УДК 36.98

Нечипоренко В. Т., Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини "Україна"

Нечипоренко В.Т., кандидат технічних наук, в.о. доцента Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини "Україна".

Методологічні напрямки вивчення властивостей промислових харчових добавок і бад та їх впливу на здоров'я людини в системі викладання природничо-наукових дисциплін

У статті обґрунтовується необхідність забезпечення поглиблених знань студентів щодо теорії та практики використання харчових добавок і БАД різної природи, їх впливу на біохімічні процеси організму людини та її харчування й утворення методично-ланцюгового зв'язку освоєння цих знань студентами. Визначені основні концептуальні тези теоретичного й практичного вивчення впливу харчових добавок і БАД на здоров 'я людини.

In the article the necessity of providing students with profound theoretical and practical knowledge concerning the usage of food addition and biological active additions (BAD), their influence on the biochemical processes of a human organizm and nutrition as well as creating methodically coordinated links of academic disciplines are grounded. The basic conceptual theses of theoretical and practical research of food additions influence and BAD on the human health are determined. Сфера вищої освіти зазнає суттєвого впливу як з боку розвинених ринкових відносин, так і у зв'язку з державною політикою України щодо Болонського процесу. Ці впливові фактори підсилюються складною демографічною ситуацією. Тому між навчальними закладами зростає конкуренція, що позитивно впливає на пошуки і роз-робку нових заходів щодо вдосконалення і роз-витку національної вищої освіти, її адаптації до ринкових умов та інтеграції у Європейський та світовий освітній простір.

Актуальність статті обумовлена бурхливим розвитком інформаційних систем та технологій, на тлі яких потрібні розробки нових підходів до методики викладання у вищих навчальних закладах природничо-наукових дисциплін із урахуванням потреб фахової спеціалізації. Значною мірою це стосується підготовки студентів за фахом "Технологія харчування" і "Фізична реабілітація".

У житті людини взагалі, а сучасної - особливо, харчування є найважливішим фактором впливу на її здоров'я і популяцію в цілому. Крім кисню, все необхідне для своєї життєдіяльності людина отримує з води і їжі, яка перетворюється з зовнішнього фактору на внутрішній. Всі компоненти їжі у процесі послідовних перетворень трансформуються у енергію фізіологічних функцій і структурні елементи органів і тканин.

Останніми роками погіршилися показники здоров'я населення України. Не зростає середня тривалість життя, на сьогодні у чоловіків вона становить 59 років, а у жінок 72 роки. За цими показниками Україна стійко посідає одне з останніх місць серед індустріально розвинутих країн. У переліку причин смертності провідне місце займають серцево-судинні і онкологічні захворювання, виникнення яких, у першу чергу, пов'язане з харчуванням, тому проблема харчової безпеки України розглядається як з позицій адекват-ності структури споживання харчових продуктів до фізіологічних норм, так і з позиції охорони внутрішнього середовища людини від надходження з їжею різних токсикантів хімічної та біологічної природи.

Стан харчування населення - один із найважливіших факторів, що визначає здоров'я і збереження генофонду нації. Правильне харчування сприяє профілактиці захворювань, подовженню життя, створенню умов для підвищення здатності організму протидіяти несприятливому впливу навколишнього середовища. Однак на сьогодні харчування населення характеризується зниженням споживання м'яса і молока, фруктів і овочів, риби й олії. Як несприятливий фактор слід розглядати зниження надходження енергії і білка з їжею відповідно до розрахованих норм споживання, внаслідок чого створюються умови для формування груп населення з ознаками білково-калорійної недостатності. Як результат цього - погіршений стан здоров'я населення, особливо дітей, скорочення тривалості активного способу життя людини і зниження інтелектуального по-тенціалу суспільства. Привертає увагу відносно низький вміст харчових волокон у раціоні харчування - сумарне споживання клітковини і пектину становить менше 10 г на добу, що майже у два рази нижче за оптимальну кількість. Через порушення структури харчування виникає дефіцит окремих видів незамінних амінокислот в організмі людей і вітамінного забезпечення населення України. Пряме визначення вмісту вітамінів у крові свідчить, що до 90 % обстежених мають концентрацію аскорбінової кислоти нижчу за оптимальні значення, у 10-25 % обстежених - знижені рівні вітамінів групи В і каротину. У більшості населення зменшена концентрація кальцію. Виявляються й інші дефіцити мікронутрієнтів [4, с. 7].

Сьогодні очевидні й актуальні два відносно самостійні аспекти взаємозв'язку харчування і процесів перетворення (біотрансформація) компонентів їжі та чужорідних речовин у нашому організмі. Перший визначається тим, що їжа є джерелом пластичних і енергетичних матеріалів, а також компонентів нехарчового характеру природного або антропогенного походження. Серед них є як необхідні організму харчові й біологічно активні речовини, так і важкі метали, які змінюють спадковість людини, фузаріотоксини пшениці, які мають високу токсичність, імуно-депресивну дію і властивість спричиняти злоякісні новоутворення, а також особливо небезпечні хвороби (загальні для людини і тварини), такі як сибірка, сказ, лейкоз, туберкульоз, бруцельоз.

Антропогенна діяльність людини призводить до утворення нових токсикантів, а саме до появи вірусів з непередбаченими властивостями.

Глобальне забруднення поверхневих вод і суші, радіоактивні локальні забруднення, виникнення вторинних реакцій з утворенням токсичних речовин призвели до різкого зниження біопотенціалу і генофонду екосистем та загрози незворотного порушення природного середовища.

Ланцюги харчування - це один з основних шляхів надходження шкідливих речовин до організму людини (40-50 %); не менш важливим джерелом є вода (20-40 %). Ці ланцюги беруть