УДК 378:004
УДК 378:004.738'5:316.61
Горелова Л.М., Миколаївський державний аграрний університет
Горелова Людмила Михайлівна - старший викладач кафедри іноземних мов Миколаївського державного аграрного університету. Коло наукових інтересів - використання лінгвосоціокультурної методики для посилення мотивації вивчення іноземної мови студентами аграрних вузів.
Використання Інтернет-ресурсів у навчанні іноземної мови для підвищення соціокультурної компетенції студентів
У статті розглядаються можливості використання Інтернет-ресурсів у навчанні іноземної мови з метою посилення мотивації її вивчення та підвищення соціокультурної компетенції студентів. Автор досліджує та аналізує переваги використання нових комп 'ютерних технологій у навчанні іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей у межах лінгвосоціокультурної методики.
This article considers the possibilities of use of Internet resources in teaching a foreign language aimed at intensifying the motivation of its learning and increasing student's sociocultural competence. The author researches and analyses the benefits of the use of new computer technology in teaching a foreign language to students of non-philological specialties in matters of linguistic-social-cultural method.
I would like to wish you success in your commitment to a better world through the education of youth globally - a mission shared by the Carter Center.
Jimmy Carter, Nobel Peace Prize winner and former president of the U.S.
Сфера навчання - це не тільки школа, бо до цієї сфери належать також преса, радіо, телебачення, кіно, фотографія тощо [8, c. 61].
Богуслав Сковронек Зовнішня і внутрішня політика України, її стратегічний курс на поглиблену демократизацію всіх сфер життя і приєднання до європейської та світової спільноти ставлять нові цілі та завдання перед освітянами в галузі навчання іноземних мов. Серед таких завдань - пошук нових технологій та методик, які б давали змогу навчити студентів іншомовного спілкування з опорою на соціокультурні матеріали.
Тенденції розвитку світової співдружності свідчать, що в глобальному масштабі єдиним шляхом до прогресу людства є інтеграція на рівні виробництва, споживання, формування національної свідомості, розвитку міжкультурних зв'язків [9, c. 831]. На сучасному етапі до пріоритетних напрямів та завдань освіти в України можна віднести інформатизацію процесу навчання та виховання, яка розглядається, насамперед, як широке використання у вивченні академічних дисциплін (зокрема, іноземних мов) комп'ютерно орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп'ютерів та телекомунікаційних мереж [5, c. 12].
Під час навчально-виховного процесу в закладах вищої освіти необхідно залучати студентів до глобальних цінностей, формувати вміння спілкуватися з представниками інших культур. Використання нових технологій, таких як Інтернет-ресурси, надають вагому допомогу у досягненні поставлених цілей, посилюють мотивацію вивчення іноземної мови студентами та підвищують їхню соціокультурну компетенцію. Постійний інтерес до іноземної мови та сформована соціокультурна компетенція закладуть основу повноцінного життя та діяльності майбутніх фахівців у полікультурному просторі, допоможуть їм реалізуватись як особистостям [1, c. 90].
Питанням визначення найбільш ефективного використання Інтернет-ресурсів у навчанні англійської мови студентів різних спеціальностей присвячені роботи як зарубіжних, (С.Г. Термінасова, Є.С. Полат, В. Гезергуда, Дж. Шейлз, І. А. Смольяннікова), так і вітчизняних дослідників (О.С. Жолдак, А.І. Скрипниченко, В.В. Тавро та ін.). Але проблема пошуку найбільш ефективного використання Інтернет-ресурсів у вивченні іноземної мови студентів аграрного комплексу залишається недостатньо дослідженою.
Мета цієї статті:
проаналізувати переваги використання Інтернет-ресурсів у рамках лінгвосоціокультурної методики для навчання студентів аграрних закладів освіти;
визначити коло використання Інтернет- ресурсів в нових умовах "світу без кордонів", коли гостро стає проблема взаєморозуміння людей різних культур і традицій;
окреслити шляхи виховання толерантності до чужих культур.
У наш час, коли людство живе в умовах загальної глобалізації, основною проблемою є співіснування та співробітництво народів різних країн, що мають різноманітні стилі життя та різні культури. Інтернет створює унікальну можливість для людей, що вивчають іноземні мови, користуватися автентичними текстами, слухати і спілкуватися з носіями мови, тобто він створює природне мовне середовище. Головна ж мета вивчення іноземних мов - формування комунікативної компетенції. Комунікативна компетенція у сучасному її розумінні передбачає формування здібностей до міжкультурної взаємодії [7, c. 15]. Сьогодні ця мета є найбільш цікавою та важливою для будь- яких категорій студентів, що вивчають іноземні мови. Навіть якщо подальша спеціалізація студента не пов'язана із закордонними поїздками, контактами з іноземними фахівцями, користування всесвітньою мережею Інтернет стає усе більш необхідною умовою одержання і передачі інформації з будь-якої спеціальності. Основна ж інформація, що знаходиться в мережі, подана англійською мовою. Освічена людина, яка тільки і може бути конкурентоспроможною в умовах технологій, що розвиваються надзвичайно стрімко у всіх країнах світу, повинна володіти інформацією у своїй галузі. Сучасні засоби зв'язку з партнерами, доступ до інформаційних ресурсів мережі Інтернет мають на увазі досить вільне володіння не тільки комп' ютерними технологіями, але й, насамперед, іноземною мовою. Це реальність, яку доводиться враховувати, і вочевидь одна з причин, по якій ЮНЕСКО оголосив наступне сторіччя століттям поліглотів [6, c. 15].
Отже, шлях до успіху в багатьох галузях - це доступ до інформації й уміння працювати з нею, зрозуміло, на різних мовах.
Специфіка предмету "іноземна мова" полягає в тому, що основним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності - навчання різним видам мовної діяльності: мовленню, аудіюванню, читанню, письму.
В основі формування вмінь у будь-якому виді іншомовної діяльності лежать слухомоторні навички. Отже, пріоритет у навчанні іноземної мови належить