Практичне заняття на тему "Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю" ми побудували на матеріалах статті Ч. Діккенса "О смертной казни". Визначили такі напрямки дослідницької роботи студентів: вплив смертної кари на злочинність; вплив смертної кари на попередження злочинності. Заняття, побудовані з використанням технології інтеграції науки та мистецтва, передбачають такі етапи:

виділення головної ідеї заняття (обумовлюється темою);

обговорення найважливіших проблем для вирішення в змістовному плані;

пошук додаткового матеріалу в царині інших наук, що сприяє всебічному вивченню проблеми;

звернення до мистецтва (художньої літератури) як до джерела художніх образів;

створення загального образу заняття з метою ґрунтовного розкриття змісту теми. З цією метою студенти повинні синтезувати уявлення, що склалися в них про суть, шляхи й способи вирішення кримінологічних проблем та образи, що виникли в результаті сприйняття й аналізу художніх текстів.

Проілюструємо перелічені етапи конкретними прикладами.

Головна ідея заняття полягає в розкритті змісту понять агресії та насильства, рецепції насильства як активної дії проти потерпілих, а також обговорення заходів боротьби з насильницькою злочинністю.

Коло проблем окреслюється через усвідомлення специфіки сукупності злочинів, що реалізуються тільки в процесі застосування злочинного насильства до потерпілих. Наголошується на значенні заходів боротьби з насильницькою злочинністю й пропонується проаналізувати страту як такий захід.

Додатковий матеріал добирається з точки зору спільності проблем: юридична психологія вивчає психологію насильницьких злочинців; кримінальне право дає визначення видів насильницьких злочинів, їхніх кримінально- правових характеристик тощо. Так само розглядається і зв'язок з іншими науками.

Використовуються такі види мистецтва, які б відображали в художньому вигляді шляхи й засоби вирішення проблем насильства та агресії; в яких створено яскраві образи страшних наслідків насильницької злочинності, як, наприклад, у статті Ч. Діккенса "О смертной казни".

Текст статті включає багатий і надзвичайно цікавий для кримінологів матеріал, оскільки містить конкретні приклади насильницьких злочинів; дані статистичних звітів про стан насильницької злочинності й кількість страт, зібрані для парламенту; літературні портрети вбивць, що допомагають зрозуміти їх психологію. Крім того, письменник класифікує вбивства за мотивами ("з помсти", "маючи на меті прибрати з дороги ненависну або небезпечну перешкоду", "заради мерзенної популярності", "з користі", "через напад несамовитості"). Перераховуючи мотиви, він описує відомі випадки, розкриваючи паралельно механізми цих злочинів. Перш ніж звернутися до тексту статті, студенти вивчають навчальний матеріал з теми "Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю". Потім у процесі читання статті зіставляють вивчене з проблемами, порушеними письменником. Викладач звертає увагу на ті художні засоби, які Ч. Діккенс використовує для переконання громадськості в неефективності страти як заходу боротьби з насильницькою злочинністю, і на аргументи, що доводять її суспільну шкоду.

Головний педагогічний ефект полягає в тому, що глибина проникнення у кримінологічні проблеми збільшується за рахунок впливу яскравих художніх образів на психіку людини: емоційно-чуттєву сферу, уяву і свідомість студентів-юристів. Щоб студенти змогли звільнитися від агресії, їхню увагу слід зосередити на емоційному стані злочинця, проаналізувати його, спираючись на уривок зі статті "Повадкиубийц". Попередньо у майбутніх юристів запитали, які почуття супроводжують стан агресії, оскільки будь- який психологічний стан - це комплекс почуттів? Студенти дали колективну відповідь: агресії передають ненависть, нетерпимість, заздрість, жорстокість, користолюбство, нечутливість до страждань інших тощо. Крім того, майбутні юристи провели ретроспективний аналіз і з'ясували, чи відчували вони щось подібне та докладно описали цей випадок. Результати не розголошувалися, але їх проаналізували після прочитання статей Ч. Діккенса з метою самоперевірки і відторгнення негативних емоцій як імпульсу агресії, яка лежить в основі насильницьких дій.

Наприклад, вивчаючи причини й умови конкретного злочину, студенти в процесі аналізу фрагмента зі статті Ч. Діккенса "Повадки убийц" визначають взаємодію об'єктивних та суб'єктивних факторів та складових світосприйняття конкретної людини на речовому, інформаційному та енергетичному рівнях, що породжують злочинну поведінку. Особливо цікавим є опис емоційного стану вбивці, який за маскою спокою намагається приховати свій жах перед можливим вироком суду. Студентам дається завдання прочитати фрагмент тексту й відповісти на запитання:

Чи можна на основі цього художнього тексту схарактеризувати ті потреби, емоції, ціннісні орієнтації, що допомагають зрозуміти механізм злочинної поведінки описаної людини?

Яку роль виконує внутрішній монолог злочинця для розуміння суб'єктивних характеристик його світосприйняття?

Як Ви розумієте поняття "емоційна глухість" і "емоційний шантаж", з якою метою використовує їх вбивця?

Чи можна уявити всю картину злочину за допомогою художнього тексту?

Текст для аналізу:

"Помилуйте, я отравляю друга, когда он пьёт вино, я отравляю друга, когда он спит в постели, я отравляю собственную жену, я отравляю самую память о ней, и вот, когда карьера моя приходит к концу, вы ждете от меня чувствительности! Но у меня ее не осталось даже по отношению к самому себе, я не знаю, как она проявляется, не знаю, что она означает, и я гляжу на всех вас с презрительным удивлением, не понимая - что вас так волнует во всем этом деле? Черт побери, разве вы не слышали показаний служанки, чью чашку чая я с удовольствием "подсластил" по своему вкусу? Не слышали, как она описывала муки, в каких