УДК 37:81 '276.6 

Гончарук Ю.В. 

ПЕДАГОГІЧНА ТЕРМІНОСИСТЕМА: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯ

У статті аналізується стан дослідження та основні проблеми педагогічної терміносистеми як віддзеркалення суспільних тенденцій, що визначають сучасний розвиток освіти та науки в Україні. Автор намагається обґрунтувати необхідність створення концепції упорядкування та систематизації педагогічної терміносистеми.

Ключові слова: педагогічна терміносистема, категоріальний апарат науки, метазнання, термін, категорія, дефініція, педагогічні дефінітивні ознаки.

В статье анализируется состояние исследования и основные проблемы педагогической терминосистемы как отражения общественных тенденций, которые определяют современное развитие науки и образования в Украине. Автор пытается обосновать необходимость создания концепции упорядочения и систематизации педагогической терминосистемы.

Ключевые слова: педагогическая терминосистема, категориальный аппарат науки, метазнания, термин, категория, дефиниция, педагогические дефинитивные признаки.

In the article the situation concerning the research and the main problems of pedagogical term system as a reflection of social tendencies which define the development of education and science in Ukraine is analyzed. The author tries to ground the necessity of creation the concept of ordering and systemization of pedagogical term system.

Key words: pedagogical term system, scientific terminology, a term, category, definition, pedagogical defining signs. Наявність у того чи іншого народу власної терміносистеми в різних галузях науки, культури, техніки, народного господарства є показником певного рівня освіти та інтелектуального розвитку нації. Колосальний приріст знань, який відбувся в останні десятиліття, став наслідком того, що коли людина не зосереджується на тій чи іншій сфері науки, то їй важко слідкувати за науковими досягненнями й усвідомлювати значення й місце наукових відкриттів, що постійно зростають. Для розуміння сучасного прогресу його слід розглядати в контексті традицій національної науки.

Розвиток наукової думки та соціальної практики в Україні створюють об'єктивну необхідність у подальшому вдосконаленні мови науки, відборі лексичних засобів, що оптимально точно висвітлюють наукове знання в матеріальній знаковій формі. Така мова повинна спиратися на сучасні факти, правильні уявлення про них, відповідні слова для їх передачі. Це положення має особливе значення для педагогіки. Педагогічна терміносистема як понятійно-термінологічний апарат науки через ті історичні обставини, що склалися, більше, ніж інші науки, потребує максимального впорядкування, зокрема лексикографічного, чим і зумовлюється актуальність порушеної проблеми.

Понятійно-термінологічний апарат науки засвідчує рівень розвитку відповідної теорії, висвітлює різноманітні сторони, відношення реальних об'єктів та розмаїття пізнавальних завдань, що виникають у процесі навчання та виховання людини. Оперування поняттями науки є необхідною умовою для побудови та вивчення теоретичних моделей, осмислення процесів навчання в динаміці та перспективі, дозволяє більш чітко визначити предмет дослідження та побудувати послідовну концепцію його вивчення. Система вимог закріплює це понятійне усвідомлення та розрізнення.

Розробка термінологічних питань педагогіки є особливо актуальною в період реформування системи освіти, в умовах вільного доступу користувачів до вітчизняних та зарубіжних джерел інформації, можливості кооперації та співпраці вчених різних країн. Перебудова загальної та професійної школи, введення нових державних стандартів освіти, організація нових видів і типів освітніх установ значно збагатили науку новими поняттями, посилили потребу в систематизації чинної терміносистеми. Виникли нові поняття і терміни, що стосуються управління системою освіти, атестації та акредитації навчальних закладів, змісту та завдань освіти, навчання за допомогою комп'ютерів та мультимедійних засобів. Все ширше проникає в педагогічні словники термінологія, пов'язана з мережею Інтернет.

Обравши об'єктом дослідження педагогічну терміносистему як віддзеркалення суспільних тенденцій, ми маємо на меті проаналізувати, як сучасний стан дослідження педагогічної терміно- системи, так і подальше теоретичне обґрунтування концепції упорядкування та систематизації понятійно-термінологічного апарату педагогічної науки.

Оскільки багато педагогічних явищ і закономірностей мають міжпредметний характер, педагогічну терміносистему слід розглядати як сукупність понять педагогіки та суміжних галузей науки, зокрема таких, як психологія, філософія, фізіологія, медицина, інформатика, соціологія, політологія тощо. При тому в термінах, які належать до інших галузей науки, слід виділяти тільки педагогічний зміст.

Незважаючи на актуальність та значимість проблеми, понятійно-термінологічний апарат педагогіки й досі залишається недостатньо розробленим. Педагогічну науку справедливо звинувачують у довільному тлумаченні її предмета, власних законів, категорій, основних понять, у наявності багатоцільовості, синонімії. Чимало термінів можна назвати суперечливими й такими, що не відповідають поняттю. При реальності поняття не існує адекватного йому терміна. Трапляється, що в різних підручниках із педагогіки немає єдиного тлумачення найважливіших категорій даної науки: виховання, навчання, освіта. Науковці (І.П. Підласий, М.Б. Євтух, О.С. Бєлих, С.А. Зеленов, Н.В. Фунтікова) аргументують такий стан понятійно-термінологічного апарату тим, що педагогічна наука увібрала в себе класичну спадщину, творчий доробок науковців та практиків (у тому числі й зарубіжних) міждисциплінарних галузей, педагогів. Наявність різноманітних, навіть суперечливих трактувань педагогічних термінів та категорій ще раз підкреслює те, що істина - явище поліструктурне, а наукове пізнання відзначається різноманітністю моделей світобачення. Тому вельми важливою є вимога чіткості підходів до визначення термінології, категоріального апарату будь-якої науки. Рене

Декарт, засновник лінгвопроектування, підкреслював: «Визначайте значення слів. Цим ви позбавите людство від половини його помилок та непорозумінь» [4, с. 156]. Л. Толстой зазначав, що «для дійсного знання шкідливіше над усе є використання понять та слів не зовсім ясних» [5, с. 147]. Розвиток науково-педагогічних знань свідчить про складний процес становлення педагогічної термінології та неоднозначні підходи до розуміння закономірностей та принципів аналізу педагогічних фактів, явищ та процесів. Людина (і науковець не виняток)