УДК 378.14

Олексюк О. Є., Миколаївський державний університет ім. В. О. Сухомлинського Творчість студентів у процесі загальнопедагогічної підготовки як прояв професійного самовираження особистості

Стаття присвячена розгляду питань творчості студентів у процесі загальнопедагогічної підготовки. Представлений аналіз різних підходів до поняття творчості, визначені показники та рівні професійно-педагогічної творчої діяльності студентів.

The article is devoted to the deciding the questions of the students' creative work in the process of general pedagogical training. The analysis of different approaches to the idea of creative work is represented, the indicators and levels of the students professional and pedagogical creative work are determined. Для оновлення нашої держави, її становлення необхідна високорозвинута творча особистість, здатна нестандартно, оригінально вирішувати завдання, обумовлені як специфікою професії, так і життям. І навчальний заклад відіграє важливу роль у процесі розвитку і формування такої особистості. Як відмічає М.Д. Ярмаченко: "Метою глибокого оновлення освіти є формування творчої особистості, яку може формувати тільки творчий педагог" [10, с. 8]. Отже, розгляд проблеми творчості у педагогічній діяльності на сьогоднішній день є актуальною темою дослідження. Тому об'єктом нашої статті є саме творчість. Серед завдань, поставлених при дослідженні, головне місце займають такі: проаналізувати підходи вчених до розуміння та становлення поняття творчості; розкрити зміст творчих завдань для студентів у процесі загальнопедагогічної підготовки за певними показниками; за результатами проведеної зі студентами роботи представити рівні їхньої професійно-педагогічної творчості.

Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності. Протягом тисячоліть педагоги намагалися теоретично обґрунтувати сутність творчості, виявити її прикладний характер. Так,

І.Г.Песталоцці вважав навчання як творчість самого учня, надбання знань на основі саморозвитку. На думку А.В.Дістервега, щоб успішно виховувати й навчати учнів, учитель сам повинен бути творчою особистістю. Тобто, в першу чергу, необхідно у самого учителя розвивати творчі якості. К.Д. Ушинський притримувався положення, що тільки неординарна особистість може ефективно впливати на розвиток і становлення іншої особистості. Проблема творчості зайняла певне місце і у працях А. С. Макаренка. Він пропагував у педагогічній діяльності відсутність шаблонів, що називав педагогічною майстерністю.

Потреба у творчості закладена в людині самою природою - це особливий клас потреб особистості: у самореалізації, самоствердженні, творчості, бути особистістю [5, с. 189].

У процесі творчості беруть участь усі духовні сили людини, в тому числі уява, а також майстерність, яка набувається у навчанні і на практиці, що є необхідним для здійснення задуму [ 9, с. 162].

О.І. Клепіков та І. Т. Кучерявий розглядають творчість як елемент основи становлення людини, стверджують, що "кожен, мобілізуючи свої творчі резерви, може різко підвищити індивідуальну активність..." [3, с. 6]. О.В. Морозов та Д.В .Чернілевський, проаналізувавши сучасні тенденції у розуміння природи творчості, дійшли висновку, що існує три підходи в визначенні. Перше - визначення творчості через творчі досягнення - це діяльність людини, яка створює нові оригінальні цінності. Друге - виходячи з діяльності взагалі - початкова здібність homo до самовираження і до самоактуалізації. Третє - інтегративний підхід - створення нового, як перетворення у свідомості і поведінці суб'єкта, так і породжувальні ним і відторгнуті від нього продукти [4, с. 33].

Визначимо основні уявлення про механізми творчості прибічників креативного підходу та підходу в області структури психологічного механізму творчості.

За поглядами Д.Б.Богоявленської такий механізм можна порівняти з механізмом інтелектуальної активності, яка сама складається з трьох рівнів: стимульно-продуктивного (репро-дуктивного, пасивного), евристичного та креативного.

До стимульно-продуктивного рівня активності відносяться такі дії особистості, при яких вони здійснюються тільки під впливом якогось зовнішнього стимулу. Це рівень дії соціального індивіду. У певних людей у даному разі саме нова діяльність викликає зацікавленість і надає задоволення; у інших - діяльність викликає зацікавленість поки вона нова та має складний характер (несе певне навантаження).

Другий рівень - евристичний. Особистостей цього рівня відрізняє прояв у тій чи іншій мірі інтелектуальної активності, що не стимулюється ні зовнішніми факторами, ні суб'єктивною оцінкою незадоволеності результатами діяльності. Кожна нова закономірність оцінюється як відкриття, творча знахідка. Обмеженість складається лише у тому, що шукаються нові способи вирішення тільки для тих завдань, які поставленні ззовні.

Третій рівень - креативний. Знайдена суб'єктом емпірична закономірність стає для нього не формальним прийомом, а самостійною проблемою, задля вирішення якої він готов залишити запропоновану йому в експерименті діяльність [2, с. 75].

Детальний аналіз зарубіжних досліджень з питань якостей і здібностей творчої особистості надає у своїх дослідженнях Л.М. Попов [6, с. 4547].

Андрєєв В. І. приводить такий перелік творчих здібностей та класифікацію якостей особистості студента пристосовано до навчально-творчої діяльності:

Мотиваційно-творча активність та спрямованість особистості. Вона передається у допитливості, зацікавленості, почутті захоплення, емоційному підйомі, прагненні до творчих досягнень, лідерства, отримання високої оцінки, особистісної значущості творчої діяльності, самоосвіті, самовихованню.

Інтелектуально-логічні. Проявляються у здібностях аналізувати, порівнювати, виділяти головне, описувати явища, процеси, давати визначення, роз' яснювати, доводити, обґрунтовувати, систематизувати, класифікувати.

Інтелектуально-евристичні. Складаються в здібностях генерувати ідеї, висувати гіпотези, фантазувати, асоціювати, бачити протиріччя, переносити в нові ситуації знання та вміння, переборювати інерцію мислення, мати незалежність судження, критичність мислення.

Самоуправління особистості. Проявляється у цілепокладанні та цілеспрямованості, вмінні планувати, самоорганізовуватися, мати самоконтроль, оцінювати самого себе, рефлексувати і коригувати.

Комунікативні. Передаються в здібностях використовувати досвід інших, співпрацювати з