молодіжної субкультури (субкультурні міфи). Розв'язання цієї проблеми сприяє більш ґрунтовному засвоєнню знань, умінь, навичок, що розвивають превентивне мислення та вмотивованість самостійного вибору поведінки.
Розгляд проблемних ситуацій передбачає створення бази даних ситуацій із життєвого досвіду та їхню класифікацію. Викладач спрямовує роботу:
на порівняння й зіставлення фактів і явищ зони найближчого розвитку;
пошук нових взаємозв'язків між явищами, пояснення фактів, явищ з позицій різних дисциплін і соціального досвіду;
стимулювання студентів до оцінки фактів негативних явищ і мотивацію встановлення причинно-наслідкових зв' язків між названими явищами;
обговорення наслідків відхилень у поведінці, ілюстрування прикладами з конкретних життєвих історій;
розгляд умов менш ризикованих форм соціальної поведінки;
визначення нових альтернативних безпечних форм поведінки;
розгляд і програвання ситуації вибору та альтернативних варіантів ухвалення рішення.
Спочатку варто розглянути прості для розуміння й осмислення питання, а потім переходити до важчих, підтримуючи при цьому динаміку обговорення, стимулюючи його розвиваючий характер, орієнтуючись на розвиток інтелектуальних та творчих здібностей студентів.
Система підготовки сучасного фахівця технічного вузу повинна приділяти більше уваги розвитку його особистісного потенціалу, створювати сприятливі умови для його самореалізації.
Формування духовності, удосконалення й розвиток моральних цінностей у студентів завжди були актуальними, і сьогодні ця актуальність набула особливого характеру.
Те, як людина ставиться до довкілля, людей, до самої себе, як вона уявляє своє місце в житті суспільства, її участь у громадському житті колективу - це ті риси, які повинні складати моральну характеристику технічної еліти, тому що саме в цих рисах безпосередньо відбивається світогляд, моральні переконання людини, її погляди й устремління [7]. Актуальність проблеми підвищення якості управлінської підготовки сучасних випускників політехнічних вузів визначається двома факторами. По-перше, структура професійної діяльності сучасного інженера, банкіра, програміста містить у собі виконання конструкторських, технологічних та управлінських функцій. По-друге, характерна особливість вітчизняної системи управління полягає у тому, що переважну більшість керівників складають люди з базовою інженерною освітою [8].
Управлінська підготовка студентів політехнічного вузу повинна бути практично спрямова- ною, тобто тісно пов'язаною із формуванням у них відповідних умінь. Поняття „професійної спрямованості на сферу управлінської діяльності" включає сформованість системи знань про сутність управлінської діяльності і професії цієї сфери, високий розвиток особистісних якостей і умінь, що забезпечують трудову активність у складних незвичайних ситуаціях. Демократичне суспільство не може динамічно розвиватися без підготовки людей з лідерськими якостями особистості, становлення яких зумовлено, передусім, такими основними чинниками, як природний, соціальний та виховний. Відкриваючи перед кожною особистістю значні можливості в реалізації задумів, суспільство вимагає прояву потенційних можливостей та особистих зусиль. У цілому ця проблема пов' язана із загальним розвитком особистості, бо політехнічна освіта передбачає високий рівень розвитку професійно важливих якостей, таких як здібність до організації, здатність до ризику, готовність приймати рішення і брати відповідальність на себе. Тобто виховувати цілісну особистість, здібну діяти свідомо, наполегливо, часом нестандартно. Одному з напрямків вирішення завдань удосконалення управлінської підготовки майбутніх інженерів, економістів, соціальних працівників, по- в' язаному з розвитком лідерських якостей і формуванням технічної еліти, присвячені дослідження Л.Л. Товажнянського, І.Ф. Прокопенко, О.Г. Романовського. Останній, зокрема, зазначає, що „у процесі фахового навчання інженера питанням його управлінської підготовки не приділяється належної уваги" [9]. За межами досліджень залишаються питання готовності майбутніх випускників політехнічного вузу до виконання ними управлінських функцій у рамках своїх професійних обов'язків та відповідні шляхи та засоби її формування.
Освоєння сутності управлінської діяльності можливе тільки в процесі здійснення практичних дій, спрямованих, наприклад, на досягнення тих чи інших цілей, запропонованих у проблемній навчальній ситуації. Крім знання теорії, фахівцеві потрібно володіти навчальними і професійно-практичними уміннями і навичками [10].
Компетентність в управлінській діяльності необхідна не тільки професіоналам, а і фахівцям найрізноманітніших професій. Невміння будувати відносини з партнерами, клієнтами, працювати з людьми і колективами з урахуванням особливостей різних груп і соціальних ситуацій, у яких вони знаходяться, створювати атмосферу комфортності, бажання працювати, учитися - все це завдає шкоди в досягненні цілей і якісних результатів у діяльності фахівця будь-якої сфери. Сьогодні саме управлінська готовність з орієнтацією на моральні, гуманістичні, виховні принципи і цілі превентивної педагогіки стають пріоритетними в загальній професійній компетентності майбутніх випускників політехнічного інституту. Отже, вибір форм і методів, визначення технологій превентивної діяльності потрібно зорієнтувати на виявлення інтересу й активності студентів. Технології превентивної освіти мають стимулювати розвиток здатності до самоосвіти, самоконтролю. У моделі особистісно орієнтованої педагогіки головну увагу приділено комплексному підходу до особистості на основі виконання навчальним закладом трьох функцій превентивної педагогіки: розвивально-виховної, психолого-підтримуючої та правозахисної. Ці функції забезпечують досягнення моделі особистості у вимірах ідеальної соціокультурної парадигми, національної свідомості фізичної та психічної загартованості, соціально орієнтованої поведінки. Принципи превентивної освіти засвоюються завдяки соціальним цінностям, відповідним до провідної діяльності. За такого підходу у визначенні змісту й способів організації превентивного навчання й виховання слід орієнтуватися на види діяльності, які є типовими для віку, соціальної ситуації розвитку і є професійними орієнтаціями.
Превентивна освіта в концепції проблемного навчання сприяє активному розвитку психічних якостей і визначає готовність самостійно розв'язувати проблеми в конкретній життєвій ситуації. Важливою функцією превентивної освіти є розвиток здатності нестандартно мислити, використовувати набуті знання, навички і уміння для розв'язання будь-яких проблем соціалізації.
Порушення в останні десятиріччя традиційних для України механізмів соціального регулювання і взаємодії потребує перегляду поведінки людей, осмислення того, що