Візьмемо для прикладу тему "Історичні сюжети" і виберемо з декількох речень варіант "з життя лицарів". Ця тема несе в собі рішення декількох питань, крім творчого, тут є виховний і пізнавальний. Сама тема несе в собі емоційний заряд романтизму, лицарської шляхетності, превалювання почуття боргу над особистими інтересами. Учні, ґрунтуючись на своєму досвіді, почерпнутому з різних джерел, таких як уроки історії, мультиплікаційні і кінофільми, книги, намагаються створити композицію, що відповідала б їх уявленню про лицарство. В учнях виникає відразу питання, що намалювати, який сюжет, щоб він виражав найбільш повно їхній погляд на цю тему. Їм хочеться взяти найефектніший, самий ємкий за змістом момент і передати його художніми засобами таким чином, щоб виразити характерні риси епохи. Виходячи з цього, потрібно взяти сюжет, що є піковим за емоційною напруженістю. Це лицарський турнір у самому його видовищному моменті - кінному двобої. Цей сюжет дає можливість показати самі характерні риси історичного періоду. Спеціальна кінна збруя, що несе в собі елементи захисту і прикраси, вершники, одягнені в панцири, шоломи із забралами, прикрашені перами, щити з родовими гербами. Усе це відбувається на тлі середньовічної архітектури, що має характерні риси. Скомпонувавши всі ці елементи, ми можемо домогтися яскравого образу, що запам' ятовується. Але досягти гарних результатів ми можемо лише виконавши визначені правила. Оскільки, виходячи з психологічних особливостей, учень не може передати достовірно безліч деталей, підлеглих головній думці. Наукове пояснення цьому таке: "Додання значимості всім дрібним деталям і фактам ускладнює розуміння загального. Не уміючи відокремлювати істотне від несуттєвого, підліток при переході від одного факту до іншого не може установити зв'язків між ними" [5, с. 200]. Отже, потрібно звернути увагу на те, що буде вірно вирішувати відразу загальну форму предмета і лише потім зробити добір деталей самих потрібних і характерних. По-перше, потрібно знайти сюжетно-композиційний центр у картині. Визначення цього терміну звучить так: "Центром композиції є та частина, що досить ясно виражає головне в ідейному змісті сюжету. Центр виділяється обсягом, освітленістю й іншими засобами відповідно до основних законів композиції" [4, с. 154].

У нашому випадку це будуть два кінних лицарі, які несуться один на одного за секунду до рішучої сутички. Тому вони повинні в першу чергу залучати до себе увагу глядача. Для цього ми повинні розташувати їх на передньому плані. Оскільки у даному випадку ми ставимо мету виразити в графічних образах епоху і дух лицарства, а не наше відношення, позитивне чи негативне, до того чи іншого лицаря, то ми повинні дати таке розташування, при якому жоден з них не мав би композиційної переваги. Ми не повинні ставити одного лицаря в більш вдале розташування за рахунок якогось повороту чи за рахунок різного місця стосовно лінії обрію, тобто поставити одного вище, а іншого нижче, або дати перевагу в розмірах, скориставшись лінійною і повітряною перспективою. У цьому випадку лицар на ближньому плані сприймався б більш позитивним, чим інший. А це перешкодило б нам передати дух шляхетності і поваги один одному. Таким чином, найбільш виправданим є у даному випадку варіант, при якому лицарі знаходяться в рівних умовах як у композиційному, художньому плані, так і в сюжетному змісті. На другому плані потрібно зобразити навколишнє оточення, що повинне нести в собі кілька задач. По-перше, відбити дух епохи, спосіб життя того суспільства. А саме - міжусобні і міждержавні війни, що вимагали за тим часом якихось фортифікаційних споруджень, що захищали і міські поселення, і замки феодалів. Наступна задача, другого плану, - за рахунок підпорядкування приватних деталей цілому додати особливе звучання передньому плану, що відповідає науковому визначенню цілісності. "Закон цілісності також на основі законів природи: законів світла, законів фізіології зору й особливостей зорового сприйняття людини (ясний зір, вибраність сприйняття, вплив характеру контрастів світла і кольору)" [4, с. 121]. Для цього потрібно взяти характерні зображення якихось архітектурних споруджень того часу. Це може бути яка-небудь фортечна вежа, додати їй ефектну форму, але не забувати про те, що зайва деталізація тут шкідлива, тому що може звернути на себе багато уваги і відвернути від переднього плану. Далі до вежі приєднати частину фортечної стіни із захисними зубцями. Дати зображення житлових будинків з характерними елементами архітектури. Величезна розмаїтість форм і розмірів вікон - від високих і вузьких до дуже широких. Отже, весь другий план архітектури буде зроблений переважно рівними, прямими лініями, проведеними під різними кутами один до одного. Таким чином, тло шляхом контрасту буде підкреслювати композиційний центр, з його переважними плавними лініями вершників на передньому плані. Наука трактує контрасність у такий спосіб: "Композиційний закон контрастів діє на основі законів природи: закону світла (світло, тінь, колір), закону єдності і боротьби протилежностей, законів фізіології людини (фізіологія зору і зорового сприйняття) з урахуванням також чинності закону світла" [4, с. 121].

Тепер приділимо увагу динаміці. Тут вона яскраво виражена рухом лицарів, що спрямовані в центр картини. Як наслідок, створюється визначений ритм у композиції. Чергування кінних лицарів у горизонтальній площині, причому, підтриманий ритмом, на другому плані. Помітимо, що ритм веж теж йде в горизонтальній