УДК 371.132:378

Сидоренко І.В., Миколаївський державний гуманітарний университет ім. Петра Могили.

Психолого-педагогічні знання як фактор професійної соціалізації майбутніх фахівців у системі вищої освіти

Стаття присвячена питанню професійної соціалізації студентів ВНЗ. Автор визначає місце педагогічних та психологічних знань у системі вищої освіти, розкриває їх значення для покращення процесу соціалізації майбутнього фахівця.

The article is devoted to a question professional socialization student of a higher educational institution. The author determines a place of pedagogical and psychological knowledge in system of higher education, opens their value for improvement ofprocess socialization the future expert. Як зазначається в Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ століття) вища освіта спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначити темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу на формування інтелектуального потенціалу нації та всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства [2]. Тому і серед головних завдань освіти взагалі, і вищого навчального закладу, зокрема, суспільство висуває вимогу не тільки у формуванні фахівця, здатного професійно виконувати свою власну роботу, а й особистості, здатної працювати в колективі, раціонально підходити до власного зростання, оцінювати та вирішувати ситуації, які виникають у процесі життєдіяльності. Тобто бути особистістю, яка має "сучасний світогляд та моральну свідомість, гармонійно поєднує професійну компетентність і громадську активність, здатна до творчої інноваційної діяльності та конструктивної праці в проблемних ситуаціях" [4; 5].

Загальновідомо, що формування особистості, як і процес її соціалізації, відбувається протягом усього життя. ВНЗ - це ще один ступінь соціалізації особистості, пов'язаний з фаховим вибором людини, поглибленням її світогляду і закріпленням фахової соціальної ролі. Саме у вузі закладаються основи тих якостей фахівця, з якими він потім вступить у нову для нього атмосферу діяльності й у якій відбудеться подальший його розвиток як особистості. Потрібно відмітити, що вищий навчальний заклад був і є середовищем, у якому студенти отримують не тільки спеціальні знання й вміння, тут накопичується досвід соціальних і професійних відносин, відбувається формування визначеного світогляду, життєвих установок і професійно-ціннісних орієнтацій.

У зв'язку з безупинним збільшенням обсягу і змінами змісту знань, умінь і навичок, якими повинен володіти сучасний фахівець, виникла потреба в освітленні проблеми професійної соціалізації майбутніх фахівців у процесі сучасної вищої освіти, а зокрема, значення психолого- педагогічних знань у формуванні спеціаліста ВНЗ, важливість їх отримання для професійного і особистісного зростання.

Аналіз наукової, філософської та психолого- педагогічної літератури свідчить, що проблемі формування та розвитку особистості, її соціалізації приділяється багато уваги. Дослідники різних галузей науки розглядають структуру, функції та механізми реалізації цього процесу, займаються питаннями соціалізації людей різних вікових категорій - молодших школярів, підлітків, молоді, людей похилого віку (М. Лукашевич, Ф. Бородуліна, І. Бодрова, Е. Весна, Н. Голованова, О. Литовченко, М. Слюсаревський та ін.). По суті, процес соціалізації, вростання в суспільство, усвідомлення себе в ньому і його в особі відбувається в кожний віковий період по- різному. Тому вчені кожній із стадій соціалізації приділяють багато уваги та пропонують засоби вирішення і покращання цього процесу.

Науковці, які досліджують питання формування особистості у процесі взаємодії із соціальним середовищем, все більше уваги звертають на процес професійної соціалізації. Цікавими є думки вчених-дослідників щодо компонентів готовності фахівця до професійної діяльності (І. Лернер, Н. Войченко, К. Дурай-Новакова та ін.), щодо розвитку професійно-педагогічних якостей у системі безперервної освіти (В. Буряк), про гуманізацію загальної та професійної освіти (В. Кремень, Г. Балл), про пріоритети професійної підготовки (В. Семиченко), дедалі більше уваги приділяється проблемі духовності професіонала (В. Пономаренко) та ін.

Вивчаючи різноманітну літературу з цього приводу, вважаємо недостатньо розробленою тему підготовки студентів ВНЗ до професійної соціалізації, а саме важливості вивчення певних дисциплін для покращення цього процесу.

Стаття має на меті розкрити значення психо- лого-педагогічних знань у процесі професійної соціалізації студентів вищих навчальних закладів як для загального формування особистості, так і для фахової підготовки майбутнього спеціаліста.

Соціалізація в житті людини посідає важливе місце, бо від цього процесу залежить, як буде почувати себе людина в суспільстві на різних етапах своєї життєдіяльності. Соціалізація (від лат. socialis - громадський, суспільний) - це "процес залучення індивіда до системи суспільних відносин, формування його соціального досвіду, становлення й розвитку як цілісної особистості" [1, с. 314].

Поняття "професійна соціалізація" є похідним від загального поняття "соціалізація". Професійна соціалізація - це процес засвоєння суб'єктом професійної діяльності певної системи знань, норм і цінностей, що дозволяють йому функціонувати як повноправному члену трудового колективу, демонструючи професійну майстерність [6; 12]. Вважаємо за необхідне доповнити визначення. Професійна соціалізація - це багатоплановий, суперечливий процес входження індивіда в професійне середовище, засвоєння професійного досвіду й активне відтворення знань, норм і цінностей, які необхідні для входження в суспільні процеси і функціонування як повноправного члена трудового колективу.

Як ми вже зазначали вище, процес соціалізації і професійна соціалізація, зокрема, в житті людини мають велике значення, і це зрозуміло. І хоча процес останньої відбувається не тільки в стінах вузу і не тільки в студентські роки, але, на думку автора, саме у вузі повинна відбуватися інтеграція "загальнолюдських" якостей індивіда з якостями професійними, що дасть змогу формувати спеціаліста, який зможе активно й