ціннісного матеріалу не відокремлюється від переживання ситуації, яка має ціннісний зміст. Суть гуманітарного ("суб'єкт - суб'єктного") розуміння - в його рефлексійній природі, в тому, що суб'єкт розуміє самого себе, і лише розумінням себе може зрозуміти навколишнє.
Методичним змістом сучасного заняття з іноземної мови є комунікативність. Оскільки відомо, що умови навчання повинні бути адекватними умовам майбутньої діяльності, ми визначили: якщо хочемо навчити людину спілкуватись іноземною мовою, то вчити цьому треба в умовах, максимально наближених до реального іншомовного спілкування.
Головними ознаками спілкування є:
цілеспрямований характер мовленнєвої діяльності учасників діалогу;
наявність мотиву (умотивованість) партнерів спілкування;
використання тих предметів обговорення та тем, які насправді важливі для даної людини студентського віку та рівня розвитку;
використання на заняттях тих мовленнєвих засобів, які функціонують в реальному процесі спілкування;
наявність певних взаємовідносин з співрозмовником, які створюють ситуацію спілкування [1].
Нами було встановлено, що створенню педагогічних ситуацій спілкування, які стимулюють студентів до удосконалення своєї комунікативної компетенції та спонукають до усвідомлення свого образу-Я, сприяє особистісно спрямована тематика матеріалу, що вивчається на заняттях з іноземної мови.
Згідно з розробленою та запропонованою нами програмою, замість особистісно нейтральних тем, передбачених традиційною програмою для нефілологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, вивчаються близькі за змістом, але персоніфіковані теми. Наприклад, замість узагальненої теми "Людина: її зовнішність та характер", вивчаються близькі за змістом, але звернуті до особистості теми: "Чи відповідаєте ви своєму знакові зодіака?", "Які риси характеру ви можете успадкувати від батьків, а над чим треба працювати самому?","Чи вірите ви в забобони?" тощо. При особистісно орієнтованому вивченні теми "Подорож" замість монологічного опису місць, умовне відвідання яких передбачене програмою, обговорюються, наприклад, такі особистісно значущі для кожного питання, як: "Що ви візьмете з собою в подорож, якщо ви обмежені в обсязі того, що ви б хотіли взяти?", "Що ви робитимете, якщо заблудитесь в незнайомому місті?", "Якому виду подорожування ви віддаєте перевагу? Від чого залежить ваш вибір?" тощо.
Створення особистісно значущих ситуацій під час занять дає викладачеві змогу залучати студентів до обговорення запропонованих проблем. Під особистісно значущими ми маємо на увазі такі ситуації, в яких студенту необхідно зробити свій вибір, відстояти свою точку зору. Наприклад, при обговоренні теми "Ви в екстремальній ситуації" на питання "Що для вас зараз найбільш важливе?" майже всі студенти групи дали передбачувані викладачем відповіді: "Моя сім'я. Друзі. Стабілізація положення в державі. Навчання. Моє майбутнє" тощо. Але одна студентка (Вероніка Б., гр. 231) дала зовсім непрогнозовану відповідь: "Гроші". Більшість студентів відчули себе ніяково, знітились, але ця студентка зуміла відстояти свою думку і доказати, що саме від грошей зараз залежить життя її самої, її сім'ї, друзів, їхнє майбутнє. За традиційного підходу до навчання викладач скоріш за все намагався б уникнути такої утилітарної теми, і згаданій студентці прийшлось би залишитись один на один з своєю проблемою, а на занятті покривити душою і сказати щось таке, чого від неї чекали. Але викладач, який оволодів особистісною технологією навчання, вдало використав ситуацію, що склалася, дав змогу висловитись кожному бажаючому і цим викликав довіру студентів.
Широке поле для створення педагогічних ситуацій дає вивчення теми "Засоби масової інформації". В академії видається студентська газета "Вагант", тому кожному студенту надається можливість спробувати себе в ролі кореспондента: кращі дописи, найцікавіші інтерв'ю, найбільш вдалі переклади художніх творів публікуються в газеті. При традиційному вивченні мови в рамках цієї теми вивчається, які засоби масової інформації є державними, а які комерційними, відмінності між ними, структура періодичних видань в нашій країні та за кордоном. При вивченні даної теми в особистісному режимі викладачами створювались особистісно спрямовані навчально-педагогічні ситуації: "Ви редактор газети, підбираєте собі співробітників. За якими критеріями ви формуєте свій персонал?", "Ви кореспондент "Ваганта". У якого викладача ви б хотіли взяти інтерв'ю?", "Ви відповідальні за наступний випуск газети. Які б матеріали ви там надрукували?". Така сформульованість тем заохочує студентів до активнішої участі в роботі на занятті.
При вивченні теми "Спорт" традиційно обговорюється, які види спорту популярні в Україні та в країні, мова якої вивчається, успіхи відомих спортсменів, Олімпійські Ігри, улюблені види спорту та спортсмени. В умовах особистісно орієнтованого навчання студентам були запропоновані ситуації: "Ви голова спорткомітету. Які види спорту ви б розвивали в нашому місті? Чому?". Як правило, серед студентів багато футбольних вболівальників. Для прихильників цього виду спорту з урахуванням їх інтересів пропонуються ситуації: "Ви тренер "Динамо". Які зміни ви б запровадили в команді для покращення її гри?", "Ви футболіст на відпочинку. Поділіться своїми враженнями від відпустки в горах", "Переконайте дівчат, що футбол - заняття для справжніх чоловіків". Якщо такі ситуації пропонуються студентам, які насправді цікавляться футболом, то розмова виходить цікавою для всієї групи. Тому викладачам необхідно якомога краще знати своїх вихованців та зважати на їх інтереси, статус в групі, взаємовідносини з іншими студентами.
При вивченні теми "Права людини" ми відмовились від стандартного підходу до роботи над цією темою (обговорювання статей Конституції, які гарантують права громадян), і студентам була запропонована рольова гра "Шерлок Холмс та доктор Ватсон у XXI столітті". Студенти самі собі вибрали ролі і впродовж декількох занять із захватом грали в цю гру, розширюючи її