Для вирішення означених завдань необхідно таким чином підбирати і конструювати навчальний матеріал, щоб учень став активним учасником навчального процесу. І.А.Зязюн підкреслює, що важливим і складним завданням є переведення змісту освіти у внутрішній світ особистості. Для цього необхідно організувати психологічно обгрунтовану діяльність двох рівнозначних у відношеннях суб'єктів: учитель - учень, прагнучи актуалізувати формування в учнів внутрішньоособистісної мотивації при задоволенні їхніх сутнісних (існуючих і формованих) потреб [4, с. 15].

Підкреслимо, що специфічною для ліцеїв є така форма роботи, як консультація. Її переваги полягають у тому, що вона дає можливість ліквідувати індивідуальні прогалини у знаннях. Ця проблема набуває значної актуальності, оскільки учні відрізняються між собою не тільки вихідним рівнем знань, а й вимогами до навчальної діяльності.

Ми виділяємо такі вимоги до проведення консультацій:

урахування побажань учнів при виборі теми консультації;

проведення консультацій у малих групах (2-5 особи);

складання орієнтовної тематики консультацій на основі тестування учнів і виявлення прогалин у їх знаннях і уміннях (як з предмету, так і загальних, необхідних для ефективного процесу навчання);

діалогова форма взаємодії вчителя й учня під час консультації.

Методи навчання у ліцеях мало чим відрізняються від тих, які традиційно використовуються у загальноосвітніх школах, але все ж таки вони більшою мірою спрямовані на активізацію діяльності учнів, стимулювання їх до творчої навчальної діяльності, розвиток комунікативних навичок. На наш погляд, головне у застосуванні різних методів навчання полягає у тому, щоб вони сприяли самореалізації і самоствердженню учня у навчально-виховному процесі, заохочували його до самоосвіти.

Ми вважаємо, що в умовах, коли допрофесійні заклади освіти певного профілю - ліцеї стали реаліями освітянської практики, значної уваги потребує вирішення проблеми стандартизації освіти в ліцеях певного спрямування. Стандартизація допрофесійної освіти потребує урахування специфічних для кожного ліцею мети і завдань підготовки. На наш погляд, розробка стандарту допрофесійної підготовки для ліцеїв певного профілю дозволить:

визначити базовий рівень, який забезпечує подальшу освіту у вищій школі і необхідний мінімальний рівень кваліфікації спеціаліста- професіонала, який може одержати випускник ліцею;

підвищити якість допрофесійної підготовки шляхом розширення професійного профілю, універсалізації змісту освіти, впровадженням прогресивних технологій навчання;

упорядкувати нормативно-правові аспекти допрофесійної підготовки, визначити її місце у системі неперервної професійної освіти;

забезпечити валідність допрофесійної підготовки у межах України.

Гуманістична парадигма освіти на перше місце висуває потреби і інтереси особистості. Це потребує розробки ефективних засобів для діагностики інтересів і індивідуальних якостей особистості учня, дослідження психології механізмів професійного самовизначення людини. Змінюються сьогодні і акценти у суспільному і особистісному розумінні ролі праці. А.Александров підкреслює, що праця в умовах ринкових відносин стає засобом виживання, соціального самоствердження, творчого самовираження особистості [1, с. 12]. Разом з тим, підлітки мають ускладнення щодо визначення власних задатків і здібностей, які потребує конкретна професія і які б дозволили успішно просуватися у конкретному виді професійної діяльності. Тому з' явилася необхідність у суттєвому розширенні знань про світ праці і використанні ефективних педагогічних засобів допомоги учням у професійному самовизначенні. Іншими словами, прийшов час широкої технологічної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до професійного вибору. Необхідність вирішення означеної проблеми підсилюється тим, що сучасні виробничі технології, орієнтовані на випуск конкурентоспроможної продукції, постійно удосконалюються, що потребує від сучасної молодої людини правильного вибору своєї професійної діяльності у відповідності до своїх здібностей, постійного самоудосконалення, готовності до зміни професійної діяльності, до навчання і самоосвіти. Означені якості у кожного школяра можуть і повинні бути сформовані в процесі допрофесійної підготовки, інтегрованої у структуру відповідного вищого закладу освіти.

ЛІТЕРАТУРА

Александров А. Профессиональный выбор: смена акцентов // Образование и рынок. - 1998. - № 2. - С. 12-14.

Григорьев Н.Ф., Арсентьева А.В. Роль Чувашского университета в формировании региональной системы непрерывного образования // Школа духовности. - 2000. - № 1. - С. 12-18.

Допрофесійна підготовка учнівської молоді (психологічний аспект): Посібник для працівників освіти / За редакцією Г.О.Балла і П.С.Перепелиці. - К., 1995.

Зязюн І. А Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І. А.Зязюна. - К.: Видавництво "Віпол", 2000. - 636 с.

Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Ассоциация "Профессиональное образование", 1999. - 904 с.

Психологічний словник / За ред. В.І.Войтка. - К., 1982. - С. 137.

Психологія: Підручник для педагогічних вузів / За ред. Г.С.Костюка. - К.: Радянська школа, 1968. - 571 с.