УДК 37.03

Бондаренко Л.М., Харківський державний економічний факультет

Психолого-педагогічні фактори формування комунікативної культури у студентів-іноземців підготовчого факультету

У статті досліджуються закономірності, пошук шляхів і процеси формування комунікативної культури студентів-іноземців на підготовчих факультетах вищих навчальних закладів, що продиктовані необхідністю оптимізації входження студентів-іноземців, які є носіями різних культур, в іншомовний комунікативний простір. Під комунікативною культурою автор розуміє сукупність комунікативних знань, умінь і навичок, що дозволяють студенту-іноземцю ефективно спілкуватися в стандартних комунікативних ситуаціях як в усній, так і в писемній формі.

In article laws, search of ways and processes of formation of communicative culture of students - foreigners at preparatory faculties of higher educational institutions which are dictated by necessity of optimization of occurrence of the students - foreigners being carriers of various cultures, in speaking another language communicative space are investigated. The author understands as communicative culture set of communicative knowledge, skills which allow the student - foreigner to communicate effectively in standard communicative situations as in oral, and in writing. Дослідження процесів формування комунікативної культури студентів-іноземців на підготовчому факультеті вищого закладу освіти продиктоване необхідністю оптимізації входження студентів-іноземців, які є носіями різних культур, в іншомовний комунікативний простір.

Формування комунікативної культури повинно здійснюватись разом із навчанням мовним навичкам при вивченні іноземної мови. Комунікативна культура такий самий важливий елемент навчання мові, як і інші: навчання читанню, письму, говорінню, аудіюванню й перекладу. Формування культури спілкування особистості, її взаємостосунки з іншими людьми, прояв поваги до людської гідності, індивідуальності й неповторності особистості стають усе більш актуальними за умов і н т е гр ац і й н и х п р о ц е с і в у с в і т о в о м у співтоваристві.

Комунікативна культура є не лише необхідним компонентом діяльності, але й обов'язковою умовою функціонування суспільних систем. Спільноти, до яких належить кожна людина, формують еталони спілкування, у відповідності з якими людина організовує свою діяльність.

Зростання ролі комунікації викликане прагненням до об'єднання культур, яке сьогодні намітилося в усій світовій спільноті. Комунікативна культура студента-іноземця сприймається суспільною свідомістю як умова формування особистості, здатної самою реалізуватися та самоутвердитися, досягти успіхів у міжособистісних стосунках. За цих умов особливої актуальності набуває проблема формування комунікативної культури студентів- іноземців у період до вузівського навчання, оскільки кожний випускник підготовчого факультету зустрічається з необхідністю адаптації до умов міжособистісних стосунків у вузівському студентському колективі.

Метою даної статті є дослідження закономірностей і пошук шляхів формування комунікативної культури студентів-іноземців підготовчих факультетів у процесі засвоєння навчального матеріалу на заняттях.

В сучасній Україні в умовах необхідності розвитку міжнародної співпраці на всіх рівнях гостро постала проблема підготовки спеціалістів, які є представниками різноманітних культур. Реформування системи освіти, зміни умов навчання як на довузівському, так і на вузівському етапах потребують певної корекції засобів, методів і змісту навчання, гнучкого врахування цілої низки соціальних і психологічних чинників, що впливають на успішність процесу отримання вищої освіти іноземними студентами [1].

Розв'язання даної проблеми започатковано радянськими ученими ще за часів існування Радянського Союзу, такими як М.М. Вятютнєв, В.Г. Костомаров, О.Д. Митрофанова, О.О. Леон-тьєв. Ще й до сьогодні методисти дотримуються практично єдиної точки зору на зміст поняття "комунікативна культура". Так, М.М. Вятютнєв визначає їх як "потенційні цілі, що належать до розряду психічних явищ й об'єктивно відбивають можливості володіння мовою... Комунікативні й культурні потреби будь-яких категорій тих, хто навчається, є неоднаковими... вони не існують як дане, готове до відбору й використання авторами..." [2, с. 97]. О.О. Леонтьєв визначає комунікативну потребу як "усвідомлену студентом потребу здійснити ту

чи іншу мовну операцію" [3, с. 16].

Головною відмінністю запропонованого дослідження від попередніх є те, що із зміною геополітичної ситуації змінилися пріоритети у підготовці студентів-іноземців у вищих навчальних закладах освіти. Українська освіта сьогодні змушена відновлювати свій авторитет на світовому освітньому ринку, що пов'язано, у першу чергу, із загостренням конкурентної боротьби за студента-іноземця з нашим північним сусідом - Росією.

Розглянемо суттєві, як на наш погляд, чинники, що, з одного боку, визначають якість українського навчання, а з іншого - впливають на неї.

Недостатня загальноосвітня підготовка студентів, що приїздять на навчання на підготовчих факультетах, невідповідність навчальних програм середніх освітніх закладів освіти в країнах проживання студентів-іноземців програмам середніх шкіл України. На довузівському етапі навчання, окрім оволодіння мовою, виникають ще й труднощі, пов'язані з тим, що іноземні студенти, які отримали освіту у себе на батьківщині, показують звичайно значно відмінні (у гірший бік) знання від тих, що вимагаються із загальнонаукових дисциплін, а це не дозволяє їм без додаткової підготовки оволодіти програмою навчальних закладів освіти України. Так, наприклад, рівень знань деяких студентів з арабських країн, які приїхали до нас на навчання, не дозволяє їм отримувати медичну освіту, тому що вони не мають на це право, через те що їх сертифікат про середню освіту має літературну спрямованість. 26% студентів іноземців мають низький рівень знань предметів природничо-наукового профілю, й тільки невелика кількість студентів-іноземців документально можуть підтвердити рівень знань, який дозволяє їм нормально вчитися на підготовчих факультетах України [4].

Приїзд студентів-іноземців на навчання без обмеження граничного терміну, тобто