умирал мой друг? Разве вы не знаете, что само ремесло мое сделало меня сведущим в действии ядов? Что я все предвидел и рассчитал заранее? Что, стоя у постели друга, когда он, обратив ко мне с мольбой свое лицо, отправлялся в свой последний путь, когда перед ним с ужасным скрежетом разверзались ворота в иной мир, я знал в точности, через сколько часов и минут начнется его агония? Разве вы не слышали, что после того, как я совершил свои убийства, мне пришлось держать ответ перед друзьями и недругами, докторами, представителями похоронного бюро и множеством других людей и что я не дрогнул перед ними - и вы удивляетесь, что я так бестрепетно стою перед вами? А почему бы и нет? По какому праву, по какой причине ожидаете вы от меня чего-то другого? Чему вы удивляетесь? Вот если бы я в самом деле вдруг расчувствовался перед вами, тогда было бы чему подивиться" [3, 399].
На підсумковому занятті слід обґрунтувати правомірність використання та визначити роль художньої літератури (статті Ч. Діккенса "Повадки убийц") у розкритті теми заняття "Причини й умови конкретного злочину". Завдання викладача - підвести майбутніх юристів до розуміння того, що художня література в її класичному варіанті, як спосіб відображення дійсності, завжди порушує найгостріші проблеми і, незалежно від часу її створення, є надзвичайно актуальною.
Важливою проблемою сучасної
кримінології вважається вивчення причин злочинності. У підручниках з кримінології студентам пропонується розглядати її з точки зору системного підходу і звертати увагу на взаємодію соціальних протиріч, змін у нормосвідомості та моральній свідомості суспільства, культурних тенденцій, наприклад абсолютне жебрацтво значної частини населення, зростання кількості безробітних, безпритульних дітей та ін. Але ці проблеми цікавили людство в усі часи. І на це також треба звернути увагу студентів-юристів. Так, однією з перших спроб кримінологічного аналізу соціального стану англійського суспільства в першій половині XIX ст. можна вважати листи Ч. Діккенса "Невежество и преступность", "Призыв к падшим женщинам", "Преступность и образование". Фрагменти цих статей ми використали для аналізу причин дитячої та підліткової злочинності на практичному занятті "Злочинність неповнолітніх". Створюючи цілісну картину, ми використали описані вище етапи. У процесі аналізу стану, рівня, структури та динаміки злочинності неповнолітніх, а також причин дитячої та підліткової злочинності студенти повинні не тільки звертатися до даних статистичних досліджень сучасної кримінології, а й для більшої наочності дібрати цитати з творів Ч. Діккенса. Майбутні юристи звернули особливу увагу на статті, в яких письменник порушує проблеми освіти, виховання, розвитку соціальних інститутів опіки, які й дотепер залишаються невирішеними і в нашому суспільстві: "Мистер Честертон и лейтенант Трейси (на редкость умные и человеколюбивые начальники тюрем) хорошо знают, что такие дети выходят из тюрьмы лишь для того, чтобы в нее вернуться, и так всю жизнь; что их ничему не учат, что им с колыбели неведомо различие между добром и злом, что они - дети неграмотных родителей и будущие родители неграмотных детей; что чем они способней, тем порочней; и что при существующем порядке вещей им нет спасения, нет выхода" [3, 61].
"Бок о бок с Преступлением, Болезнями и Нищетой по Англии бродит Невежество, оно всегда рядом с ними. Этот союз столь же обязателен, как союз Ночи и Тьмы. И от этой позорной опасности, которая грозит нам в XIX ст. после рождества Господня, спасти нас могут только ремесленные школы, где книги давали бы полезные знания, подчеркнуто практические и легко применимые к повседневным занятиям и обязанностям и воспитывали бы уважение к порядку, чистоплотность, аккуратность и бережливость; школы, где высокие уроки Нового Завета были бы зданием, возведенным на этом прочном фундаменте, а не накромсанными кусочками, неудобопонятными и вызывающими лишь скуку, лень и раздражение, ибо когда Евангелие превращается в истрепанный сборник пошлых прописей, хуже этого трудно что-либо придумать" [3, 69].
"Ему было указано, что он может брать на свою ферму только определенное число несчастных детей, но он превысил это число по собственному усмотрению и для собственной выгоды. Его заведение переполнено. А оно ни в одном отношении не подходит для содержания такого количества детей. Детский рацион так непитателен и скуден, что его питомцы тайком перелезают через изгородь и выбирают съедобные очистки из свиного пойла. Днем они одеты в лохмотья, ночью укрываются рваной ветошью. Живут они в холодных, сырых и грязных комнатушках с гнилыми полами и стенами. Короче говоря, век чудес давно прошел, и из всех подходящих мест, где могла бы или, вернее сказать, где должна была вспыхнуть опустошительная холера, образцовая ферма мистера Друэ - самое подходящее" [3, 91].
Під час заняття у студентів виникають асоціації з іншими публіцистичними творами, кінофільмами, що розкривають проблеми підліткової злочинності і доповнюють загальну картину в їх свідомості, активізують дослідження кримінологічних проблем.
Висновки
На нашу думку, приклади з художньої літератури дають можливість розширити уявлення майбутніх юристів про коло кримінологічних і пов'язаних з ними соціальних проблем, сприяють поглибленню знань з кримінології, розвивають образне мислення. Крім того, подібні заняття мають великий виховний потенціал, що дозволяє формувати активну життєву позицію та професійну культуру, необхідні для професійного становлення юристів.
Тому використання публіцистичних