Творчість притаманна не лише окремим особам. Творчість можна і треба розвивати в кожній людині. Проаналізувавши дослідження казахських вчених щодо методики роботи педагога з формування творчих умінь студентів, можна пристосувати їх наробки до педагогічної професії. Така робота повинна включати наступні основні компоненти:

Формування у студентів з самого початку навчання професії зацікавленості до творчої діяльності.

Виховання у студентів і постійне підтримання в них віри у власні творчі сили.

Спонукання студентів до самостійного отримання необхідної інформації, тобто нових знань.

Розвиток індивідуальної творчої активності студентів з метою створення можливості відчути радість творчості.

У процесі викладання нового матеріалу педагог повинен ставити завдання на можливе вдосконалення запропонованих прийомів, тим самим сприяючи постійній націленості студентів на творче осмислення дійсності.

У процесі навчання викладач повинен пропонувати студентам вирішувати проблемні ситуації, які можуть виникнути у професійній діяльності.

Розвивати уяву як основу будь-якої творчості. 8. Включення студентів у роботу творчих груп, колективів (наприклад, гуртки, об'єднання).

Формування у студентів критичності мислення, що носить конструктивний характер, тобто поряд із знаходженням недоліків одночасно пропонувати засоби їх усунення на основі отриманих знань та набутого практичного досвіду [9, с. 164-165]

С. О. Сисоєва у своїх дослідженнях також застосовує можливості творчого розвитку людини до професії педагога [7]. Погоджуючись з автором, зазначимо, що формування професійно-педагогічної творчості студента є одним із головних завдань вищої школи. А викладач повинен підготувати майбутнього спеціаліста до творчої діяльності у різних сферах.

Отже, творчість характеризується цілеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Вона потребує максимальної активності, розвинутої уяви та високої працездатності. У творчій діяльності важливого значення набуває вміння узагальнювати досвід, творчо застосовувати теоретичні знання та практичні навички у нових ситуаціях.

У практиці нашої роботи ми застосовували три типи суб'єктів творчості, які розроблені Л.М. Поповим [6, с. 56-57]. Індивідуальний суб'єкт творчості - це окремо взятий студент. Груповий суб 'єкт творчості - це група, колектив студентів, які в умовах міжособистісної взаємодії займаються вирішенням будь-якої творчої проблеми, ситуації в умовах єдиного часу та простору, наприклад, група учасників мозкового штурму. Головним в цьому разі стає сам процес вирішення ситуації і вироблений при цьому продукт. Поняття "совокупний суб'єкт" творчості визначає у більшій мірі увесь діапазон творчих можливостей якоїсь групи студентів, які при вирішенні однієї задачі діють не обов'язково разом. За результатами дій совокупного суб'єкта творчості, який складається з окремих студентів, які вирішували одну й ту ж саму проблему у кожному випадку самостійно, в умовах різного часу та простору і показали свій рівень здібностей, ми можемо побудувати увесь діапазон проявлених здібностей, а кожного учасника совокупної діяльності оцінити за його потенційними здібностями зробити вклад у вирішення проблеми.

Завдання, які виконували студенти у ході вивчення дисциплін педагогічного циклу були спрямовані на чергування усіх трьох типів. Так, творчі завдання з дисципліни "Основ педагогічної майстерності", які полягали у створенні емблеми педагогічної діяльності, складанні антизаповедей роботи педагога, написання творів "Педагогом народжуються чи стають?" тощо, носили індивідуальний характер. Для студентів третього курсу творчим завданням було складання Уставу молодіжної організації. Індивідуальною творчістю було і завдання по складанню стратегічного плану життя. Студенти за запропонованим планом із дванадцяти пунктів "творили" своє майбутнє життя, намічали перспективи, вирішення яких приведе до здійснення намічених цілей [8].

Характер совокупного суб'єкта творчості носило завдання по складанню "Портрету ідеального педагога", де кожна мікрогрупа виконувала свою частину портрету, а потім, складаючи разом вироблені у ході творчої діяльності, якості особистості, риси характеру, вміння та навички ідеального педагога, відшліфовували совокупний продукт - портрет ідеального педагога. Групова творчість проявлялася при виконанні завдання з "Педагогіки" - підготовка проекту "Школа майбутнього". Кожна мікрогрупа студентів готувала свій проект за визначеним планом, готувала макет школи або малюнок, проводила захист виробленого проекту.

Виконання усіх завдань творчого характеру показало різну ступінь задіяння студентами уяви та мислення, набутого власного і передового педагогічного досвіду, активності, ініціативи. Для оцінки діяльності студентів був розроблений комплекс показників та рівнів. Запропонований комплекс показників і рівнів оцінювання ефективності процесу творчості у діяльності студентів ґрунтується на узагальненні науково-методичної літератури, аналізу досвіду інших викладачів та результатів експериментальної роботи. Цей комплекс може змінюватись, доповнюватись в залежності від рівня накопичених теоретичних знань та мети, яку ставить експериментатор-дослідник, а також від умов самої експериментальної роботи.

Отже, проаналізувавши дослідження вчених, можна представити узагальнене поняття "професійно-педагогічна творчість", високий рівень якого є найкращою оцінкою ефективності проведеної педагогом творчої роботи і може складатися з таких показників як

а - "творча уява та мислення";

в - "творче застосування педагогічного досвіду";

с - "творчий стиль життя".

У майбутнього вчителя повинні бути сформовані вміння і навички творчого мислення, творчої уяви, творчого підходу до розв' язання як професійних, так і життєвих проблем. Тому показником а виступає "творча уява та мислення".

Показником в обрали "творче застосування педагогічного досвіду" як власного, так і інших вчителів. Бо він показує рівень професійних вмінь, вмінь творчо мислити, глобально бачити проблему, обґрунтовано підійти до аналізу педагогічної діяльності і знайти можливість перетворити цей досвід стосовно своєї особистості.

Навчальний процес, процес пізнавальної діяльності необхідно будувати таким чином, щоб студент зміг творчо застосувати свої знання та вміння, мав можливість подальшого розвитку творчості. Перед викладачем педагогічного закладу