Об'єктом даного дослідження обрані письмові тексти ділових паперів. Діловий лист - документ, що служить для забезпечення взаємодії ділових партнерів із метою організації, врегулювання й оптимізації того чи іншого виду предметної діяльності. За визначенням М.М. Бахтіна жанр характеризується "... своїм змістом (тема-тичним), мовним стилем, тобто добором словникових, фразеологічних і граматичних засобів ... і композиційною побудовою" [1, с. 249]. Аналіз текстів ділового спілкування проводиться з погляду жанрових особливостей: тематичного змісту, що включає номінативні й комунікативні змісти, композиційних характеристик і мовних засобів вираження змісту. До номінативного змісту відноситься сукупність елементів ситуації об'єктивної дійсності, що присутні у свідомості відправника, які відбиваються в тексті й зумовлюють у певному розумінні добір мовних елементів при формуванні самого тексту. Номінативний зміст ділових паперів містить у собі: дані про відправника й адресата з вказівкою назви компанії, фірми, поштову адресу, номер факсу, телефону, факсиміле, що входять і виходять даного листа, дату написання, спрямованість, заголовок до тексту, посилання на дату листа, на яке пишеться відповідь, подію як предметний зміст, форму ввічливості, підпису, ПІБ того, хто підписує лист. У ділових листах англійською мовою присутні всі елементи номінативного змісту:

1) дата, що пишеться праворуч і повністю (2nd Febr, 1990);

внутрішня адреса: назва й адреса фірми, прізвище офіційної особи, на чиє ім'я відправляється вся кореспонденція) (Sir James Brown and Co., 14, Manor Gardens, LONGBURY, Hants);

вступне звертання (Dear Sir);

заголовок до тексту, у якому вказується тема листа, тим самим, даючи можливість одержувачу відразу зрозуміти, про що буде лист (ORDER № 1367);

початковий абзац, у якому дається посилання на дату листа, на який пишеться відповідь (We thank you for your letter of 23rd of January and we are writing to inform you that...);

основна частина листа, що позначає подію (We have shipped the first grinding machine according to the order 1367 this morning the 2nd of April, 1990);

заключний абзац, що містить наміри і чекання відправника про дії у майбутньому (Acknowledgement of receipt in good order and condition will be appreciated);

заключної форми ввічливості, що відповідає ситуації (Yours faithfully);

підпис, написаний чорнилом від руки;

прізвище й посада того, хто підписує лист (per pro. The oriental trading со. ltd.) F. Howard (Secretary).

Ділові папери українською мовою представляють номінативний зміст із різним ступенем повноти. З елементів номінативного змісту найчастіше присутні:

посада;

ПІБ відправника;

назва установи;

адреса сайта;

спрямованість до адресата;

найменування заходу.

Адресант формулює свій намір у загальному виді, висловлює свою зацікавленість і повідомляє загальні зведення про свою установу. Зіставлення елементів номінативного змісту, що відносяться до учасників комунікації, виявляє тенденцію "замовчувати" частину інформації у текстах українською мовою, звужувати інформаційне поле.

Комунікативний зміст містить у собі вираження відношення адресанта до повідомлення, іншим учасникам комунікації та ситуації вико-ристанням засобів вираження різного роду мо-дальності: повинності, волитивності, оптативності та ін. Дослідження текстів ділових листів показує перевага вираження модальності в українській мові, особливо модальності повинності стосовно адресата й оптативності. В англійських текстах присутня модальність, що відноситься як до відправника, так і до адресата. Було також проаналізоване лексичне наповнення текстів ділових листів з погляду використання двох класів загальновживаних слів: клас повсякденної лексики й клас ділової лексики. Виявилося, що англійська мова воліє використовувати лексику ділового спілкування і нейтральну лексику, у той час як українська мова, відкрита для проникнення в мову ділових листів побутових слів і оціночно-експресивної лексики. Композиційно тексти розглянутих ділових листів будуються в такій послідовності:

"шапка" бланка з указівкою назви установи, підрозділу, телефону, факсу адресанта;

дані адресата (посада, звання, ПІБ);

дані адресанта (посада, ПІБ);

основний текст;

підпис адресанта, вказівка в дужках його прізвища та ініціалів;

дата написання документа.

Використовується 2 типи композиційної

побудови:

використовується форма бланка;

не використовується форма бланка.

Українська мова "менш прискіплива" у

відношенні до використання стереотипної форми ділового листа. Проведене дослідження виявило, що в текстах ділових листів англійською мовою більше виражений план повідомлення, менше представлений комунікативний план, чим у документах українською мовою. Українська мова ділових листів тяжіє до побутової, оціночно- експресивної лексики, порушує стереотипність композиційної побудови текстів. Ми схильні ввести явні відмінності українського тексту від англійського у більш широкий контекст способів здійснення діалогічної взаємодії, властивій тій чи іншій культурі. Відповідно до теорії діалогу М. Бубера, де відношення "Я-Ти" розглядаються як нерозривна єдність, І.Б. Ворожцова вводить способи установлення відносин як внутрішньо детермінованих культурою Я- і Ти-позицію. У процесі комунікації людина займає відповідну позицію: Я-я-орієнтовану чи Ти-орієнтовану [2, с. 130]. Для Я-я-орієнтованого спілкування характерна спрямованість на самого себе, підтвердження власної думки, спілкування через свої судження, оцінки, відносини. Для Ти- орієнто-ваного спілкування характерна спрямованість до співрозмовника, облік його інтересів, знань, накопиченого досвіду, ступеня інформування, інформативна насиченість. Я- позиція тяжіє до мо-дального змісту, Ти-позиція - до номінативного. Орієнтація спілкування виражається як у структурі тексту, так і у вживанні граматичних і лек-сичних одиниць. Проведений аналіз демонструє, що українська мова ділових паперів тяжіє до Я-я-орієнтованої позиції (недостатня виразність плану повідомлення, широка представленість модальності, оціночно-експресивних засобів вираження, у тому числі і побутовій лексиці), англійська мови до Ти-орієнтованої позиції (повнота плану повідомлення, запобігання