УДК 378:94

Старєва А.М., Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського

Організація особистісно орієнтованого освітнього середовища

У статті розглядаються теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх вчителів історії. Аналізується проблема організації особистісно орієнтованого освітнього середовища як однієї з умов формування готовності майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтов аного навчання.

The article deals the theoretical and practical aspects of training of the future teachers of history. The problem of the organizer the person-centered surroundings is analyses as one condition of formation disposition of the future teacher of history for the realization of the person-centered education. Особистісно орієнтоване навчання визнається державою і суспільством пріоритетним напрямком освіти і визначається сучасними дослідженнями (Г.О. Балл, І.Д. Бех, Є.В. Бондаревська, С.Ю. Максимова, О.М. Пєхота, С.І. Подмазін, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, В.В. Сєріков, С.О. Сисоєва, І.С. Якиманська) як навчання, що враховує індивідуальні задатки, здібності і можливості кожного учасника навчального процесу, використовує передові педагогічні та інформаційні технології не тільки для оволодіння певною сумою знань, вмінь, навичок, але й, що важливіше, для розвитку особистості.

Практична реалізація особистісно орієнтованого навчання можлива за умов створення розвивального навчального чи особистісно орієнтованого освітнього середовища, теоретичний і практичний аналіз якого є основною метою даної статті.

Створення розвивального навчального середовища, за С.О. Сисоєвою, означає орієнтацію змісту, форм, методів, засобів, характеру взаємодії учасників навчально- виховного процесу на особистість учня, що сприяє розвитку його інтелектуального, творчого, духовного потенціалу, емоційно- вольових якостей, мислення, загальної культури, формуванню здатності особистості до самостійної, активної діяльності [1, с. 502].

Організація особистісно орієнтованого освітнього середовища, за І.С. Якиманською, містить: створення атмосфери доброзичливості; орієнтація на більш підготовлених суб'єктів навчання; надання можливості учням працювати з матеріалом різного рівня складності; використання індивідуальних особливостей, досвіду кожного; заохочування самостійності, ініціативи, творчості учня; визнання за кожним права на помилку, але з обов'язковим визначенням шляхів її подолання; опора на усталені предметні і проблемні орієнтації кожного [2, с. 22-23].

Ми розглядаємо особистісно орієнтоване середовище як складне системне утворення, що ґрунтується на суб'єкт-суб'єктних відносинах демократичного характеру і виражається в орієнтації навчально- виховного процесу на розвиток кожної особистості як учасника цього процесу.

Вважаємо, що важливою умовою формування готовності майбутнього вчителя історії до роботи в особистісно орієнтованому освітньому середовищі є створення подібного йому в процесі вивчення дисциплін професійно- педа-гогічного блоку та проходження педагогічних практик. Воно повинно характеризуватися:

орієнтацією методів, засобів, прийомів і форм організації навчального процесу на особистість студента, врахування його пізнавальних можливостей, ціннісних орієнтацій, особистісного досвіду;

підпорядкуванням змісту роботи викладачів педагогічного університету особистісно орієнтованому навчанню;

формуванням суб'єкт-суб'єктних відносин у процесі навчання; введенням діалогізованих форм навчання;

створенням викладачами педагогічних кафедр дидактичного комплексу, що надає студенту можливість вибору організації власного процесу учіння;

створенням на заняттях особистісно орієнтованих навчально-педагогічних ситуацій, які спонукають студентів до усвідомлення свого позитивного образуЯ, створення "ситуацій успіху" та "Я- концепції";

орієнтацією на більш підготовлених суб'єктів навчання; наданням студенту можливості вибору індивідуальної траєкторії навчання; створенням умов для його творчості в самостійній та колективній діяльності;

створенням системних, комплексних зв'язків між школою і педагогічним університетом.

Пріоритетами особистісно орієнтованого

освітнього середовища є: орієнтація викладача на особистісно значущий характер оволодіння студентами університету педагогічною професією; демократизація та гуманітаризація навчального процесу у педагогічних університетах.

Звідси зміст особистісно орієнтованого освітнього середовища для студента на кожному курсі університету, на нашу думку, повинен мати наступний вигляд:

курс - освітнє середовище для самопізнання, знайомства з психологічним і педагогічним розумінням поняття "особистість", з основами педагогічної культури, в центрі якої - особистість дитини;

курс - освітнє середовище, що забезпечує розвиток педагогічного мислення і гуманістичної культури, основ педагогічного спілкування, педагогічне осмислення термінів "особистість", "особистісний підхід", "особистісно орієнтоване навчання";

курс - освітнє середовище, що надає студенту можливість засвоєння історичного досвіду в світовій освіті й педагогічній культурі та як наслідок - самовизначення;

курс - освітнє середовище, що забезпечує можливість самореалізації на засадах поринання в особистісно орієнтоване освітнє середовище під час педпрактики, пізнання багатства педагогічних культур і педагогічних технологій, в тому числі - особистісно орієнтованих;

курс - освітнє середовище, що забезпечує готовність до саморозвитку, науково-педагогічного пошуку та авторизації педагогічного досвіду;

магістерський курс - освітнє середовище для наукового перспективного проектування на основі оволодіння теорією і технологіями науково-дослідницької діяльності, спеціалізація в науковій проблематиці особистісно орієнтованої педагогіки.

Особистісно орієнтоване освітнє середовище в межах університету забезпечується відповідними формами навчання, до яких ми віднесли:

особистісно орієнтовані лекційні, семінарські, практичні та лабораторні заняття;

відкриті особистісно орієнтовані уроки історії в ліцеї "Педагог" (підструктурі педагогічного університету) для студентів-істориків; самостійна науково-дослідницька робота студентів: доповідь - реферат - творчий проект - курсова робота - дипломний проект - магістерська робота (тематика захищених курсових і дипломних робіт додається).

До особистісно орієнтованих форм, які було реалізовано у роботі зі студентами в ході формуючого експерименту, ми відносимо:

1. Особистісно орієнтовані лекції:

Проблемно-моделюючі. Методика читання такої лекції відрізняється від традиційної. Вона полягає в тому, що викладачем на початку лекції формулюється загальна проблема, згідно з якою розкривається матеріал. Кінець лекції супроводжується: коротким формулюванням студентами міні-проблем теми; вислуховуванням пропозицій щодо їх розгляду; коротким обговоренням запропонованих питань студентів і лектора та моделюванням семінарського заняття з вказаної теми.

Структура проблемно-моделюючої лекції має три етапи: І - постановка проблеми; ІІ - її розгляд; ІІІ - її