зразки поведінки. Норма характеризує не лише вже досягнуте суспільством, але й те, що має статус загальної вимоги. Взірець у професійному аспекті- це вище, найкраще, досягнуте передовими людьми суспільства, найбільш наближене до ідеалу. В процесі історичного розвитку людства певні професійні зразки поступово перетворюються в загальну фахову норму, згодом їм на зміну приходять нові, більш досконалі. У цьому виявляється регулятивна функція професійного зразка.
Нормативна функція СКК яскраво виявляється у звичаях та обрядах. Звичаї - це історично сформовані способи поведінки, що мають вигляд доцільних дій, які здійснюються людьми певної спільноти в силу трудової діяльності, під впливом громадської думки, задля відтворення зразка. Звичаї передаються з покоління в покоління. Набравши форми певного фахового стереотипу, звичай регулює професійну діяльність людей. Закріплюючись із плином часу, звичаї переростають в соціальні й трудові традиції. В основі кожної традиції лежить досвід тієї соціальної групи, яка ним володіє та постійно його відтворює. Провідне значення у функціонуванні будь-якої традиції має діалектика усталеного й мінливого в ній. Під впливом науково-технічного прогресу відбувається безперервний процес зміни традицій, відмирання консервативних і виникнення нових, що відповідають виробничим потребам та інтересам суспільства. У сфері побуту, праці й міжособових відносин професійна культура має істотний вплив на поведінку людей, регулює їх вчинки, обумовлює вибір матеріальних і духовних цінностей.
Іншомовній соціокультурній компетенції притаманна й аксіологічна (оціночна) функція: вона виражає якісний стан культури як її носія, так і реципієнта. Соціальна культура як система цінностей формує у студента певні ціннісні орієнтири й потреби, оскільки він, сприймаючи ту чи іншу річ або явище, дає їм позитивну або негативну оцінку. В динамічному процесі функціонування соціальної культури відбувається формування духовного обличчя студента, його світогляду, політичних, правових, моральних, художніх, релігійних поглядів, виробляються певні ціннісні орієнтації, моральні установки, культурні смаки, формується ставлення молодої людини до обраної професії.
Особливе місце належить виховній функції. Сформована СКК не лише пристосовує людину до певного природного та соціального середовища, сприяє її соціалізації; вона також виступає універсальним фактором саморозвитку людини. Сформована ж іншомовна СКК дозволить випускнику університету впевнено почуватись у європейському просторі, реалізувати свій фаховий та особистісний потенціал, убезпечить його від можливих непорозумінь і конфліктів у професійній сфері, які можуть виникнути на тлі міжкультурних розбіжностей.
Світоглядна функція СКК виявляється в тому, що вона синтезує в цілісну й завершену форму систему чинників духовного світу особи - пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінних, вольових. Світогляд забезпечує органічну єдність елементів свідомості через сприйняття й розуміння світу не в координатах фізичного простору й часу, а в соціокультурному вимірі. В свою чергу світоглядне мислення й світоглядне уявлення в історичному плані черпають зміст у міфології, згодом у релігії, й нарешті, у науковому пізнанні, тобто в тих формах суспільної свідомості, що складають зміст професійної культури.
Висновки. З позицій фахової підготовки студентів професійний аспект структури іншомовної СКК виступає системоутворюючим елементом, навколо якого формуються і розширюються такі види компетенцій: загальнокультурна, культурознавча, лінгвокраїнознавча та соціолінгвістична.
Виділений нами професійний аспект функцій СКК дає підстави стверджувати, що кожна з описаних функцій сприяє розширенню СКК майбутніх фахівців у професійному плані. Сформована ж СКК з іноземної мови уможливить реалізацію професійного аспекту її функцій у міжкультурному професійному спілкуванні. Крім того, ефективність формування СКК прямо залежить від чіткого визначення необхідного рівня комунікативного розвитку та від знання викладачем компонентного та структурного складу самої іншомовної СКК. Це зумовило необхідність пошуку змістовного наповнення СКК з іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей. Згідно з принципом урахування
ЛІТЕРАТУРА
Крючков Г.В. Стратегія навчання іноземних мов в Україні // Іноземні мови в навчальних закладах // К.: Педагогічна преса. - № 1-2, 2002. - 192 с.
Програма з англійської мови для професійного спілкування / Колектив авторів: Г.Є.Бакаєва, О.А.Борисенко, І.І.Зуєнок та ін. - К.: Ленвіт, 2005. - 119 с.
Ишханян Н.Б. Пути формирования лингвосоциокультурной компетенции в интенсивном курсе обучения иностранному языку. - Дисс. ... канд. пед. наук. - М., 1996. - 157 с.
Лейфа И.И. Социокультурный аспект в формировании профессиональных компетенций: Дисс. ... канд. пед.наук. - М., 1995. - 198 с.
Сафонова В.В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций. - Воронеж: Истоки, 1996. - 226 с.
Сысоев П. В. Социокультурный компонент содержания обучения американскому варианту английского языка: Дисс. ... канд. пед. наук. - Тамбов, 1999. - 198 с.
Мильруд Р.П. Методика обучения видам речевой деятельности на иностранном языке: Методические рекомендации. - Тамбов, ТГУ, 1995. - 172 с.
Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная