УДК 378.4 (477) Мещанінов О.П.

Інтегрований процес формування особистості молодих вчених в "Києво-Могилянській Академії"

Характерною рисою сучасного суспільства є мобільність. Мобільність людей, товарів та інформації. Це обумовлює суттєві зміни у всьому світі. Великі держави, підприємства, фірми в умовах підвищеної мобільності розпадаються на маленькі. Кількість зайнятих на виробництві зменшується на порядок. Скорочується обсяг матеріального виробництва. В той же час зростає обсяг у сфері послуг, який у розвинутих країнах досягає 70% у валовому національному продукті.

Домінуючою тенденцією трансформації вищої школи виступає перехід від принципу - освіта на все життя до принципу - освіта крізь усе життя.

Характерною рисою виступає перехід від навчання до освіти, здобуття знань, до формування потреби і вміння неперервного самовдосконалення, саморозвитку та самовизначення.

Стратегія пізнавального процесу: знання - інструмент пізнання цілісної картини оточуючого світу.

Статистичні дані, які наведені ООН, свідчать, що характерною рисою розвинених країн є те, що не менше 60% суспільства має вищу освіту. При цьому ці 60% забезпечують 95% прибутку країни [1]. Саме тому вища школа повинна готувати не дешеву робочу силу, а особистість. Головним завданням як середньої, так і вищої шкіл є особистісносоціальне навчання, формування людяності, а не особистісні амбіції [2].

Основними принципами гуманізації вищої освіти

є:

Фундаменталізація змісту освіти.

Гуманітаризація, тобто орієнтація на особистість, на формування творчої особистості.

Діяльнісний підхід, коли здійснюється перехід від знаннєвого підходу до діяльнішої парадигми.

Головує вміння застосовувати знання.

11. Національний характер освіти. Мова йде не про українську математику або електротехніку, але про організацію навчального процесу: шпаргалки, піратство та інше.

Інтегративною якістю особистості є національний менталітет.

Як треба формувати творчу особистість у вищій школі в цих сучасних умовах?

Потрібний відкритий розум, здатний до змін.

Розвинута культура ринку.

Віра в ідеали.

Більш відкритий світ, більше можливостей для спілкування, бажання та спроможність спілкуватися та навчатися.

У моделі універсаліста, випускника університету класичного типу ХХІ століття виділяють три складові:

Високі особистісні якості, порядність.

Високий професіоналізм, спроможність швидко адаптуватися у новій предметній галузі.

Висока загальнокультурна підготовка.

Забезпечити досягнення цієї мети можна шляхом:

індивідуалізації навчально-виховного процесу;

диференціації, пошуку, підготовки лідера у колективі;

формування гармонійної творчої особистості;

посилення гуманістичного спрямування всього професійно-орієнтованого навчання;

поглиблення психолого-педагогічної підготовки;

розробка та впровадження нової системи виховної роботи студентів та аспірантів;

демократизація, гарантування створення умов для самовираження, максимальне сприяння реалізації особистісних орієнтирів.

Впровадження заходів для досягнення мети мусить спиратися на аналіз відповідей на питання:

Що дали батьки?

Що дали вчителі?

Що здобув сам? умовах прискіпливої опіки матері та при деспотизмі батька неможливо розраховувати на закладення основ формування лідера. Такі умови - це смерть для лідера. В той же час у батьків, які зайняті, а дітям надана свобода поведінки, створені у родині умови довіри та заохочення до прийняття дитиною самостійних рішень та розуміння відповідальності за прийняття цих рішень - це бажані умови для становлення лідера.

Різні початкові умови, різний рівень знань, різний рівень розвитку комунікаційної компетенції абітурієнтів - все це обумовлює втілення, як єдиного критерію, оцінки динаміки, прирощення знань та вмінь, а не використання традиційного середнього балу.

Психолого-педагогічна наука традиційно багато уваги приділяє проблемам формування особистості. Так, ще Бехтерев В.М. (1857 -1927) пов'язував поразку Росії у війні 1905 року з Японією з відсутністю соціальної особистості. Так само динамічні зміни в Україні загострили проблему

недостатньої підготовленості керівників, 7

кризу управління.

16-17 травня 2000 року у м. Харкові І 3,53 відбулася Міжнародна наукова конференція "Творча особистість у системі неперервної професійної освіти". Одним з рішень конференції є: "Вважати однією з найактуальніших проблем вітчизняної психолого-педагогічної науки і практики розробку системи формування творчої

індивідуальності професіонала-лідера як одну з передумов подолання соціально-економічної кризи в Україні" [3].

Для формування творчої індивідуальності професіонала-лідера потрібні ресурси. Професіонал не може стати компетентним сам по

собі. Відрізняють особисті та зовнішні ресурси. Особисті ресурси:

фізіологічні;

загальні знання, вміння, порозуміння;

професійне оточення: вміння прилаштуватися;

процедури: вміння робити, діяти;

оперативні вміння;

пізнавальні здібності;

вміння спілкуватися, жити;

культура.

Зовнішні ресурси:

мережа взаємовідносин;

банки даних;

документація;

доступ до експертів;

доступні засоби зв'язку: комп'ютер, FAX, Internet, E-mail та інше.

Професіоналізм чи професійна компетенція - це комбінація між різними чисельними знаннями та вміннями, залежить від багатства його оточення, від можливостей доступу до цих засобів, ресурсів.

Спроможність комбінувати засоби та ресурси - це здібність людини підвищувати свою компетенцію, розвивати творчість. При цьому виділяють різні засоби, знання та вміння:

Загальні знання: поняття, вміння, які дозволяють зрозуміти проблему, феномен, що не залежить від контексту роботи.

Спеціальні знання в професійному оточенні: контекст роботи, правила управління, культура організації: соціальні правила, організація установи та інше.

Як приклад доцільно згадати проект перепідготовкти 1000 співробітників, який здійснили у Франції. Проект 1000 = 1000.

Всім, хто підлягав скороченню, було запропоновано безкоштовно пройти перепідготовку для здобуття нового фаху. З 800 осіб, які погодились, всі з успіхом пройшли навчання. При цьому витрати на навчання вмінню вчитися склали близько 75%. До переліку дисциплін цього блоку увійшли вивчення мови, історія, географія.

Другий приклад пов'язаний з опитуванням 100 експертів країн Європейської Ради для визначення рейтингу серед ефективних методів для підвищення професійного рівня. Результати опитування, які наведені у таблиці, свідчать, що експерти перевагу надали двом з методів:

Запровадження досвіду як позитивного, так і негативного - 345 балів.

Письмові звіти про діяльність - 345 балів.

Оцінки виставлялися за шкалою:

4 - корисно;

0 - некорисно.

Слід відзначити, що професійний розвиток виступає лише як сторона особистого розвитку.

Розвиток творчої особистості здійснюється через викладача