Розвиток - це процес кількісних та якісних змін в організмі, психіці, інтелектуальній та духовній сфері людини, що обумовлений впливом зовнішніх (природне та соціальне середовище, виховання, колективна діяльність, спілкування) та внутрішніх (анатомо-фізіологічні передумови, власна активність особистості, що реалізується в діяльності), керованих (виховання та самовиховання) - та некерованих (об'єктивний, стихійний вплив середовища) факторів.

За І. П. Підласим, розвиток - процес і результат кількісних та якісних змін в організмі людини [9, с. 28].

У навчальному посібнику О.С. Падалки знаходимо таке визначення: розвиток - складне динамічне явище, спрямоване на збільшення фізичних та інтелектуальних сил особистості, які дозволяють формувати творчі здібності школяра, його активну громадську позицію [10, с. 12].

Ю. К. Бабанский визначає розвиток як процес фізичного, розумового та морального зростання людини, охоплює всі кількісні та якісні зміни природжених та набутих якостей. Розвиток людини як процес фізичного, розумового дозрівання за сутністю позначає перетворення дитини, біологічного індивіда, який має задатки людини як представника біологічного роду, в людину як особистість, члена людського суспільства; це процес становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, що керуються і не керуються, серед яких цілеспрямоване виховання та навчання грають провідну роль [11, с. 36].

Отже, тлумачення педагогічних термінів, подані конкретним автором, не повинні розглядатися як незаперечний аргумент у науковій дискусії. Слід пам'ятати про можливість існування інших визначень, термінів та підходів до розгляду педагогічних явищ та процесів. Неприємним наслідком цього є те, що автори та читачі педагогічної літератури іноді нехтують загальноприйнятою педагогічною термінологією, вдаючись до вигадування власних термінів та довільного тлумачення чинних.

Як бачимо з наведених аргументів, сучасна педагогічна терміносистема не містить єдиних оцінок та визначень педагогічних явищ та процесів, концепцій та теорій, освітніх та виховних систем. Зокрема, сучасні науковці й досі не дійшли згоди навіть з приводу тлумачення таких корінних засадничих педагогічних термінів, як освіта, навчання, виховання, розвиток. Необхідність упорядкування педагогічної терміносистеми є невідкладною проблемою, вона вимагає рішучих дій з боку науковців країни щодо її негайного розв'язання. 

ЛІТЕРАТУРА

Большая педагогическая энциклопедия: В 2 т. - М., 1993. - Т. 1. А-М,1993. - 580 с.

Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. - К, 1995. - С. 4.

Декарт Р. Сочинения в 2 т.: Пер. с лат. и франц. - Т. 1 / Сост., ред., вступ. ст. В.В. Соколова. - М.: Мысль, 1989. - С. 156.

Душенко К.В. Словарь современных цитат. - М., 1997. - С. 147.

Кремень В.Г. Освіта в Україні: Стан і перспективи розвитку // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць / За редакцією І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало: у 2-х частинах. - Ч. 1. - К., 2001. - С. 5-14.

Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 447 с.

Митрополит Іларіон. Етимолого-семантичний словник української мови. - Т. 1 (А-Д). - Вінніпег (Канада): Накладом тов. «Волинь», 1979. - 365 с.

Подласый И.П. Педагогика. - М., 1996. - С. 28.

Падалка О.С. Педагогічні технології: Навч. посібн. - К., 1995 - С. 12.

Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М., 1983. - С. 36.

Педагогіка / За ред. А.М. Алексюка. - К.: Вища школа, 1985.

Професійна освіта: Словник. Навчальний посібник / Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало. - К.: Вища школа, 2000. - 380 с.

Родинно-сімейна енциклопедія // За заг. ред. Ф.С. Арвата та ін. - К.: Богдана, 1966. - 438 с.

Сухомлинский В.А. О воспитании. 2-е изд. - М., 1975. - С. 14. Соловьёв С.М. Сочинения: В 18 кн. - Кн. 1. - М., 1988. - С. 53.

Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Академія, 2000.

Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. Пос. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.