УДК 37.013

Фоміна М.В., Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Методика педагогічного експерименту по визначенню ефективності психолого-педагогічної

підготовки інженерів

У даній статті описується проведений автором педагогічний експеримент. Його метою було виявлення ступеня впливу на ефективність вивчення студентами дисциплін психолого-педагогічної підготовки таких факторів, як її структурування відповідно до майбутньої професійної діяльності учнів та застосування на практичних заняттях сучасних активних методів навчання.

In given article the pedagogical experiment carried out by the author is described. Its purpose was revealing a degree of influence on efficiency of studying by students of disciplines of psychological- pedagogical preparation of such factors, as its structurization according to the future professional work of pupils, and also application on practical employment of modern active methods of training. Сучасний рівень розвитку суспільного виробництва в Україні висуває нові вимоги до професійної компетентності та особистих якостей кожного фахівця. Це, у свою чергу, ставить перед національною вищою школою завдання, пов'язані з необхідністю реформування системи освіти і, зокрема, з модернізацією змісту професійної підготовки інженерних кадрів. Внаслідок того, що протягом останніх років усе більшого розвитку набуває тенденція урахування ролі людського чинника в усіх сферах виробничої діяльності, в системі інженерної освіти виникає необхідність посилити акцент на поглиблення вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу. Це пов'язано, перш за все, з тим, що саме ці дисципліни дозволять кожному студенту вивчити основні психологічні і педагогічні аспекти взаємодії і взаємовпливу людей у процесі їхньої майбутньої професійної діяльності, які б сприяли оптимальному розвитку виробництва та забезпечували бажані його результати.

Про ефективність психолого-педагогічної підготовки, як, втім, і економічної, правової, управлінської та інших, можна судити за наслідками педагогічних досліджень, що проводяться у кожній з вибраних галузей. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають проблеми сучасної організації і наукового обґрунтування педагогічних досліджень, вибору адекватних методів обробки, аналізу та інтерпретації одержаних результатів. Дійсно, адже від якості й достовірності отриманих результатів і вироблених відповідно до них рекомендацій залежать формування змісту психолого- педагогічної підготовки, її організація і, відповідно, результат.

Питанням методології і методики педагогічних досліджень у вітчизняній і зарубіжній педагогічній літературі присвячені роботи С.І. А р - х а н г е л ь с ь к о г о , Ю.К. Бабанського, В.П. Беспаль-ка, П.М. Воловика, С.У. Гон-чаренка, Б.С. Гер- шунського, Н.В. Кузьміної, І.П. Підласого та ін. Конкретним педагогічним дослідженням присвячені роботи багатьох вчених. Так, у галузі управлінської підготовки інженерів відомі дослідження О.Г. Романовського, методології підготовки інженера-педагога - О.Е. Коваленко, управління освітою - В.І. Лугового, військової дидактики - В.В. Ягу-пова. В цей же час залишається недостатньо дослідженим застосування у ході педагогічного дослідження математичних методів в обробці отриманих результатів.

Необхідно відзначити, що під педагогічним дослідженням розуміється, як відзначає відомий російський вчений В.М. Полонський, процес і результат наукової діяльності, спрямованої на одержання нових знань про теорію та методику організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, організаційні методи та прийоми [1].

На сьогодні ще остаточно не вирішено питання про систему і класифікацію методів наукового дослідження в педагогіці. Так, автори роботи [2] вказують, що для подальшого розвитку педагогіки як науки необхідна класифікація методів, пов'язана з відносною відмінністю емпіричного і теоретичного рівнів наукового пізнання.

До емпіричного рівня відносяться методи наукового пізнання, що безпосередньо пов'язані з реальністю, яка є предметом наукового пізнання, і з практикою. Ці методи забезпечують накопичення, фіксацію та узагальнення висхідного матеріалу для створення педагогічної теорії. До них відносяться наукове спостереження, різні види наукового експерименту, робота з науковими фактами - опис отриманих результатів, класифікація фактів, їх систематизація, різні способи аналізу і узагальнення. Аналіз і узагальнення ведуть вже до теоретичного рівня наукового пізнання. Теоретичному ж рівню наукового пізнання відповідають методи, які забезпечують розробку наукової теорії як логічно структурованих знань про об'єктивні закони дійсності. До числа цих методів відносяться наукова абстракція, ідеалізація, уявні моделі, наукові ідеї і гіпотези, дедуктивні методи формалізації та ін.

Відмінності між групами методів визначаються об'єктивними якісними відмінностями у змісті і способах наукової діяльності, а також у характері самого процесу пізнання. Проте потрібно підкреслити, що ці відмінності водночас є відносними. Емпіричне пізнання неможливе без теоретичного роздуму, без понять, гіпотез і теорій. В той же час теорія, навіть найабстрактніша, завжди спирається на практику, орієнтується на об'єктивну реальність. В педагогіці, так само як і в інших науках, наукове пізнання є процесом доцільної взаємодії емпіричних і теоретичних методів.

Б.І. Бухалов, О.Г. Дубов та Т.І. Шамова виділяють три типи досліджень, хоча, як вони самі зазначають, термінологія, яка використовується ними, є досить умовною: фундаментальні, прикладні і практичні. Метою фундаментальних досліджень є відкриття, пояснення нових, раніше невідомих, явищ у педагогіці. Головною їх особливістю є розширення знань про предмет дослідження, його зв'язки і взаємостосунки з іншими явищами і процесами, що відносяться до суміжних або навіть віддалених галузей наукового знання. Прикладні дослідження, для яких фундаментальні виступають основою, спрямовані на розкриття часткових проблем, що розглядаються в педагогіці. Практичні ж дослідження, що ґрунтуються на прикладних, мають своїм завданням довести результати попередніх досліджень до конкретної реалізації у навчально-виховному процесі.

Незалежно від класифікації методів педагогічних досліджень необхідно відзначити, що