Ступінь бакалавра є необхідною умовою для продовження навчання на наступному, після ступеневого (Postgraduate), рівні освіти за програмою магістра та доктора.

Аспірантський рівень освіти починається після отримання ступеня бакалавра і призводить до отримання ступеня магістра та доктора. Існу- ють дві великі групи програм, що дозволяють отримати ступінь магістра. Це програми, що орієнтовані на дослідницьку діяльність, і навчальні програми, що орієнтовані на підвищення професійного рівня за однією зі спеціалізацій.

Для отримання ступеня Магістр Наук в Освіті (Master of Sciences in Education - MSc) необхідно закінчити річний курс навчання, до якого входять три основні дисципліни (наприклад: учіння й навчання в класі; педагогічна освіта і становлення вчителя; стратегія та навички дослідницької роботи в класі), додаткова дисципліна (природа шкільних дисциплін, тобто їх філософський й ідеологічний характер), найчастіше за все одна з "базисних" шкільних дисциплін. Після 8-9 місяців лекцій і семінарів складаються іспити. За результатами іспитів та захисту дипломної роботи обсягом від 15 до 20 тисяч слів присвоюється ступінь магістра. В старих шотландських університетах першим ступенем в галузі мистецтв, гуманітарних наук і філології є ступінь магістра.

Ступінь магістра-дослідника часто називають магістром філософії M. Phil (Master of Philosophy). Щоб отримати цей ступінь, потрібно протягом 1-2 років вести під керівництвом старшого професорсько-викладацького складу самостійну науково-дослідницьку роботу. Зазвичай студенти не закінчують освіту за цим ступенем, а продовжують свою дослідницьку роботу з метою отримання ступеня доктора.

Вищим ступенем підготовки в Англії та Шотландії є ступінь Доктора Філософії (Doctoral or PhD Degree). Слово "філософія" в назві зовсім не означає, що їх володар - неодмінно філософ, це всього лише данина традиції. В середні століття всі дисципліни, що не належать до медицини, визначалися як філософія.

У Великобританії більшість програм, що спрямовані на отримання ступеня доктора - це дослідницькі проекти за обраною спеціальністю під керівництвом наукового керівника (інколи двох). Ніяких лекцій чи навчальних семінарів ці програми зазвичай не містять. Як правило, на закінчення дослідницької програми відводиться два-три роки. Наприкінці цього періоду студент повинен опублікувати одержані результати в офіційних звітах, наукових чи спеціалізованих журналах і за опублікованими матеріалами написати дисертацію.

Ступінь доктора присвоюється після успішного захисту дисертації обсягом 1000 тисяч слів.

Більшість учителів виходить з університетів у званні магістра гуманітарних наук в освіті чи магістра точних наук в освіті. В середньому студенти, що отримують звання магістра того чи іншого профілю, навчаються 4-5 років.

Сьогодні для викладання в державних школах Англії на всіх рівнях навчання (класи дошкільної, початкової, включаючи підготовчі, та середньої освіти) необхідно мати статус кваліфікованого вчителя (Qualified Teacher Status - QTS). Викладачам вищих навчальних закладів не обов'язковий статус QTS.

Відтак, кожний ступінь має свої особливості. Система має суворий порядок, надаючи широкі можливості у виборі спеціальності й отримання вищої освіти. Згідно з таким підходом і структурою професійної підготовки майбутнього вчителя у вищих навчальних закладах Англії та Шотландії, педагогічні університети Англії випускають учителів-експертів, що вміють застосовувати свої знання й майстерність у школах та коледжах різного типу.

У світлі вирішення основних завдань Болонської угоди, формування єдиного освітнього простору в Європі до 2010 року й установлення системи єдиних ступенів, на нашу думку, розгляд структури підготовки майбутніх учителів в університетах Англії та Шотландії мають певний інтерес для викладачів та студентів українських педагогічних університетів.

ЛІТЕРАТУРА

Глузман А.В. Университетское педагогическое образование: опыт системного исследования. - К., 1997. - С. 50-64.

Голицынский Ю. Great Britain. - Санкт-Петербург, 2000. - С. 24-29.

Джекобс Л. Международное сотрудничество в педагогике высшей школы. - Великобритания, 2002. - С. 10.

Истлентьева Л.М. Проблемы теоретической составляющей профессионально-педагогической подготовки учителей средней школы в Англии // Педагогика как наука и как учебный предмет: Тезисы докладов международной научно-практической конференции (26-28 сентября 2000 г.). - С. 4.

Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності. - К., 1997. - С. 1950.

Треблева О.Е., Волкова О.Ю. Энциклопедия английских тем. - Харьков, 2002. - С. 23.

Шанин Т. Британская академическая традиция и российское университетское образование // Вестник Европы. - 2001. - № 3.

Barbariga A.A. Schooling in Great Britain. - М., 1988. - С. 8-12.

British inform department of education // Учителя и работники сферы образования. - С. 3-5.

Fyodorova N.V. Discussed education in Great Britain. - М., 1987. - С. 45-52.

Monthly Scottish report of higher education, 2003-2005 year.

Times Higher Education supplement, 2005 year. Педагогічні науки