При виконанні наукових досліджень вчені обов'язково використовують елементи теорії логіки. Під час публічного захисту здобутих наукових результатів вчений залучає всі свої вміння до формування власної думки, відстоює та доводить опонентам правомірність знайдених рішень, спирається на основи ораторського мистецтва, що опановуються при вивченні риторики, логіки.

Молодий вчений повинен вміти слухати та чути доводи опонентів, мусить бути широко освіченою людиною, культурною, обов' язково дотримуватися етики ділових відносин. Він повинен достойно, аргументовано та переконливо відстоювати власні погляди та здобуті нові наукові результати. При цьому недостойна така дискусія, яка призводить до конфлікту, до образ опонентів.

Інтегративний процес формування особистості молодих вчених як раз і реалізується шляхом включення до складу дисциплін навчального плану бакалаврату саме: логіки, риторики, етики та естетики. В цьому і є природнє поєднання змісту та методів навчання з цілями, методами та формами науково-дослідної діяльності молодих вчених.

В умовах недостатнього фінансування університетської освітньої системи, яка повинна весь час трансформуватися та відповідати реальним умовам та трансформації суспільства, невичерпним ресурсом виступає кадровий потенціал студентів, магістрів та аспірантів. Саме цей ресурс доцільно спрямовувати на розвиток університетської освітньої системи. Відомим є факт, що намагання пояснити свою думку, навчити молоду людину новому, передати їй свої знання та вміння, мають зворотну сторону. Саме тоді, коли молодий вчений передав свої знання студентам, навчив їх, саме тоді, власне, у ньому самому та ним самим відточилася та стала більш лаконічною думка, саме тоді вона набула

більш глибокого та переконливого змісту.

У цьому і полягає глибинний сенс органічного поєднання навчання та наукового дослідження. Поєднання в процес творчості, коли лише умовно можливо відділити процес здобуття знань та вмінь від процесу відкриття чи здобуття нового знання, що притаманне науковій роботі. Тобто сучасне навчання носить характер здобуття знань.

Концепція розвитку НаУКМА і полягає у природному поєднанні та взаємодоповненні навчальної та наукової діяльності.

Вирішення проблеми та забезпечення стійкого характеру розвитку університетської освітньої системи доцільно здійснювати, спираючись на ресурси молодих вчених. У стратегічному аспекті потрібно спроектувати та впроваджувати у повсякденну практику діяльності університетської освітньої системи відповідні корегуючі елементи, зорієнтовані на забезпечення стійкого характеру її розвитку.

Посієш думку - пожнеш вчинок, Посієш вчинок - пожнеш звичку, Посієш звичку - пожнеш характер, Посієш характер - пожнеш долю.

Чарльз Рід, письменник.

ЛІТЕРАТУРА

Зязюн І.А. Дидактичні технології у сучасній вищій школі: пошуки та результати. Міжнародна наукова конференція "Творча особистість у системі неперервної професійної освіти". - Харківський державний політехнічний університет. - 2000. - 16-17 травня.

Гончаренко С.У. Гуманізація і гуманітаризація загальної освіти.

Рекомендації Міжнародної наукової конференції "Творча особистість у системі неперервної професійної освіти". - Харківський державний політехнічний університет. - 2000. - 16-17 травня. - С. 4.

Сисоєва С.О. Педагогічні технології творчого розвитку особистості: проблеми і суперечності.

Пєхота О.М. Курс "Освітні технології: перспективи розвитку".

Гвоздьов С. Модель самооцінки та покращення якості діяльності закладів бізнес-освіти. - Львів: Львівський інститут менеджменту, 1999. - С. 30.