УДК 37.03:378

Сургова С.Ю., Миколаївський політехнічний інститут

Розвиток особистісних якостей студентів інженерних спеціальностей у процесі професійної підготовки

Розглядаються теоретичні аспекти підготовки студентів політехнічного ВНЗ. Аналізується проблема формування готовності до превентивної діяльності студентів технічного ВНЗ як складової їх професійної підготовки.

Theoretical aspects of training the students of polytechnic colleges are observed. The problem of readiness the students for prevent actions is analyzed. У рамках гуманізації національної освіти вищих навчальних закладів психолого- педагогічна підготовка студентів займає одне з провідних місць. Політехнічна освіта формує особистість студента, готує його до життя в сучасному світі, розвиває критичне мислення. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти "глобалізація, зміна технологій, перехід до інформаційного суспільства зумовлюють розвиток людини як головну мету, ставлять перед державою завдання пріоритетності розвитку освіти і науки" [1].

Важливими шляхами реалізації ідей гуманістичної парадигми освіти є впровадження превентивної системи виховання студентів. Як наголошує професор В.М. Оржеховська, превентивний - це творчий трансформований підхід до виховання, спрямований на вирішення мети та завдань превентивної практики, яка в умовах розвитку різних соціальних ситуацій (соціально- педагогічних, психологічних) дещо випередила теорію [2]. Для превентивної педагогіки характерна варіативність методик, створення умов для саморозвитку молоді, свідомого визначення нею своїх можливостей і життєвих цінностей, а також попередження правопорушень і негативних явищ серед студентів. Тому оновленню на засадах превентивного виховання підлягають пріоритети, мета, завдання, зміст, організація і технології підготовки майбутніх фахівців політехнічного вузу.

В Україні ідеї превентивного підходу в освіті, в навчальних закладах різних рівнів акредитації, соціальних службах, громадських організаціях розвивають В.М. Оржеховська, Н.Ю. Максимова, О.І. Пилипенко, В.М. Приходько та ін.

Наприклад, О.І. Пилипенко вважає, що пре- вентивність має бути складовою будь-якої соціально-педагогічної дії, оскільки істотно підсилює позитивний потенціал суб'єктів взаємодії [3].

У своєму дослідженні В.М. Приходько розглядає превентивну діяльність як якісно нову соціально-педагогічну технологію, спрямовану на усунення причин і умов, котрі можуть стимулювати хибні звички, виступати механізмом закріплення девіантної поведінки молоді, їх подолання до того, як вони виявляються у структурі особистості та поведінки [ 4].

Значний внесок у розробку теорії виховання студентів зроблено сучасними вітчизняними психологами (Г.О. Балл, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.В. Рибалка, В.А. Семи- ченко) і педагогами (І.Д. Бех, В.М. Орже-ховська, І.Я. Зязюн, О.М. Пєхота, С.О. Сисоєва та інші). В сучасних наукових розвідках стосовно цієї проблеми увага приділяється таким аспектам:

підготовка учителів, здатних ефективно проводити навчальний процес в умовах ідеологічного плюралізму (О.М. Пєхота);

виховання у підростаючого покоління загальнолюдських моральних цінностей, поваги, сприйняття та розуміння багатого розмаїття культур сучасного світу, форм самовираження та самовиявлення особистості (С.О. Сисоєва);

вироблення якостей мислення, необхідних для адаптації повноцінного функціонування людини в сучасному суспільстві, засвоєння історичного апарату як засобу визначення і розв'язання проблем реальної дійсності (В.М. Оржеховська);

перенесення акцентів на інтелектуальний розвиток особистості за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності (І.Д. Бех).

Не стала предметом спеціального дослідження вітчизняної педагогічної науки проблема формування превентивної діяльності як складової професійної підготовки студентів політехнічного вузу. Специфіка функцій випускників технічного вузу вимагає органічного єднання особисті- сних та професійних якостей, широкої освіченості, а тому підготовка таких фахівців має ґрунтуватися на тлі практичного людинознавства. Професійні стандарти, що визначають вимоги до таких фахівців, базуються на кодексі етики, який ґрунтується на фундаментальних загальнолюдських цінностях, враховує гідність та унікальність кожної особистості, її права та можливості [5]. Технічні вузи повинні готувати не вузького фахівця, а всебічно освічену людину. На вирішення цієї проблеми й орієнтована концепція формування гуманітарно-технічної еліти, розроблена в НТУ "ХТГ'. Гуманізація діяльності майбутнього спеціаліста полягає в тому, що постулати гуманізму утверджуються у свідомості людини і прийняття аморальних рішень стає неможливим. Особливо це важливо в діяльності випускників політехнічного вузу як майбутніх управлінців.

Актуальність проблеми, її недостатнє висвітлення в науковій літературі, а також потреба політехнічних вузів в удосконаленні циклу соціально-гуманітарних дисциплін визначили тему нашого дослідження: "Розвиток особистісних якостей студентів інженерних спеціальностей у процесі професійної підготовки".

Об'єктом нашого дослідження став процес професійної підготовки фахівців інженерних спеціальностей ВНЗ.

Предметом - розвиток особистісних якостей у процесі професійної підготовки студентів політехнічного вузу.

При створенні системи підготовки сучасного фахівця технічного вузу необхідно приділяти більше уваги розвитку його особистісного потенціалу, створювати сприятливі умови для його самореалізації. Українське майбутнє будується вже сьогодні, і саме в вузах. Випускники повинні вийти з інститутів не тільки професіоналами, але й високодуховними особистостями. Вагоме значення в підготовці сучасного випускника політехнічного вузу мають гуманітарні дисципліни, такі як історія України, педагогіка, психологія, політологія, соціологія, превентивна педагогіка та ін. Саме вони розвивають в людині такі якості, як порядність, вміння співчувати.

Особлива значимість фундаментального "набору" психолого-педагогічних знань у майбутній професійній діяльності випускників політехнічного вузу як керівників дає підставу стверджувати, що специфіка цієї діяльності полягає в педагогічному супроводі (забезпеченні) процесу соціальних відносин у всіх сферах життєдіяльності суспільства. У широкому значенні мова йде про пробудження у майбутніх фахівців духовно-моральних якостей: толерантності, готовності приймати відповідальні рішення, прагнення до самоосвіти, самореалізація особистості [6].

В основі превентивної освіти, спираючись на ідеї проблемного навчання, закладено динамічні процеси самостійного пошуку відповідей на складні проблеми. В практиці проблемного навчання виховуюче значення має поняття „проблемна ситуація". Це поняття допускає існування проблеми суперечливої наукової (культурної) інформації та інформації, одержаної з