Brennal та Durovic [2] відхилили поширену анекдотичну думку про те, що студенти Конфуці- анської Культурної Спадщини (ККС) з Китаю, Тайваню, Сінгапуру, Гонг Конгу обманюють частіше, ніж західно-орієнтовані студенти з цих країн. Автори заявляють, що конфуціанська традиція навчання більш схиляється до глибинного вивчення замість поверхнісного. Це суперечить думці багатьох західних викладачів, що студенти з ККС - поверхнісні учні.

Як витікає з попереднього, більшість компаративних досліджень проводилася за участю студентів США. Це, у першу чергу, обумовлено тим, що американські університети мають найбільший у світі досвід досліджень та впровадження новітніх стратегій розвитку академічної порядності.

Завдання. Обґрунтувати необхідність проведення міжкультурних досліджень академічної чесності студентів України та США з метою використати досвід американських університетів та передові стратегії розвитку академічної порядності і врахувати при цьому українські особливості.

Особливості підходу. Щоб використати в Україні досвід США треба виявити, насамперед, схожість та відмінності в переконаннях студентів, поведінці, їхньому ставленні до академічної нечесності - списування та інших її проявів під час навчання в США і Україні.

Дуже важливо врахувати культурні відмінності. Те, що виглядає як відсутність академічної порядності може бути лише відсутністю знань про західні академічні правила. Наприклад, у східній культурі проголошення чужих ідей або речень і посилання на автора мають інше значення, ніж у західному світі [7].

East [5] наполягає на тому, що проблема лежить у культурній різниці. Вона порівнює культури двох типів: західну, або «культуру низького контексту» (Low Context Culture) та східну, або «культуру високого контексту» (High Context Culture).

Спілкування представників культури низького контексту полягає в тому, що значно більше пояснюється через слова замість контексту. Культура низького контексту притаманна суспільствам розвинутого індівідуалізму, коли між суб'єктами існує значна психологічна дистанція, і саме тому інформація під час спілкування має бути максимально детальною. Це, у першу чергу, США, Канада, Австралія та більшість західноєвропейських країн.

Натомість, у спілкуванні представників культури високого контексту більшість змісту залишається невисловленим, і очікується, що він неявно розуміється. Культура високого контексту безпосередньо сама пояснює невисловлене, змушуючі представників інших культур втрачувати значну частку інформації, яка зрозуміла тільки для того, хто накопичив достатного досвіду знаходження в цьому культурному оточенні. До країн з культурою високого контексту відносять більшість азіатських країн. Українців теж найчастіше відносять до представників культури високого контексту, принаймні порівнюючи з американцями [1].

Коли студент з країни культури високого контексту контактує з культурою низького контексту, йому потрібно значно більше інформації, щоб пристосувати оточення до власної культури, бо він інтуїтивно намагається відшукати прихований зміст навіть там, де його немає. Звичайні слова про недопустимість копіювання без посилань на автора, або що плагіат є різновид крадіжки для нього малоінформативні.

Ситуація ще більш ускладнюється тим, що «плагіат» є не дуже очевидним терміном. Сама ідея плагіату «зрослася» із західною культурою, і представники цієї культури добре розуміють, що саме цей термін визначає. Ще в середній школі вони вчаться запобігати копіюванню чужих думок і визнавати цінність власних. Також вони довгий час тренуються посилатися на авторів. Для цього розроблені чіткі формалізовані процедури. Значна частина цього досвіду просто не доступна студентам інших культур. Зазвичай викладачі вважвають це зрозумілим без пояснень і не намагаються роз'яснювати.

Для більш швидкої адаптації представників культури високого контексту найкращим засобом є не формальне роз'яснення алгоритмів запобігання шахрайства, а занурення в реальне середовище наукової діяльності. Ось чому замість пояснення як уникати плагіату, у [5] запропоновано залучити студента до культури академічного дослідження.

Є дві причини для проведення досліджень у США.

Унікальний обсяг інформації. Більш ніж 90 % посилань на Інтернет-сайти з питань академічної порядності вказують на університети та громадські організації США (за результатами власного пошуку на www.google.com). Завдяки тривалому та широкомасштабному обговоренню проблеми, США мають надзвичайні ресурси з розвитку та впровадження академічної порядності.

Активне ставлення освітян до проблеми та готовність суспільства до широкої дискусії. Тема академічної нечесності привертає загальнонаціональну увагу у США. Популярні газети, як New York Times або Christian Science Monitor, обговорюють цю проблему. Тому у США створена доброзичлива атмосфера та підтримка проведень досліджень на тему академічної чесності.

Для того, щоб використати досвід американських університетів з розвитку академічної чесності, ресурси для її досліджень та застосувати сучасні західні стратегії забезпечення академічної порядності, необхідно провести попередні міжкультурні дослідження поведінки та мотивації студентів України та США. Щоб врахувати при цьому українські особливості, треба виявити, насамперед, схожість та відмінності в переконаннях студентів, поведінці, їхньому ставленні до академічної нечесності - списування та інших її проявів. Необхідно зібрати та узагальнити думки студентів стосовно мотивації до навчання, а також їхні сприйняття, бачення і реакції щодо проблем академічної нечесності.

Головні питання дослідження сформулюємо так:

Чи є відмінності між українськими та американськими студентами в їхніх рівнях академічної мотивації?

Чи є відмінності між