УДК 378.147:811.11 Козакевич О.О.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В ПЕРШОКУРСНИКІВ

У статті висвітлюється думка, що граматичний матеріал, уміло застосований викладачем, може сприяти підвищенню інтересу до навчання, полегшенню засвоєння структур активного і пасивного граматичного мінімуму, що підвищує мовленнєву і мовну компетенцію студентів.

Ключові слова: інтерактивний метод, граматична компетенція, інтерактивне навчання, інтерактивна методика.

В статье говорится о том, что грамматический материал, умело использованный преподавателем, может способствовать увеличению интереса к учебному процессу, усвоению структур активного и пассивного минимума, что увеличивает языковую и речевую компетенцию студентов.

Ключевые слова: интерактивный метод, грамматическая компетенция, интерактивное обучение, интерактивная методика.

The main idea of the author is that grammar material used skillfully by a teacher can help to raise the interest to studies, and it makes learning of structures of active and passive grammar minimum easier, and raises speaking and language competence.

Key words: interactive method, grammar competence, interactive learning, interactive methodology Основною метою навчання іноземних мов в університеті є розвиток здібностей студентів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Ця мета передбачає взаємопов'язаний комунікативний і соціокультурний розвиток студентів засобами іноземної мови для підготовки їх до міжкультурного спілкування в різноманітних сферах життєдіяльності. Для досягнення цієї мети необхідно використовувати інтерактивні методи навчання, які забезпечують не тільки високий рівень знань студентів, але і також спроможність застосовувати ці знання на практиці.

Термін «інтерактивна методика» відносно новий: до наукового обігу його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. У своїх дослідженнях він визначив мету інтерактивного процесу - це зміна і поліпшення моделей поведінки його учасників. Аналізуючи власні реакції та реакції партнера, учасник змінює свою модель поведінки і свідомо засвоює її. Це дозволяє говорити про інтерактивні методи як процес інтерактивного виховання [2, с. 8]. Слово «інтерак- тив» (пер. з англійської «inter» - «взаємний», «act» - діяти) означає взаємодіяти. Інтерактивний метод - це спосіб взаємодії через бесіду, діалог [1, с. 34].

Цей термін вживають такі сучасні методисти як Є.Г. Азімов, М.В. Баграмова «Інтерактивньїй подход в обучении иностранного языка», Лео Ван Лір та інші.

Дослідник А.А. Маригодов визначає інтерактивне навчання як навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей студентів. Інтерактивні методи навчання передбачають фронтальну роботу студентів та роботу малими групами. Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи студентів малими групами [4, с. 51].

Інтерактивність у навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, навчання у режимі бесіди, діалогу, дії. Отже, у дослівному розумінні інтерактивним може бути названий метод, в якому той, хто навчається, є учасником, тобто здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо. Він не виступає лише слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власне створюючи це явище [7, с. 82].

Педагог Н.С. Муратова стверджує, що інтерактивне навчання - це навчання, заглиблене в процес спілкування. Для підвищення ефективності процесу навчання необхідна наявність трьох компонентів спілкування, а саме: комунікативний (передача та збереження вербальної і невер- бальної інформації), інтерактивний (організація взаємодії в спільній діяльності) та перцептивний (сприйняття та розуміння людини людиною) [6].

Дослідник О. Пометун вважає, що інтерактивними можна вважати технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання. Вони дозволяють на підставі внеску кожного з учасників у ході заняття спільною справою отримати нові знання і організувати корпоративну діяльність, починаючи від окремої взаємодії двох-трьох осіб поміж собою й до широкої співпраці багатьох [9, с. 57].

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що сутність інтерактивного навчання полягає у взаємонавчанні, груповій формі організації освітнього процесу із реалізацією активних групових методів навчання для вирішення дидактичних завдань. Педагог при цьому виконує функції помічника в роботі, консультанта, організатора, стає одним із джерел інформації. Однак, студент і викладач виступають як рівноправні суб'єкти навчального процесу. Інтеракція виключає домінування будь-якого учасника, думки, точки зору над іншими, але має враховувати конкретний досвід та практичне застосування. Під час такого діалогового навчання студенти вчаться критично мислити, розв'язувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважуючи альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусії, спілкуватись з іншими людьми.

Інтерактивні методи є дуже актуальними, це зумовлено швидкими темпами розвитку сучасної науки і техніки та зростання кількості інформації у світі, потребують якісно нового рівня викладання мовних дисциплін, забезпечення інтелектуальної, психологічної, моральної та мотиваційної готовності до життєдіяльності в нових умовах усіх учасників навчально-виховного процесу. Завдання викладача - не навчати студентів іноземній мові, а навчити студентів спілкуватися, використовуючи при цьому правильні граматичні структури.

Використання інтерактивних методів навчання є особливо важливими саме для першокурсників, оскільки поступаючи до вищого навчального закладу, вони потрапляють у нове, незвичне середовище, і для психологічного налаштування студентів на навчальний процес, з метою створення їм комфортних умов навчання, треба впроваджувати інтерактивні технології.

Студенти не повинні маніпулювати мовними структурами, а свідомо співвідносити їх з ситуаціями в тексті, з мовленнєвими функціями у повсякденних ситуаціях. Інформація тексту буде зрозуміла лише тоді, коли студенти засвоять мовні елементи у їх системних зв'язках