Особливість конспекту: сторінка розподілена на дві частини (основна, там де йде запис тексту лекції, і поля, де записані глобальна (головна) проблема, що оголошена в тексті лекції, та міні- проблеми (питання), що сформульовані с туде нтами само с тійно по хо ду прослуховування та конспектування.

Мета проблемно-моделюючої лекції: активізація особистісних пізнавальних можливостей студентів; формування особистого проблемного бачення матеріалу та вмінь перспективного його моделювання на основі індивідуального досвіду кожного учасника навчального процесу.

Лекція-практикум має свою особливість, тому що спирається на особистий досвід студентів, активізує їх увагу, посилює зв'язок теорії з практикою, підвищує значимість життєвого і професійного досвіду кожної особистості в майбутній педагогічній діяльності. На її початку лектор орієнтує студентів на те, що кожне теоретичне положення повинно в ході лекції бути закріплено прикладом із шкільного життя студентів (як минулих учнів) або прикладом спостережень під час перших педагогічних практик. Вимога: наведений приклад повинен бути конкретним, невеликим, містити особисту оцінку подій, явища, процесу. По ходу читання лекції викладач звертається до студентів з пропозицією ілюструвати вказану тезу. Звертання до особистого досвіду студента робить його значимим у процесі професійно- педагогічної підготовки.

Лекція з коментарями зорієнтована на письмове вираження особистої думки кожного студента по тексту лекції. Методика читання такої лекції полягає в тому, що на її початку лектор знайомить студентів з її типом проведення і особливостями. Конспект лекції в зошитах студентів ділиться на дві частини: більшу - для тез; меншу - для власних коментарів. Коментарі можуть записуватись також на окремих підписаних листах. Варіанти запису коментарів залежать від того, яким чином вони будуть задіяні: озвучені на цій лекції або розглянуті викладачем і студентами на наступному практичному чи семінарському занятті. Мета такої лекції: ініціювати особисту думку кожного студента з досліджуваних питань теми.

Лекція-конференція - нетрадиційна форма проведення лекції, заснована на традиційних елементах конференції: основна доповідь викладача, короткі підготовлені студентами виступи та усне обговорення питань і проблем теми всіма учасниками; підготовка відповідною комісією підсумкового документу (висновків, рекомендацій, порад щодо подальшого розгляду даної теми лекції-конференції). Мета лекції-кон- ференції: активізувати увагу студентів до вказаної теми, створити умови для самореалізації думок учасників навчального процесу.

Особистісно орієнтовані форми проведення семінарських занять:

моделюючий семінар (семінар-модель), на якому реалізується особистісна модель семінару з вказаної теми, спроектована в ході попередньої лекції;

проблемно-дискусійний семінар, що передбачає обмін думок, полілог, диспут, дискусію за участю всіх студентів групи;

перспективний семінар, що передбачає обговорення і формулювання студентами перспектив вирішення досліджуваної проблеми;

конструкційний семінар, що передбачає кінцевою метою побудову власної педагогічної конструкції.

Активні форми проведення практичних

занять:

практикум, побудований на закріпленні теоретичного матеріалу на основі індивідуальних педагогічних задач;

практичне заняття з елементами моделювання фрагментів уроку;

практичне заняття з розглядом і розв'язанням педагогічних ситуацій;

практичні заняття, засновані на порівнянні альтернативних педагогік.

Проектні лабораторні заняття по відтворенню шкільного освітнього середовища і проектуванню індивідуальної професійної діяльності.

Самостійні форми опрацювання матеріалу: доповіді; творчі завдання; реферати; проекти; есе; курсові і дипломні роботи.

Індивідуальні завдання, спрямовані на:

формування і розвиток здатності створювати індивідуально-самодостатню особистісно орієнтовану методику і на її основі особистісно орієнтовану технологію викладання історії;

коригування процесу власного розвитку шляхом розроблення та втілення системи оптимальних технологічних особистісно орієнтованих прийомів викладання історії під час педагогічної практики;

внесення авторських елементів у зміст предмету викладання.

Організувати особистісно орієнтоване освітнє середовище під час формуючого експерименту допомагала особистісно орієнтована система засобів професійно- педагогічної підготовки майбутніх учителів історії, а саме:

комп'ютеризація навчальної діяльності студентів (складання індивідуальних проектів в електронному варіанті; пошук навчальних матеріалів у системі Інтернет; складання термінологічного словничка);

налагодження системних зв'язків: школа- педуніверситет під час педпрактики;

діагностування професійних якостей майбутнього вчителя та проектування шляхів його розвитку;

індивідуалізація процесу навчання (створення пакетів дидактичних матеріалів з дисциплін педагогічного блоку).

Опитування студентів експериментальних груп засвідчило їх стовідсоткову зацікавленість особистісно орієнтованими методами навчання (ситуаціями успіху; навчальними ситуаціями; диспутами; діалогами; полілогами; рольовими іграми; педагогічними тренінгами).

Для досягнення необхідних результатів готовності майбутнього вчителя історії до реалізації особистісно орієнтованого навчання заняття мають проводитись на позитивному емоційному фоні, створювати який покликані ситуації успіху. З педагогічної точки зору ситуація успіху (за А.С. Бєлкіним) - це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як однієї окремо взятої особистості, так і колективу в цілому.

Наведемо приклади ситуацій успіху, які сприяли підвищенню статусу студентів у групі та мали позитивний вплив на їхню самооцінку та бажання вчитись.

На семінарі з методики викладання історії під час вивчення теми "Вальдорфська технологія навчання і розвитку особистості" студентам було запропоноване творче завдання "Уявіть себе вчителем, працюючим у системі Вальдорфської школи. Які б статутні норми Ви написали (чи зообразили у вигляді малюнку, схеми, аплікації тощо) на дверях кабінету історії?" При виконанні роботи враховувались ступінь орієнтації на особистість учня та індивідуальність вчителя (конкретного студента). Представлені роботи: власні філософські вислови про історію, фантастичні малюнки, схеми розвитку дитини при вивченні історії стали демонстрацією успіху тих студентів, здібності яких при вивченні курсу ще не були розкриті.

Ситуація успіху може бути запланована викладачем завчасно за умови доброго знання особистісних можливостей кожного студента в групі, а також може скластись спонтанно. У будь-якому випадку викладач повинен вміти скористатись її перевагами на користь студентів.

Наведемо приклад спонтанної ситуації під час