Припущення про безпосередній вплив музичного звукоряду на ферментативну активність дає можливість пояснити механізм загальновідомого впливу музики на тварин та рослини (мається на увазі, перш за все, збільшення надоїв молока в корів при співі удійних пісень, підвищення яйценосності в курей та ін.).

Крім того, вищенаведена гіпотеза дає можливість передбачити, що будь-яка патологія органа, зокрема новоутворення тазапалення, неминуче мають спровокувати зміни ферментативних процесів у клітинах, а отже й зміни «музичної партитури» цього органа. Знаючи «музичну партитуру» здорового органа, і маючи можливість заміряти показники хворого, ми тим самим отримуємо інструментарій, який дозволить, по-перше, на підставі зміни частотних показників діагностувати ступінь залучення даного органа в процес захворювання, а по-друге, підібрати музичні твори, пружньому середовищі, які знаходяться d діапазоні 10-20000 Гц. В організмі людини наявні процеси, для яких є характерним подібний діапазон частот, - це ферментивні реакції. Свого часу С.Е. Шноль співставив частоти обертів ферментів з частотними характеристиками музичного звукоряду (див. таблицю). «Частоти ферментів, які беруть участь у найважливішому для отримування організмом енергії в процесі гліколізу, складають, наприклад, майже повну ре-мажорну гаму. Таким чином, можна допустити можливість «абсолютного» впливу музики на організм - прямого впливу її на біохімічні процеси. Спільна робота ферментів створює акустичне поле клітини. Регулюючий вплив музики на організм, мабуть пов'язаний з накладанням акустичного поля, створеного музикою, на акустичне поле організму (2).

побудовані на звуках з такими частотами, які б допомогли налагодити частоту роботи ферменту.

Дослідження механізму впливу музики як на організм в цілому, так і на окремі фізіологічні системи показує її величезні можливості. «Резонансний компонент акустичного сприйняття музики може активізувати практично будь-які клітини організму, як здорові, так і патологічно змінені, якщо в ній містяться резонансні звукові коливання певної частоти, інтенсивності та тривалості впливу». Отже, музика може не лише підвищувати резервні можливості організму, але й давати негативний ефект - у випадку активізації патологічних змін клітин» [4].

У межах цього завдання було досліджено вплив різних видів музики на культуру пухлинних клітин. «У результаті проведеного досліду відзначена загальна тенденція стимулюючої дії класичної, духовної та «антистресової» музики, причому стимулюючий вплив духовної музики на клітини був найбільш високим. Так, ефективність впливу духовної музики, у відсотках відносно контрольних груп, склала 120,7 %, тоді як вплив рок-музики склав 105,7 %.

Виходячи з отриманих результатів, можна передбачити, що більш сильні (за частотою, амплітудою, експозицією та ін.) звукові впливи, ніж були застосовані в дослідженні, можуть викликати іншу клітинну реакцію (пригнічення чи активізацію функцій). Останнє відомо щодо ефекту вібрації [3, с. 38].

Подібні дослідження представляють не лише певний науковий інтерес - вони можуть сприяти новим оригінальним методам тонкого коригуючого впливу на клітини, тканини, органи і системи.

Як видно з наведених досліджень, одне з основних призначень музики - транслювати духовну енергію. Іншими словами, музика виконує функції акумулюючого засобу, дія якого спрямована на «підзарядку» людини життєвими імпульсами. У підтвердження цієї думки можна навести випадок, який сучасні європейські етнографи з подивом розповідали, як за допомогою пісень і танців з їх скаженим ритмом, який підкріплювався грюком ударних інструментів, первісні племена повертають до життя людей, які знаходилися в комі - без усілякого електрошоку! Сьогодні є підстави стверджувати, що музична енергетика не менш сильна і дієва, ніж імпульс електроенергії високої напруги, та ми маємо повернути втрачені знання щодо її використання.

Сучасна наука довела можливість активізації дозрівання мозку дитини за умов сенсорного притоку. [10]. Серед різноманітних засобів впливу на мозок через сенсорні системи часто використовували музику. Одне з таких досліджень було проведено російськими вченими. Метою даного дослідження було вивчення впливу класичної музики на розвиток мозку дитини, зокрема на формування частотних діапазонів електроенцефалограми (ЕЕГ). У результаті проведеної роботи було виявлено, що слухання музики одну годину протягом 6 місяців впливає на розвиток електричної активності мозку дітей 4 років, які знаходилися в умовах вільної поведінки в дитячому садку. Показники біоелектричної активності мозку свідчать про посилення під впливом музики енергії Ј, - ритму, особливо в лівій півкулі. Саме цей домінуючий піддіапазон є оптимальним для пошуку і квантування інформації і, на думку Д.Л. Фарбера, є надійним показником зрілості мозку дитини.

Було також відмічено під впливом музики просторове зміцнення осередків оптимальної збуджувальності в корі мозку, що створювало сприятливі умови для послідовної та дискретної обробки інформації [6, с. 82-87].

Американський вчений Готтфрід Шлауг, порівнюючи мозок музикантів та інших людей, прийшов до висновку, що «музичний» мозок більш симетричний. Крім того, так зване «мозолисте тіло», яке з'єднує півкулі головного мозку і складається з білої речовини, розвинуте в музикантів краще. Таким чином, покращується обмін інформацією між обома півкулями. Причому чим раніше людина починала вчитися грі на музичному інструменті, тим крупнішим було «мозолисте тіло». Особливо суттєвими виявились різниці в тих випадках, коли діти починали займатись му- зикой ще до восьми років [12, с. 46-47].

Отже, заняття музикою в ранньому дитинстві активізує процес формування зв'язків між клітинами, які відповідають за моторику пальців. Як результат, розмаїтість складних зв'язків між окремими нервовими клітинами більш багата, ніж у всіх інших. А це призводить до того, що