Іншим шляхом створення навчально- педагогічної ситуації є опора на текст. При традиційному вивченні мови студентам для опрацювання пропонуються тексти інформативного характеру, і вся робота з такими текстами зводиться до з'ясування того, що сталось, коли, за яких обставин тощо. Така інформація сприймається розумом, а не почуттями, вона не сприяє розвитку емоційної сфери, не торкається почуттів, а, значить, не є особистісно спрямованою. Тому тексти, які пропонуються студентам для опрацювання при особистісно орієнтованому вивченні іноземної мови, повинні бути уривками з оригінальних літературних творів, а не штучно складеними суто інформативними уривками. Наприклад, при вивченні теми "Здоров'я" є два шляхи опрацювання матеріалу: ввести окремі слова з теми і прочитати газетний текст, що містить багато даних про кількість лікарів та рівень розповсюдження хвороб в країні, засоби запобігання захворюванням та допомогу непрацездатним. Але набагато ефективніше студенти засвоюють матеріал, коли текст є уривком з художнього твору ("Say No to Death" - "Скажи смерті "Ні"), звернутим до почуттів людини. В процесі обговорення характерів та подій уривку викладач створював такі ситуації, в яких студенти зацікавлено обмінювались думками, відстоювали свої позиції, обурювались, жаліли героїв, співчували їм. Такий шлях набагато продуктивніший - за той самий час студенти без зусиль засвоїли тематичну лексику, отримали знання про медичне обслуговування в країні (в даному випадку, в Австралії), мали змогу висловити свої почуття та запропонувати шляхи вирішення проблеми.

При роботі над темою "Друзі пізнаються в біді" студенти звичайно працюють над запланованим текстом про дружні стосунки великих людей: Марії та Жоліо Кюрі. Робота над текстом передбачає читання, частковий переклад та обговорення персоналій, їх стосунків та поведінки. Заняття проходить без особливої зацікавленості з боку студентів, оскільки все, що обговорюється, є надто позитивним, передбачуваним. Викладачеві немає за що "зачіпитись", щоб викликати студентів на відвертість, привернути їх увагу до чогось неординарного.

За умов особистісно орієнтованого навчання студентам було запропоновано оригінальне оповідання відомого англійського письменника Сомерсета Моема "A Friend in Need", дійові особи якого не відрізнялись доброчинністю, а їх відносини були далекими від ідеальних. Але влучно виписані майстром характери спонукали студентів до відвертої розмови про обманність зовнішності людей, заздрість, підступність, зрадництво та інші негативні риси. Непередбачуваний кінець оповідання (безглузда загибель одного з персонажів) вразив студентів. В своїх оцінках дій героїв кожен студент намагався висловити свою думку щодо поведінки дійових осіб. Своє обурення, співчуття, здивування студенти виражали англійською мовою. Викладач запропонував декілька ситуацій: "Як би ви повели себе на місці головних героїв?", "Дайте пораду герою, який викликав ваше співчуття", "Чи в нашому реальному житті зустрічаються такі "друзі"?, "Які почуття викликало у вас це оповідання?". Відповіді студентів були глибокими, змістовними, зацікавленими; вони вступали в дискусію з викладачем, який провокував їх на відстоювання своєї точки зору. Жоден студент (211 гр.) не лишився байдужим до описаних подій, про що свідчила активність на занятті. Згодом, коли хтось із студентів поводився не зовсім добре по відношенню до одногрупників, йому нагадували, що він веде себе як герой цього оповідання.

На таких прикладах ми переконались, що саме використання аутентичних підручників, які містять невеликі за обсягом фабульні тексти - уривки з художніх творів, дає змогу створювати навчально- педагогічні ситуації для втягнення студентів в активну роботу та успішного формування їх мовної компетенції.

Як бачимо, особистісна спрямованість тем, використання аутентичних літературних джерел та факт оволодіння викладачем методикою особистісно орієнтованого навчання дозволяє відмовитись від монологічного описування подій чи явищ, що вивчаються, заучування напам' ять готових текстів, створює умови для взаємної відвертості, довіри, рівноправного та вільного діалогу студентів між собою та з викладачем.

В процесі вивчення іноземної мови постійне зіткнення з іншими, не прийнятними у нас стилями життя, іншою ментальністю, часом протилежними нашим відносинам спонукає студентів до усвідомлення того, що кожен народ, кожна людина має право на власне бачення життя та шляхів вирішення своїх життєвих проблем. Більш глибоке ознайомлення з історією країни, мова якої вивчається, неформальне спілкування з носіями мови поступово позбавляє студентів від культуроцентризму і веде до розуміння та прийняття інших способів життя.

Завдяки постійно створюваним на заняттях особистісно орієнтованим навчально-педагогіч-ним ситуаціям студенти формують свій позитивний образ-Я та адекватну самооцінку. Спостереження за активністю студентів на заняттях з іноземної мови показали, що, працюючи в особистісному режимі, в середньому кожен студент спілкується з іншими студентами чи з викладачем 17 хвилин (при тривалості заняття 80 хв.), в той час як за умов традиційного навчання мові - лише 6 хв. Опитування студентів свідчать, що ні на жодному іншому занятті вони не мають змоги так багато говорити (тут ми маємо на увазі не репродуктивне, а ініціативне мовлення), виражаючи саме свої думки, а не переказуючи чиюсь точку зору. Оприлюднення власних думок на загальному позитивному емоційному фоні допомагає студентам повірити в самих себе, зацікавленість одногрупників та заохочення з боку викладача сприяють формуванню впевненості в собі, про що свідчать твори студентів ("Роль занять