усним вправам. У цьому основна специфіка предмету й основні труднощі викладання, особливо якщо мова йде про формування уміння говоріння. Варто мати на увазі таку особливість предмету "іноземна мова", як навчання мовної діяльності, можливо, лише в мовному спілкуванні. А для цього потрібний партнер. Інтернет дає можливість спілкування з реальним партнером-носієм мови через комп'ютерні телекомунікації. Інтернет - це міжнаціональне, крос-культурне суспільство, чия життєдіяльність заснована на електронному спілкуванні мільйонів людей в усьому світі, що говорять одночасно, найбільша за розмірами і кількості учасників розмова, що коли-небудь відбувалася. Спілкуючись в іншомовному середовищі, забезпеченим Інтернет, студенти опиняються в дійсних життєвих ситуаціях. Вони приймають рішення широкого кола значимих, реалістичних, цікавих і досяжних задач, навчаються спонтанно і адекватно на них реагувати, що стимулює створення оригінальних висловлювань, а не шаблонну маніпуляцію мовними формулами [6, c. 41].
Оскільки комунікативна компетенція студента найтіснішим чином зв'язана з лінгвосоціокультурною компетенцією, викладачу необхідно визначити конкретні цілі використання можливостей і ресурсів Інтернету при підготовці до занять. Наприклад:
для підбору і включення матеріалів мережі Інтернет у зміст занять (інтегрувати їх у програму вивчення);
для самостійного пошуку інформації студентами в рамках роботи над проектом;
для самостійного вивчення студентами лексичних та граматичних явищ іноземної мови і ліквідації прогалин у знаннях, уміннях і навичках;
для самостійної підготовки і здачі студентами визначеної тематичної лексики.
Для реалізації вищезазначених цілей у мережі Інтернет є пошукові служби, засновані на технології пошукових каталогів і пошукових покажчиків. Отже, студенту необхідно опанувати наступні базові технології роботи з Інтернетом:
пошук інформації в Інтернет;
робота з електронною поштою;
спілкування в реальному часі;
представлення власної інформації у вигляді Web-документів (створення Web- сторінок і Web-сайтів) і її розміщення в мережі.
Отут необхідно вказати на позитивний результат інтегрованих занять з іноземної мови й інформатики.
Виходячи зі специфіки предмету, знаючи дидактичні властивості і функції мережі Інтернет, її можливості і ресурси, викладач може визначити, для вирішення яких дидактичних задач на заняттях можуть використовуватися ті чи інші послуги і ресурси мережі.
Отже, необхідно проаналізувати, яким чином можна використовувати можливості, надані мережею Інтернет, на заняттях іноземної мови у вищих навчальних закладах найбільш ефективно. Однак при цьому варто враховувати конфігурацію використовуваного для цих цілей комп'ютера:
чи оснащений комп'ютер звуковою платою і звуковими колонками;
чи оснащений комп'ютер відеокамерою для проведення відеоконференцій з партнерами.
Звідси ми реально можемо розраховувати на можливості Інтернету забезпечувати нас текстовою, графічною (статичною чи динамічною) і звуковою інформацією. На ці можливості мережі Інтернет викладач може розраховувати при аналізі можливих способів використання ресурсів і послуг мережі на заняттях, а також у позааудиторній діяльності студентів. Наприклад:
викладач може до заняття зі свого домашнього комп'ютера підібрати ті чи інші автентичні матеріали для читання з досліджуваної теми;
якщо комп'ютер має звукову плату, можна записати звукову інформацію (мова політичних чи державних діячів, цікаві виступи на різні теми носіїв мови з самих різних питань);
провести усне обговорення отриманих по електронній пошті листів партнерів по проекту;
провести в групах обговорення чи дискусію по тій чи іншій проблемній інформації, отриманій з ресурсів мережі Інтернет;
провести лінгвістичний аналіз визначених повідомлень, усних чи письмових висловлювань носіїв мови, що містять фразеологізми, реалії, ідіоми, прислів'я, приказки, неологізми, які відбивають специфіку функціонування досліджуваної мови в культурі народу;
використовувати ресурси віртуальних бібліотек для різного роду проектів;
використовувати матеріали електронних граматичних довідників, вправ, що запропоновані в них, а також лексичних довідників, словників, довідників країнознавчого характеру, матеріалів професійного напрямку.
Однак перерахованими прикладами використання ресурсів мережі Інтернет при навчанні іноземних мов ці можливості не вичерпуються. А. А. Леонтьєв правий у тому, що педагогічні технології не можна вивчити. Можна намітити лише орієнтири їх можливого застосування [4, c. 28]. Творчий потенціал викладача підкаже йому область пошуку, а професіоналізм дасть імпульс для цікавих знахідок і рішень.
Таким чином, використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна, інтегруючи їх у навчальний процес (за умови відповідної інтерпретації), більш ефективно вирішувати цілий ряд як дидактичних, так і соціокультурних задач на занятті:
формувати навички читання, безпосередньо використовуючи матеріали мережі різного ступеня складності;
удосконалювати вміння аудіювання на основі автентичних звукових текстів мережі Інтернет, також відповідно підготовлених викладачів;
удосконалювати вміння монологічного і діалогічного висловлення на основі проблемного обговорення представлених викладачем чи кимось зі студентів матеріалів мережі;
удосконалювати навички письмової мови, індивідуально або письмово складаючи відповіді партнерам, беручи участь у підготовці рефератів, творів, есе й інших епістолярних видів творчості;
поповнювати свій словниковий запас, як активний, так і пасивний, лексикою сучасної іноземної мови, що відбиває визначений етап розвитку культури народу, соціального і політичного устрою суспільства;
знайомитися з країнознавчими поняттями, що включають у себе мовний етикет, особливості мовної поведінки різних народів в умовах спілкування, особливості культури, традицій країни досліджуваної мови;
формувати стійку мотивацію іншомовної діяльності студентів на заняттях на основі систематичного використання "живих" матеріалів, обговорення не тільки питань до професійних текстів, але й "гарячих" проблем, що цікавлять всіх і кожного.
Особливо цікаво використовувати матеріал Інтернету при роботі над проектом. Викладач може знайти різну, іноді навіть суперечливу, інформацію з проблеми, що підлягає в даний момент обговоренню й дослідженню. Пропонуючи подібні матеріали студентам, викладач може поставити задачу - відібрати придатну для обговорюванної проблеми інформацію, погодитися з нею, узяти до відома в роботі над проектом, або, навпаки, заперечити її, зрозуміло, аргументовано, для