українськими та американськими студентами в їхніх переконаннях, поведінці та ставленні щодо академічної нечесності?
Чи є відмінності між українськими та американськими студентами в залежності між академічною мотивацією та рівнем академічної нечесності?
Щоб задовольнити вимоги законів США, які суворо захищають права та свободи учасників дослідження, необхідно звести до мінімуму ризик порушення конфіденційності відповідей. Один з найкращих шляхів забезпечення конфіденційності є використання анонімного ІНТЕР- НЕТ-опитування, захищеного сертифікатом SSL з 128-бітовим кодуванням даних, яке використовують, наприклад, банки. Питання не повинні включати інформацію, яка може сприяти викриттю особи учасника опитування, наприклад, запитання про будь які прізвища, дати, назви факультету, номеру групи т. ін.
Дослідження має проводитися для всіх студентів одночасно, питання повинні бути однакові, але для зручності та точності відповідей анкету краще запропонувати рідною мовою. Щоб полегшити подальшу обробку результатів всі питання планується побудувати за принципом, коли пропонуються декілька варіантів відповідей, з яких треба обрати один. Крім того, питання будуть згрупувати за окремими темами:
Академічна мотивація. Питання спрямовані на те, щоб з'ясувати наскільки цікаві, корисні та важливі заняття, що відвідують студенти, а також наскільки важливо для них отримати знання та бути кращими серед однокурсників.
Сприйняття академічного оточення. Ця частина анкетування допоможе дізнатися як часто студент зіткається з нечесною академічною поведінкою однокурсників, а також як він оцінює ставлення до такої поведінки з боку інших студентів, викладачів та адміністрації університету.
Академічна поведінка. Питання цього розділу спрямовані на те, щоб визначити, як часто і в яких видах академічної нечесності (списування домашніх завдань, плагіат, використання шпаргалок, шахраювання на контрольних та іспитах тощо) брав участь студент і як він оцінює цю поведінку.
Переконання щодо академічної нечесності. Ця група питань дозволить дізнатися в який мірі і в яких випадках студенти виправдовують академічну нечесність.
5. Демографічна інформація. На останнє, студенти нададуть деяку інформацію про себе (рік навчання, стать, середню успішність), яка дозволить проаналізувати окремі категорії студентів, а також вплив демографічних факторів на академічну поведінку.
Висновки
Західна, у першу чергу американська, вища освіта має довгу історію розвитку академічної порядності та величезні ресурси для її досліджень. Тому виключно корисним буде використання в Україні сучасних стратегій, які застосовують американські університети.
При використанні американського досвіду необхідно врахувати схожість та відмінності у культурі та традиціях, а також у мотиваціях до нечесності, виявити, насамперед, відмінності в переконаннях студентів, поведінці, їхньому ставленні до академічної нечесності.
Щоб визначити, як відмінності у мотивації українських та американських студентів зв'язані із академічною нечесністю, необхідно проведення міжкультурних досліджень академічної поведінки українських та американських студентів за такими темами: академічна мотивація, сприйняття оточення, академічна поведінка, переконання щодо академічної нечесності, демографічна інформація.
ЛІТЕРАТУРА
Alon, I., McIntyre, J.R. (2004). Business Education in Emerging Market Economies: Perspectives and Best Practices. Springer, XX, 384 p.
Brennan, L., & Durovic, J. (2005). Plagiarism and the Confucian Heritage Culture (CRC) student. Paper presented at the 2nd Asia- Pacific Educational Integrity Conference, University of Newcastle, Australia 2-3 December 2005. Retrieved February 23, 2009, from http://www.newcastle.edu.au/conference/apeic/papers pdf/brennan 0512 edd.pdf.
Center for Academic Integrity (1999). The Fundamental Values of Academic Integrity: Honesty, Trust, Respect, Fairness, Responsibility. Retrieved October 8, 2007 from http://www.academicintegrity.org/fundamental_values_project/pdfFVProject.pdf.
Diekhoff, G.M., LaBeff, E.E., Shinohara K., Yasukawa, H. (1999). College cheating in Japan and the United States. Research in Higher education. - Vol. 40. - № 3. - P. 343-353.
East, J. (2006). The problem of plagiarism in academic culture. International Journal for Educational Integrity, 2(2), 113-125. Retrieved February 23, 2009, from http://www.ojs.unisa.edu.au/index.php/IJEI/article/viewFile/88/125
Evans E.D., Craig D., Mietzel G. (1993). Adolescents' cognitions and attributions for academic cheating: a cross-national study. Journal of Psychology, 127(6). - P.585-602.
Handa, N., & Fallon, W. (2006). Taking the mountain to Mohammed: Transitioning international graduate students into higher education in Australia. International Journal for Educational Integrity, 2(2), pp. 126-139. Retrieved February 23, 2009, from http:// www.ojs.unisa.edu.au/index.php/IJEI/article/viewFile/89/223.
Lupton, R.A. Chapman K.J. (2002) Russian and American college students' attitudes, perceptions and tendencies towards cheating. Education research. - Vol. 44. - N 1. - P. 17-27.
Lupton, R.A., Chapman, K.J., Weiss, J.E. (2000). A Cross-national exploration of business students' attitudes, perceptions, and tendencies toward academic dishonesty. Journal of Education for Business. - Vol. 75. - N 4. - P.231-235.
Marquez-Perez, P.G.,(2001). A comparative analysis of attitudes towards academic dishonesty between Canadian and Mexican MBA students. Retrieved February 23, 2009, from http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=272037.
Rawwas M.Y.A., Al-Khatib J.A., Vitell S.J. (2004). Academic dishonesty: a c cross-cultural comparison of U.S. and Chinese marketing students. Journal of Marketing Education. - Vol. 26. -№ 1. - P. 89-100.
Rawwas M., Swaidan Z., Isakson, H. (2007). A comparative study of ethical beliefs of master of business administration students in the United States with those in Hong Kong. Journal of Education for Business. - Vol. 82. - № 3. - P. 146-148.
Waugh, R.F., Godfrey, J.R., Evans, E.D., Craig, D. (1995). Measuring students' perceptions about cheating in six countries. Australian Journal of Psychology. - Vol. 47. - N° 2. - P. 73-80.