Ще один новий акцент: матеріал другого розділу "Організація соціального захисту населення в Україні" подається через призму Миколаївської моделі соціального захисту населення, яка отримала визнання на державному рівні і рекомендована для впровадження в усіх областях. Такий підхід допомагає показати багаторівневу систему соціального захисту населення в процесі її поступового розвитку, а її реорганізацію в Миколаївській області - як результат глибокого розуміння і владою, і фахівцями назрілих проблем, вміння рухатись невторованими шляхами. При цьому наголос робиться на створенні в області в результаті експерименту 1995-1996 років низових (місцевих) підрозділів

сільських і селищних центрів соціального захисту населення, які максимально наближені до клієнтів і які за результатами обстежень самостійно, не очікуючи звернень громадян, ведуть роботу по наданню необхідної соціальної допомоги, нарахуванню субсидій, компенсацій тощо.

Таке акцентування уваги на Миколаївській моделі, на нашу думку, цілком виправдане, адже після закінчення університету молоді спеціалісти із соціальної роботи прийдуть працювати саме в цю систему, і більшість з них

в ті районні управління праці та соціального захисту населення, які направили їх на навчання до МДГУ ім. Петра Могили з гарантією подальшого працевлаштування. Отже, знання структури цієї системи, чітке усвідомлення основних напрямів діяльності та завдань, які вирішує кожне з її підрозділів, повинно полегшити входження випускників вузу в професійну діяльність.

Необхідно вказати, що цей розділ робочої програми курсу добре забезпечений методичними матеріалами. Студенти мають змогу вивчати тему за посібником "Система соціального захисту населення в Миколаївській області: етапи реорганізації та переваги", до їх послуг також - бюлетені "Соціальні новини", які щоквартально видає головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. Представлена ця тема багатьма поетапними схемами і в методичних рекомендаціях з курсу "Вступ до спеціальності "Соціальна робота", що надруковані видавничим відділом університету в вересні 2003 року.

Третій розділ поєднує в собі дві теми: "Історія соціальної роботи в Україні" та "Методи вивчення закордонного досвіду соціальної роботи". Слід зауважити, що другу тему не передбачено жодним із наведених вище видань. Проте, на нашу думку, вона необхідна, адже українське сьогодення вимагає кваліфікованих кадрів соціальних працівників, і успішне оволодіння новою для України професією неможливе без опанування широкого спектру знань та вмінь. А джерелами цих знань і вмінь виступають як історія та традиції українського благодійництва, так і досвід зарубіжних країн із формування та розвитку соціальної роботи. З урахуванням того, що на другому курсі студенти вивчають дисципліну "Історія соціальної роботи", вказані теми у "Вступі до спеціальності" розглядаються в теоретико-методологічному аспекті.

Лекційний матеріал передбачає висвітлення складових архаїчної парадигми допомоги, шляхів формування традицій благодійництва, видів допомоги слабким і немічним у південних слов'ян, філософії християнської моделі допомоги нужденним. Розглядаються природа милосердя, погляди на нього християнських ідеологів та давньоруських книжників. Матеріал другої теми передбачає аналіз традицій, що породили різні соціальні системи добробуту в світі, розгляд методів вивчення закордонного досвіду соціальної роботи, основних відмінностей американської та західноєвропейської моделей соціального захисту населення.

Не забуваючи народну мудрість "Краще раз побачити, ніж сто разів почути", кафедра соціальної роботи, педагогіки та психології започаткувала створення галереї портретів видатних українських благодійників, виготовлення наочних приладь. Студенти підібрали інформацію про відомих благодійними вчинками співвітчизників, виготовили їх кольорові портрети. Галерея розміститься у кабінеті соціальної роботи, який кафедра планує відкрити в цьому навчальному році. Силами студентів виготовлені також наочні приладдя "Форми допомоги у родовій общині", "Шведська система соціального захисту населення", "Американська система соціальної роботи" та ін.

Під час самостійної роботи студентам пропонується розшукати за допомогою мережі Internet додаткову інформацію про видатних українських благодійників та поповнити галерею новими постатями, опрацювати матеріал з історії розвитку соціальної роботи в Росії, Канаді, Чилі та інших країнах. Передбачається, що в майбутньому при вивченні історії соціальної роботи набуті знання стануть підґрунтям для якісного засвоєння студентами основного курсу з даної дисципліни.

Проблематика викладання наступного розділу "Соціальні технології. Ефективність соціальної роботи" викликана новизною цих питань. Слід вказати, що дані теми теж не увійшли до навчальної програми з курсу "Вступ до спеціальності", наведеної у збірнику. Але ми впевнені, що вони необхідні, і саме - перед розглядом наступних тем про форми та принципи соціальної роботи з різними групами населення. А поєднання матеріалу про соціальні технології та ефективність соціальної роботи в одному розділі обумовлене тим, що питання ефективності соціальної роботи напряму пов'язане з її технологізацією як одним із шляхів оптимального досягнення поставлених цілей.

Аналіз матеріалу різних підручників показує, що на сьогодні дослідники по-різному класифікують соціальні технології. Тому вважаємо за необхідне ознайомити студентів з різними поглядами на дане питання. Типологія соціальних технологій розглядається як проблема, яка продовжує обговорюватися науковцями, як процес, на даний час незавершений, і в майбутньому, сподіваємося, також і у вітчизняній літературі ми зустрінемо нові погляди, нові оригінальні судження та рішення з цього питання. Розгляд проблеми в плані лише класифікації технологій також має свою мотивацію: обмежений обсяг відведеного часу та наявність в навчальному плані на третьому курсі дисципліни " Технології соціальної роботи", до вивчення якої студенти приступлять, вже маючи