Ф.З. Вільданова переконана, що одним із свідчень високого рівня розвитку вищої освіти є функціонування у вузі психологічної служби (соціально-психологічного центру). Діяльність соціально-психологічного центру може охоплювати різні напрямки супроводу освітньої діяльності студентів та викладацького складу.

Особливо ефективним є запровадження у навчальний процес вузу нетрадиційних форм організації навчання і активних методів роботи, зокрема тренінгової форми занять. Соціально- психологічний центр може реалізувати широкий спектр тренінгових занять на формування позитивної Я-концепції: адаптаційні тренінги, впевненості у собі, позитивного мислення, особисті- сного розвитку та зростання, актуалізації особи- стісної зрілості, партнерського спілкування, активного слухання, безконфліктної взаємодії; цикл тренінгів "Я - майбутній соціальний працівник" для становлення професійної культури та професійної готовності студентів. Групи психологічного тренінгу створюють для студентів умови отримання особистісного досвіду і тим самим полегшують розвиток самосвідомості. Під час занять формуються стійкі комплекси особистісних властивостей.

Проблема полягає ще у тому, що частині викладачів також притаманні негативні тенденції в Я-концепції. Це негативно впливає на характер взаємин "викладач-студент". З огляду на це одним з напрямів організаційно-методичної роботи у вузі має бути стимулювання активності педагогів для оптимізації їхніх взаємин із студентами.

Психолого-педагогічна система роботи Соціально-психологічного центру з формування позитивної Я-концепції майбутнього соціального працівника має бути комплексною і може передбачати:

а) діагностику самоставлення студентів (наприклад, дослідження ставлення до себе за допомогою тесту-опитувальника В.В. Століна та С.Р. Пантилєєва);

б) проведення циклу соціально-психологічних тренінгів на формування позитивної Я- концепції, позитивного мислення та оперативну діагностику змін у Я-концепції студента з наступним розробленням системи психокорекцій- них програм;

в) вивчення Я-концепції викладачів з метою надання їм психокорекційної допомоги, діагностику взаємин у системі "студент-викладач", яка дасть інформацію для індивідуальних і групових консультацій викладачів з метою розв'язання виявлених проблем і коригування психологічних позицій учасників взаємин;

г) психологічну емоційно-оцінну підтримку студентів під час практики.

Виходячи з вищенаведеного матеріалу, ми можемо дійти таких висновків:

По-перше, формування позитивної Я- концепції майбутнього соціального працівника слід розглядати в контексті загальних психоло- го-педагогічних умов, в яких перебуває студент, навчаючись у вузі. Перехід ВНЗ до модульно - розвивального інноваційного навчання сприяє повноцінному функціонуванню студентів як особистостей паритетної освітньої діяльності, забезпечує розвиток і самотворення позитивної Я-концепції. Позитивний вплив на Я-концепцію студентів здійснюється через механізм оптиміза- ції їхніх взаємин з викладачами завдяки реалізації особистісно орієнтованої моделі взаємодії між ними.

По-друге, процес підготовки майбутнього соціального працівника потребує ґрунтовного психологічного забезпечення. Однією з функцій психологічної служби вузу має бути оперативна діагностика процесу особистісного становлення студента як майбутнього соціального працівника і в першу чергу його самоставлення, забезпечення сприятливих умов для полегшення його професійної особистісно-психологічної адаптації завдяки реалізації широкого спектру тренін- гових занять на формування позитивної Я- концепції та позитивного мислення.

По-третє, позитивна Я-концепція передбачає позитивне самоставлення, позитивну самооцінку, а також позитивне очікування з боку партнера у міжособистісному спілкуванні. Оволодіння позитивним (саногенним) мисленням сприяє досягненню успіху у будь-якій справі, успішному подоланню перешкод, невдач, криз, надає віри у власні сили, більші можливості адаптації до змін у житті, оптимізм, самовладання, доброзичливість, задоволення життям, добрі стосунки з оточуючими людьми. Усе це конче потрібно соціальному працівнику-практику, який працює майже завжди в стресогенних умовах.

ЛІТЕРАТУРА

Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М.: Прогресс, 1986. - 424 с.

Бобрицька В. Мислення та здоров'я людини. Роздуми про позитивне, критичне та негативне мислення // Психолог. - 2004. - № 12. - С. 11-17.

Вильданова Ф.З. Образовательное пространство как источник саморазвития личности студента // Прикладная психология. - 2002. - № 5-6. - С. 131-134.

Гуменюк О. Соціальний формат розвитку Я- концепції // Психологія і суспільство. - 2004. - № 3. - С. 82-90.

Жатько Е.В. Формирование уверенности в себе у студентов вуза как психолого-педагогическая проблема // Инновации в образовании. - 2004. - № 6. - С. 77-84.

Иващенко А.В., Агапов В.С., Барышникова И.В. Проблемы Я-концепции личности в отечественной психологии // Мир психологии. - 2002. - № 2. - С. 17-29.

Калошин В.Ф. Теорія та практика позитивного мислення // Педагогіка толерантності. - 1999. - № 2. - С. 80-87.

Калошин В.Ф. Як сформувати позитивне мислення // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 2. - С. 29-33.

Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навчально-методичний посібник. - К.: УДЦССМ, 2001. - 220 с.

Карпенко О.Г. Професійне становлення соціального

працівника: Навчально-методичний посібник. - К.: ДЦССМ, 2004. - 164 с.

Кованов А.Ю. Личное и профессиональное Я в практике психосоциального консультирования // Мир психологии. - 2002. - № 2. - С. 135-143.

Медведева Г.П. Этика социальной работы: Учеб. пособие. для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 2002. - 208 с.

Ткачук С. Психологічний аналіз самотворення позитивної Я-концепції // Психологія і суспільство. - 2003. - № 3. - С. 107-113.

Юрченко В. Оптимізація взаємин у