Крім того, танець і ритмічні рухи під музику, здійснювані в ході музичних групових занять, виробляють координацію рухів, розвивають мислення, формують здатність співвідносити свої рухи з рухами всієї групи. І, що особливо важливо для баскетболістів, сприяє придбанню навичок чути потреби і можливості свого тіла й умінню швидко розкріпачуватися і миттєво збиратися в потрібний момент.

Метод «Занурення». Це одна з прогресивних новаторських психолого-педагогічних методик, що розроблена в 70-ті роки і впроваджена М.П. Щетиніним у системі освіти. У 1998 році ЮНЕСКО визнало цю освітню систему кращою у світі. Такою вона є по сьогоднішній день і успішно застосовується не тільки в освіті, а й у різних галузях людської діяльності.

Суть методу полягає в тому, що будь-який учасник процесу в потрібний момент виконує роль цікаву, потрібну і корисну йому і, у кінцевому результаті, корисну для всієї колективної справи. Це дозволяє глибоко розглянути й освоїти досліджуваний предмет, справу, прийом, рух і т. д. з різних сторін і точок зору. У даному випадку були ролі: тренер, учень, суддя, психолог, методист. Всі учасники експерименту, у тому числі і справжній тренер, і автор роботи, іноді проживали ці ролі. Ця методика дозволяє максимально розвинути аналітичне мислення і швидкість реакції, тому що виконання задач таким методом вимагає постійно робити аналіз, швидко реагувати н а ситуацію і розвивати творчі здібності. Для того щоб навчати інших потрібно самому максимально глибоко вивчити й засвоїти предмет, а це сприяє посиленню мотивації.

Хід роботи

Робота проводилася з групою із 15 підлітків, віком 12-14 років, що займаються у школі 2-4 роки.

Перед початком занять було проведено тестування на показник рівня концентрації, переключення та розподілу уваги, тому що в баскетболі під час гри необхідно часто переключатися від одних дій до інших.

Для цього була використана методика «Червоно-чорні таблиці» Горбова [11].

Результати тестування показали, що в цілому в групи середній рівень, але в 7 чоловік - високий, у 5 - середній, а в 3 - низький і явно вираже - на нестабільність. Для спортсменів цього командного виду спорту цей показник трохи нижче бажаного. Передбачається, що приблизно в 90 % учасників рівень переключення уваги повинен бути високий. В даному колективі це має бути 13 чоловік.

Друге тестування було - визначення рівня аналітичного мислення з використанням ряду чисел, розташованих у визначеній закономірності по шкалі Р. Амтхауера [1]. Пропонувалося продовжити ряд.

Результати виявилися нижче очікуваних. Усього в 2-х ч. високий рівень, у 6-х - середній з різною границею, у 4-х - нижче середнього й у 3-х - дуже низький. Це досить низький показник, тому що результат гри в баскетболі багато в чому залежить саме від уміння швидко аналізувати ситуацію, приймати рішення і діяти.

Третє тестування, що проводилося з метою виявлення особистісних характеристик, психологічних властивостей і психо-емоційного стану спортсменів, була методика Дж. Бука «Будинок- Дерево-Людина» [1].

Це проективна методика, що дозволяє виявити сховані і мало помітні види психологічного дискомфорту (образа, страхи, агресія й ін.). Випробуваним пропонувалося намалювати будинок, дерево і людину в будь-якій послідовності. Хлопці виконували всі завдання легко, із задоволенням і зацікавленням.

Тестування виявило, що є кілька показників і характеристик, що у тому чи іншому ступені присутні у всіх спортсменів. Наприклад:

відсутність почуття колективізму (хоча це одне з головних якостей у цьому виді спорту);

відсутність психологічної теплоти дома, тобто підлітки позбавлені розуміння, захисту і підтримки рідних;

потреба ствердження свого статусу в суспільстві і серед однолітків;

страхи різного походження (перед школою, батьками, суперником та ін.);

агресивність, що заважає адекватно оцінювати ситуацію.

Зміна цих показників у потрібну сторону - і було другою задачею, що ставилася при проведенні даних досліджень.

Результати тестування на рівень аналітичного мислення викликали потребу, а умови, створені в процесі тренувань, дозволили почати впровадження елементів психолого-педагогічного методу «Занурення»:

аналіз із різних сторін виконання товаришами задач, поставлених тренерами (справжнім і умовними, тобто самими хлопцями);

вивчення самостійно і, після перевірки тренером, навчання інших різним прийомам і елементам;

тренування ігрових комбінацій із зміною ролей (ігрових позицій) та розглядання себе, або товаришів для виконання даних ролей.

Заняття проводилися в кілька етапів.

Групові міні-тренінги, що ставили задачі:

підвищення рівня чутливості;

концентрації уваги на своїх відчуттях і виконанні завдання;

придбання навичок точно описувати свої відчуття і події, що відбуваються, з точки зору позитива, у динаміці їх розвитку і змін;

придбання навичок різних видів голосоведіння (тривалий тонінг, м'яке гліссандо вниз і посилене гліссандо нагору, спів гармонік Т3/5);

придбання навичок вільних танцювальних рухів під різну музику в положенні лежачи, сидячи, як стоячи на місці, так і в пересуванні в просторі.

придбання навичок глибокого дихання, що відновлює сили.

Виконання вправ арт-терапії під час тренування при необхідності (групові й індивідуальні) вразі:

затруднення дихання при швидкісних і силових вправах;

різні відчуття болю;

конфліктні ситуації (при командно-ігрових вправах).

Перед кожним тренуванням і командною грою виконувалося гліссандо вгору зі затримкою на нижньому звуці (гармонізація і заспокоєння) і посиленням верхнього звуку (заряд енергії й активізація мозкової діяльності) із з'єднанням рук у центрі кола.

Виконання тонінгу поза тренуванням (дома, на прогулянці, у школі) при необхідності:

загальна фізична втома;

емоційний дискомфорт (образа, незадоволення, роздратування, страх, стрес).

Прослуховування музики ритмічної та мелодійної самостійно