а також з того факту, що на захисті студент може набрати максимально 40 балів, ми бачимо, що до захисту можуть бути допущені лише ті
роботи, які на кафедральному допуску набрали не менше 21 бала.
На нашу думку, весь процес оцінювання має охоплювати п'ять основних позицій, які відображають процес підготовки і захисту кваліфікаційної роботи: вступ та висновки,
У процесі написання кваліфікаційної роботи викладач здійснює функцію управління пізнавальною діяльністю студента через контроль і оцінювання. Таким чином, контроль - це спосіб виявлення й оцінювання спільної діяльності студента і викладача. Психолог С.Л. Рубінштейн, досліджуючи діяльність людини, писав: "Психологічно значною мірою саме за допомогою оцінки здійснюється соціальний вплив на діяльність особистості. Тому практично особливо важливо правильно її організувати, теоретично - розкрити її тонкий і лабільний механізм" [12, с. 43].
Для того щоб контроль написання кваліфікаційної роботи був об'єктивним і дійовим, необхідно чітко визначити норми, які вказуватимуть умови успішного написання та захисту наукової роботи. "Операційною формою контролю є перевірка - порівняння, співвідношення досягнутих результатів із заданими нормами" [9, с. 416]. Саме порівняння відношення досягнутого до заданих норм називається процесом оцінювання. Результатом цього процесу є оцінка, яка фіксується у певній системі вимірювання.
Норма оцінювання - це ключовий момент контролю кваліфікаційної роботи. "Норми - це опис умов, на які має спиратися педагог, виставляючи студентові оцінку" [7, с. 241]. Виходячи з цього ми основний аспект спрямовували на опрацювання саме норм оцінювання кваліфікаційної роботи.
Ми вважаємо, що важливою умовою ефективного контролю є об'єктивність і коректність норм оцінювання. Відпрацювання таких норм є непростою і довготривалою справою. Адже норма оцінювання не може бути теоретична та емпірична частини, оформлення роботи та безпосередньо процедура захисту. Причому по кожній позиції була встановлена максимальна кількість балів, яку студент може набрати в процесі підготовки та безпосереднього захисту роботи (табл. 1).
ні заниженою, ні завищеною. Занижена норма породжує серед студентів несерйозне ставлення до написання кваліфікаційної роботи (навіщо вивчати матеріали, проводити досліди, коли можна за тиждень щось назбирати і захиститися). Завищена норма також негативно впливає на працездатність студентів, виникає невпевненість у своїх силах, з'являється байдужість, що в кінцевому рахунку призводить до негативного результату. Отже, створюючи систему оцінювання, ми маємо знайти збалансовану норму оцінювання кваліфікаційної роботи. Крім того, ця норма не може обмежувати творчі можливості студента. Що мається на увазі? Часто можна почути: в кваліфікованих роботах не можна впроваджувати формувальний
експеримент, бо за той час, коли пишеться кваліфікаційна робота, не можна провести повноцінний формувальний експеримент. Дійсно, якщо студент працює над темою рік чи півроку, то складно говорити про забезпечення будь-якої якості (особливо в психолого- педагогічному сенсі), але є студенти, які починають розробляти наукову тему з моменту обрання теми курсової роботи, продовжуючи її на рівні бакалаврської та магістерської робіт. Безумовно, в таких роботах можливий формувальний експеримент. Практика написання кваліфікаційних робіт багатьох університетів свідчить, що на тих кафедрах, де наукова робота організована на достатньому рівні, формувальний експеримент не лише можливий, а й необхідний. Саме його наявність вказує на зростання наукового потенціалу студента. До того ж обов'язковою умовою участі у переважній більшості всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт є наявність у представленій роботі експериментальної частини. Як бачимо, норми оцінювання - це важливий елемент, який має дати відповідь на основне питання: як не обмежити розвиток творчих можливостей майбутніх науковців і разом з тим знайти межу, за якою починається несерйозне ставлення до поставлених норм та неробство.
Відповідальність за об'єктивність і посильність норм несе випускова кафедра. Викладачі кафедри мають відстежувати й корегувати відповідність між вимогами норм написання кваліфікаційної роботи і умовами та можливостями їх досягнення. Якщо змінюються умови, то необхідно вносити зміни і в норми. Наприклад, кафедра була обмежена висококваліфікованими викладачами, що не давало можливості якісно організувати поступове систематичне написання роботи, надавати сучасні консультування випускникам - отже, така ситуація вимагає відповідної корекції норм оцінювання. З часом на кафедрі з'явилися висококваліфіковані науковці, здатні
організувати наукову роботу студентів на високому рівні, це, безумовно, має відобразитися на нормах оцінювання в плані підвищення їх якісних показників.
Незважаючи на постійне вдосконалення нормативно-правової, науково-методичної бази діяльності ВНЗ України, відображення її у численуих наукових та навчальних виданнях, розробку освітніх галузевих стандартів, у педагогічний роботі з оцінювання якості засвоєних студентом знань, набутих умінь та сформованих навичок часто спостерігаються елементи суб'єктивізму. Загальновідомо, що оцінювання рівня знань студентів значною мірою залежить від психологічних особливостей викладача. Одна й та ж кваліфікаційна робота студента різними викладачами оцінюється по- різному. Причиною цього явища та обгрунтування висловлених оцінок є надання пріоритету різним об'єктам контролю: одні акцентують увагу на теоретичному обгрунтуванні проблеми; другі - на досконалості проведення експерименту, треті - на оформленні, четверті - на якості виступу під час захисту та відповіді на запитання та ін. Про наявність необ'єктивного підходу до оцінки якості знань студентів з боку окремих викладачів свідчать і результати досліджень, проведених на рівні як Міністерства освіти і науки України, так і окремих вузів. Вони вказують на те, що відхилення в оцінці результатів пізнавальної діяльності студентів іноді досягають великих значень. Так, 276 викладачів різних вузів одну й ту саму студентську роботу