Західна методика вимагає починати навчання англійської мови для спеціальних цілей (ESP) з learners' needs analysis, тобто з аналізу потреб студентів кожної конкретної групи [12, c. 6]. На підставі такого аналізу викладач складає програму і навчальний план для певної групи. Такий підхід повною мірою відповідає вимогам Загальноєвропейських Рекомендацій із мовної освіти, у яких пропонується в навчанні іноземних мов виходити з потреб, мотивів, характеристик і здібностей студентів [5]. Отже, на даному етапі розвитку вітчизняної педагогічної науки процес навчання іноземної мови за професійним спрямуванням потребує значних змін і удосконалення, що призведе до утворення робочого шару фахівців із високим рівнем знань з іноземної мови та розвинутими уміннями професійного спілкування.

В умовах пошуку шляхів оптимізації навчального процесу перед ВНЗ висувається завдання створення ефективної методики формування іншомовної комунікативної компетенції у студентів немовних спеціальностей. Складовою частиною комунікативної компетенції є лексична компетенція, без набуття якої повноцінне спілкування є неможливим. Важливість формування саме цього аспекту компетенції підкреслена як у дослідженнях останніх десятиліть, так і у нормативних документах, які визначають шлях методичних розвідок, у тому числі у чинній Програмі з англійської мови для професійного спілкування [9].

Огляд науково-методичних джерел із проблеми формування іншомовної лексичної компетенції (І.М. Берман, В.А. Бухбіндер, В.С. Корос- тильов, С.Ф. Шатілов, Ю.В. Гнаткевич, Ю.І. Пассов, Г.О. Китайгородська, О.Б. Тарнопольськнй, Е.В. Мірошниченко, І.В. Баценко, В.Д. Борщо- вецька та ін.) показує, що це питання займає провідне місце у методичній науці. Вченими- методистами досліджено роботу лексичних механізмів у рецептивних та продуктивних видах мовленнєвої діяльності, розроблено типи вправ і складено словники-мінімуми фахової лексики [10, c. 3]. Проте поряд із позитивним досвідом вирішення цієї проблеми існує необхідність пошуку нових шляхів навчання лексичного матеріалу, можливостей для підвищення ефективності формування лексичної компетенції у студентів немовних спеціальностей. У сучасних методичних дослідженнях підкреслюється перспективність нових технологій і методів навчання, які мають бути залучені до навчального процесу у руслі комунікативного методу.

Метою даної статті є узагальнення актуально - го підходу до навчання студентів економічних спеціальностей лексичного матеріалу з опорою на комунікативний метод, а саме визначення етапів формування іншомовної лексичної компетенції студентів із наведенням практичного матеріалу у вигляді структурних апробованих завдань.

Розглядаючи проблему визначення етапів формування іншомовної лексичної компетенції, ми ґрунтуємося на положенні про те, що процес навчання іншомовної лексики проходить шлях від отримання знань із лексики і вироблення первинних (лексичних) умінь до розвитку вторинних (мовленнєвих) умінь через формування навички вживання професійної лексики сумісно з іншим матеріалом [3, c. 24]. Доповненням до даного положення є вказівка Ю.І. Пассова щодо поетапності формування лексичних навичок: спочатку формуються навички роботи з лексичним матеріалом, потім має місце етап удосконалення навичок, і лише після цього настає етап розвитку вмінь оперування лексичними одиницями у мовленнєвій діяльності [6, c. 26]. Класифікацією, яка у повному обсязі відображає особливості процесу набуття лексичної компетенції студентами- економістами, а також співвідноситься з набутка- ми усіх попередніх досліджень, ми вважаємо систему С.Ф. Шатілова, яка складається з орієнтовно-підготовчого етапу для ознайомлення з новими лексичними одиницями і створення орієнтовної основи; стереотипно-ситуативного етапу для тренування у вживанні слів під час аналітико - синтетичної діяльності з новою лексикою; варію- юче-ситуативного етапу для подальшої автоматизації дій із новим лексичним матеріалом у мовленнєвій діяльності [6, c. 86]. Така організація процесу навчання іншомовної лексики активізує

Режим виконання: у парах або індивідуально, усно.

Контроль: взаємоперевірка, обговорення та уточнення.

Вправи другого етапу спрямовані на відпрацювання різних операцій на функціонування лексичної навички: вибір одиниці із семантичного простору згідно із задумом висловлювання, семантично обумовлене комбінування слів і словоспо- всі механізми навчального пізнання: сприйняття, яке забезпечує розуміння й усвідомлення навчального матеріалу, відтворення, що забезпечує детальне засвоєння з метою поглибленого пізнання, а також творче практичне застосування отриманих знань.

Першим етапом є рецептивне засвоєння лексичного матеріалу, інтерактивна діяльність у якому здійснюється за рахунок взаємодії студентів з іншомовною лексикою без опори на текст, за допомогою чого знімаються труднощі розуміння термінів підмови спеціальності і йде підготовка до виконання завдань із більшим охопленням матеріалу. Другий і третій етапи співвідносяться з репродуктивним і продуктивним засвоєнням іншомовної фахової лексики, тому взаємодія відбувається як у ланцюзі студент-текст, так і між студентами або з викладачем при виконанні мовленнєвої діяльності [10, c. 31].

Розглянемо кожен етап більш детально. На початковому етапі виконуються рецептивно - репродуктивні вправи на імітацію, називання та ідентифікацію лексичних одиниць. Для цього етапу навчання фахової лексики доцільним є використання переважно некомунікативних, повністю керованих вправ зі слуховими чи зоровими формальними опорами. Вони можуть непрямо повідомляти значення слова чи словосполучення або містити елемент здогадки і таким чином не тільки сприяти первинному закріпленню лексики, але й задіювати зв'язки з іншими аспектами мови (граматикою, фонетикою). Нижче пропонуємо приклад вправи першого етапу з теми «Marketing», розробленої автором з опорою на попередні практичні розвідки.

Вправа 1.

Мета: Ознайомлення із елементом активної термінологічної лексики теми.

Завдання: Read the description of the term 'target market'. Make a clear and simple definition of it. Look at the table with examples of target markets and coordinated products. Match products or services with their target markets.

лучень, розгортання чи навпаки редукція ситуативних висловлювань,