причини; аналізує конкретні форми соціального зла, які сучасна кримінологічна наука визначає як супровідні чинники злочинності: проституція та розтління безробіття, злидні, неуцтво.

Напрочуд сучасно звучать багато статей і листів Ч. Діккенса, і саме на цьому аспекті слід зосередити увагу студентів-юристів. Особливо органічно публіцистична спадщина великого англійського письменника

сприймається в контексті практичних занять: "Злочинність і Ті характеристики", "Причини злочинності", "Причини й умови конкретного злочину". Тексти публіцистичних творів Ч. Діккенса сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів-юристів.

Перспективами подальшого наукового пошуку можна вважати дослідження можливостей сполучення декількох видів мистецтва з кримінологічними знаннями, наприклад: кримінологія - література - кіно - театральні вистави - як засобу естетичного виховання; як методу вдосконалення чуттєвої сфери особистості; як напрямку підвищення викладання юридичних дисциплін. Вплив творів мистецтва на особистість майбутніх юристів у взаємодії з кримінологією також потребує подальшого вивчення. 

ЛІТЕРАТУРА

Занік Ю. Інтелектуальна культура юриста: філософсько-психологічне обґрунтування. - Львів: Бак, 2002. - 100 с.

Дрьомін В.М., Туляков В.О., Орловська Н.А. Кримінологія: Навч.-метод. посібник. - Одеса: Юридична література, 2003. - 172 с.

Диккенс Ч. Собрание сочинений: В 20 т. - Т. 28. - М.: Худож. лит., 1962. - 583 с.

Криминология: Учебник для юридических вузов / Под общ. ред. д-ра юр. наук, проф. А.И. Долговой. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - 784 с.

Иншаков С.М. Криминология: Практикум. - М.: Юриспруденция, 2001. - 304 с.