УДК 378.4+378.126+378.14+370

Соколова А.В., Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського

Соколова Алла Вікторівна - аспірантка кафедри педагогіки Південноукраїнського педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Коло інтересів - проблеми розвитку освіти в країнах західної Європи.

Структура підготовки майбутніх учителів в університетах Англії і Шотландії

Мета цієї статті - охарактеризувати типи університетів, які існують, та розглянути структуру підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах Англії та Шотландії.

The article presents characterization types of Universities and considers the structure of preparation offuture teachers at Universities in England and Scotland. Великобританія - країна, що має багатовікову історію і давні традиції навчання. У світовій освіті частка Британії, що випускає спеціалістів з вищою освітою, складає 17%.

Освітні системи Англії, Уельсу і Північної Ірландії практично не відрізняються одна від одної. В Шотландії, де діють 14 університетів, включаючи Відкритий Університет, який охоплює територію всього Сполученого Королівства, освітня система більш самобутня. Випускні іспити у школі, тривалість навчання в бакалавраті і магістратурі, система управління, фінансування й оцінки якості навчання в шотландських університетах помітно відрізняються від англійських.

Існують дві протилежні оцінки системи вищої освіти Великобританії. Згідно з однією з них британська модель являє собою типовий приклад болонської освітньої системи і тому знаходиться в авангарді інтеграції.

Принципово інша точка зору на британську модель вищої освіти подана в доповідях дослідницьких комісій Кабінету Міністрів Великобританії. В них британська освітня система описується як надзвичайно складна, неоднорідна, яка має значну кількість специфічних рис. Незважаючи на очевидну суперечність двох вищевикла- дених описів, вони відбивають значущі аспекти британської системи вищої освіти.

Всього у Великобританії нараховується близько 170 вищих навчальних закладів. Вищі навчальні заклади розділяються на університети, коледжі вищої освіти і, частково, коледжі подальшої освіти, що надають послуги вищої освіти. Коледжі вищої освіти (colleges of higher education) - це колишні спеціальні коледжі, які отримали після 1992 р. право видавати студен- там-випускникам вищий національний диплом HND (професійна кваліфікація) або ступінь бакалавра. Система коледжів подальшої освіти (further education) нараховує у Великобританії біля 500 навчальних закладів, які пропонують освіту, що відповідає середній спеціальній в Україні.

Багато коледжів мають угоди з акредитації з Університетами або спеціальні підготовчі курси, при успішному закінченні яких випускники зараховуються до університетів без іспитів для подальшого навчання або відразу на другий і навіть третій курс університету. Коледжі рідко пропонують магістратуру і практично ніколи - докторантуру.

Система професійних коледжів і спеціалізованих інститутів достатньо однорідна і слабко диференційована, тоді як університетський сектор відрізняється високим ступенем внутрішньої диверсифікації.

"Поколінська" структура вищих навчальних закладів є іншим фактором неоднорідності британської освітньої системи. Автор наукової праці "Університетська педагогічна освіта" А.В.

Глузман вважає, що університетську освіту у Великобританії можна охарактеризувати наявністю восьми типів університетів.

До першого типу належать найстаріші університети Оксфорда й Кембриджа (скорочена назва "Оксбридж"), які ведуть своє літочислення з ХІІ і ХІІІ століття відповідно. Вони є "найстарішими" університетами Великобританії. До початку ХІХ століття інших університетів в Англії не існувало.

За своєю організаційною структурою ці два університети належать до федеративни, або колегіальних, університетів (collegiate universities), тобто університетів, основу яких складають коледжі, що наділені високим ступенем автономії. Сьогодні Університет Кембриджа нараховує 29 коледжів; Університет Оксфорда - 39 коледжів і 5 академічних відділень.

Університети Кембриджа й Оксфорда посідають особливе місце серед інших навчальних закладів. Проголошена рівність "старих" і "нових" університетів залишається значною мірою декларативною. Престиж вищої академічної освіти в Сполученому Королівстві, як і раніше, високий.

До другого типу належить група старовинних шотландських університетів (Аберденський, Глазгівський, Единбурзький та Сент- Ендрюський), а також університетів, що побудовані у більш пізні часи. Всі шотландські університети мають різні традиції і свої "стилі". Різноманітні не лише програми в університетах, але й форми навчання: денна, вечірня, дистанційна. Водночас усі університети об'єднує одне: щоб відповідати вимогам часу, вони перебувають у стані постійної модернізації, розвитку та змін.

Відомий Лондонський університет (1836 рік) належить до третього типу й містить у собі декілька десятків шкіл, коледжів та інститутів, кожний з яких - фактично самостійна одиниця. На сьогоднішній день це другий по величині університет Великобританії після Відкритого Університету.

Промислова революція, яка охопила у ХІХ столітті всю Британію, породила проблему нестачі кваліфікованих керівників та адміністраторів. У багатьох промислових містах з' явилися нові університети - так звані "червоноцеглинні" університети (red-brick), що належать до четвертого типу. Зазвичай такі начальні заклади будувалися з цеглин, в той час як давні стіни Оксфорда і Кембриджа були збудовані з каменя. До найбільш відомих належать Манчестерський, Бірменгенський, Брістольський та Ліверпульсь- кий університети.

Більшість цих університетів, на відміну від Оксфорда і Кембриджа, - унітарні, організовані на базі факультетів. Федеральні університети Уельсу та Дарема були створені у процесі з'єднання декількох шкіл, коледжів та інститутів і складають п'ятий тип. Значна кількість університетів виникла наприкінці минулого століття у зв' язку з перетворенням політехнічних інститутів у вищі навчальні заклади, що йшло урозріз із традиційною політикою Великобританії на збереження елітарності й "замкненості" національної системи навчання і стало результатом тривалих досліджень та цілої низки політичних рішень.

"Новітні університети" були покликані давати освіту технічного й прикладного характеру. Це шостий тип університетів.

Сьомий тип - університети, засновані у 19611965 роках. Їх