УДК 371.134:8Г271:8Г243

Гришкова Р.О., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Структура та функції іншомовної соціокультурної компетенції з позицій фахової підготовки студентів

Статтю присвячено результатам дослідження професійного аспекту структури та функцій іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей у процесі їх фахової підготовки. Виділено й описано професійний аспект та функції соціокультурної компетенції з іноземної мови в контексті фахової підготовки майбутніх спеціалістів.

The article is devoted to the results of the research of the structure and functions of students' sociocultural competence in foreign languages in the process of their professional training. Specific professional component of sociocultural competence is cleared out. Functions of sociocultural competence in foreign languages are described from the viewpoint of students' future professions. У нашому дослідженні структура та функції іншомовної соціокультурної компетенції розглядаються в контексті професійної підготовки майбутніх спеціалістів, оскільки метою наших наукових пошуків є формування соціокультурної компетенції з іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей у процесі їх фахової підготовки.

Під іншомовною соціокультурною компетенцією (далі - СКК) маються на увазі "знання, уміння використовувати у спілкуванні та пізнанні іншомовні соціокультурні і соціолінгвістичні реалії" [1]. У новій Програмі з англійської мови для професійного спілкування (2005р.) наголошується на необхідності "виховання інтересу до культур наших європейських сусідів, розвиток демократичного суспільства, формування відкритості, толерантності й поваги до "несло-жості" й відмінностей" [2;4]. З огляду на європейську та євроатлантичну інтеграцію України питання сформованості іншомовної СКК випускників вищих закладів освіти набувають особливого значення.

Аналіз наукових праць, присвячених дослідженню різних аспектів іншомовної соціокультурної компетенції, свідчить, що сучасні методичні пошуки в основному направлені на:

визначення загального змісту СКК (Н.Б.Ішханян [3], І.І.Лейфа [4], В.В.Сафонова [5]);

дослідження взаємозалежності СКК та інших видів комунікативної компетенції:

мовної, мовленнєвої, дискурсивної та стратегічної (І.Л.Бім, J.A. van Ek);

вивчення ролі СКК в системі навчання іноземної мови (Л. О. Городецька, П.В.Сисоєв [6], Р.П.Мільруд [7] );

виявлення соціокультурних параметрів мови (усної та письмової) в умовах міжкультурного спілкування (О.Б.Баум- гарт, А.В.Павловська, Л.Г.Кузьміна, U.Connor, W.Grabe, R.B.Kaplan).

Питання щодо специфіки структури та функцій іншомовної СКК з позицій фахової підготовки студентів нефілологічних спеціальностей вітчизняними вченими не розглядались. Тому метою даної статті є виявлення професійного аспекта структури та функцій СКК з іноземної мови в контексті фахової підготовки студентів нефілологічних спеціальностей (майбутніх екологів, політологів, економістів, правознавців, соціальних працівників тощо). Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

проаналізувати структурний і компонентний склад іншомовної СКК з позицій фахової підготовки студентів;

виділити професійний аспект функцій СКК з іноземної мови в контексті фахової підготовки студентів нефілологічних спеціальностей.

У відповідності до мети нашого дослідження розглядаємо підготовку майбутнього фахівця

Виділення ієрархічної залежності чотирьох видів СКК дає підстави розглядати ступеневий підхід до її формування. Сформованість одного виду компетенції служить основою для наступного виду, в той час, як кожний наступний вид, у свою чергу, є конкретизацією та поглибленням попереднього виду компетенції.

Оскільки, як видно з наведеного графічного

як складний і багатосторонній процес, як систему, яка складається з багатьох елементів, що функціонують, підпорядковуються один одному та співвідносяться один з одним. Система формування СКК має свою мету, завдання, зміст, методи й організаційні форми, на які мають бути зорієнтовані цілі, задачі та зміст професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Основною метою нашої системи ми вважаємо формування у майбутніх фахівців іншомовної соціокультурної компетенції, необхідної для міжкультурної комунікації. Для цього нам необхідно визначити, з чого складається іншомовна СКК, тобто її структуру.

Аналіз різних підходів до виділення компонентного складу іншомовної СКК (О.В.Кав-нацька, В.В.Сафонова, Н.Г.Соколова, П. В.Сисоєв, Р. П. Мільруд) дозволяє стверджувати, що, незважаючи на багатоманіття понять, які використовуються для визначення складу СКК, в ній можна виділити три ключові компоненти:

види компетенцій: загальнокультурна, культурознавча, лінгвокраїно-знавча, соціолінгвістична;

форму прояву даної компетенції: вербальна/невербальна;

професійний аспект.

Саме ці компоненти стають основними об'єктами, що формуються в процесі навчання іноземної мови.

зображення, професійний аспект виступає наскрізним для всіх чотирьох видів компетенцій та поєднує вербальну й невербальну форми комунікації, саме він є головним стрижнем, який утримує і з' єднує структуру та форми СКК. Розглянемо тепер професійний аспект кожного виду компетенції з позицій фахової підготовки студентів.

Загальнокультурна компетенція - це основа, на якій будуються й розширюються інші види СКК. Для успішного міжкультурного спілкування крім конкретних знань про країну, мова якої вивчається, майбутній фахівець повинен мати високий рівень загальної культури, а також добре знати культуру своєї країни. Вміннями, що входять до складу цієї компетенції, передбачається виділення особливостей своєї національної культури та їх співвіднесення з культурою інших країн. У плані фахової підготовки студентів нефілологічних спеціальностей загальнокультурна компетенція виступає тим підгрунтям, яке дозволяє шукати джерела професійно-значущої інформації, аналізувати її, обробляти, здійснювати міжкультурну професійну комунікацію, пов' язуючи існуючу й нову інформацію.

Культурознавча компетенція поєднує в собі знання надбань духовної культури народу, мова якого вивчається, та опанування певних професійно спрямованих мовленнєвих умінь та навичок, необхідних для вузько професійного спілкування та порозуміння. У міжкультурному спілкуванні культурний бар'єр може бути набагато небезпечнішим і неприємнішим за мовний. "Культурні" помилки зазвичай сприймаються набагато болючіше, ніж помилки мовні, незважаючи на те, що перші легше вибачаються: різні культури не поєднані у зібрання правил, як відмінності мов, вони не мають ні граматик, ні словників культур [8;33- 34]. Рівень розвитку культурознавчої