до самого себе; в) самоаналіз спрямований на самоконтроль і саморегуляцію. За формами самовідношення - порівняння рівня своїх претензій із досягненими результатами, зіставлення думки про себе оточуючих із власними уявленнями. Для діагностики самовідношення, самопізнання використовувалися такі методики: метод масового опитування, спостереження, методика керованої проекції, контент-аналіз.
Основний принцип методики керованої проекції полягав у тому, що випробовуваному пропонувався його власний словесний портрет під іменем вигаданого персонажа (персонаж "А"), а також портрет вигаданої протилежності (персонаж "Б"). Словесний портрет випробовуваного складається на основі його відповідей на питальник Кеттела і видається за портрет людини, яка раніше проходила тестування (персонаж "А"). У портреті зазначається стать, вік, соціальний статус випробовуваного і особистісна характеристика в безоцінній формі. Портрет антипода (персонаж "Б") складається за тими ж характеристиками, але в протилежному значенні. Портрет було складено стисло, обсягом 3-4 машинописних рядки. Випробовуваному пропонувалися обидва портрети і така інструкція: "Це тест на перевірку вашої психологічної дальноглядності. Кожен з нас буває інтуїтивним психологом, тобто здатний оцінювати себе, інших людей, розуміти їхні почуття, думки, вчинки, розбиратися у їхній особистості. Дайте, будь ласка, відповідь на ряд запитань, щодо зображених у словесних портретах людей, які проходили раніше психологічне тестування".
Далі пропонувалися такі питання:
Заради чого ви вибрали цей ВНЗ?
Які причини спонукали вас вступити до цього ВНЗ?
Як ви оцінюєте свої професійні перспективи?
На що ви очікуєте від своєї майбутньої професії та що вас приваблює у ній?
Яким, на вашу думку, буде майбутнє цієї людини?
Чи будете ви прагнути професійного успіху та чи досягнете ви його?
Що вас приваблює у другові?
Яким ви уявляєте собі чоловіка?
Як ви оцінюєте себе? Що ви можете
дати своєму другові?
10. Із якими життєвими труднощами ви зіткаєтеся в нинішній час?
Випробовувані відповідали за персонаж "А" і персонаж "Б".
Друга частина завдання полягала в такому: випробовуваних просили зазначити, які стосунки у них склалися б (Я) з персонажами "А" та "Б" у "трикутнику стосунків":
А Б
Я
Експериментальні дослідження підтверджують, що більшість випробовуваних ідентифікується з схожою на них особою.
При "А" - індентифікації ставлення до схожого персонажу А відображає менш усвідомлене, проективне, таке що, безпосередньо переживається самовідношення, а ставлення до персонажа Б відтворює ставлення до "Не -Я". Аналіз експериментальних даних, одержаних у " трикутнику стосунків" проводився по схемі В.В.Століна [4], а саме, за категоріями "симпатія -антипатія", "повага - неповага".
В.В.Столін виділяє типи ставлення суб'єкта до самого себе, що визначаються ставленням до персонажів А і Б у "трикутнику відносин", і співвідносить їх з рівнем усвідомленості ставлення до самого себе та ступенем самоприйняття суб'єкта.
Ідучи слідом за автором, форма самоприйняття, що відповідає найбільш розвиненій особистості, передбачає самовідношення із симпатією та повагою, аналогічне ставлення до іншого й очікування взаємної симпатії та поваги до нього.
Для визначення показників "симпатія" і "повага до себе" нами було проведено контент - аналіз текстів приписування персонажам таких категорій: симпатія, повага, неповага. Кожна виявлена одиниця аналізу оцінювалася одним балом, індивідуальні значення визначалися загальним числом балів з кожної категорії аналізу. Так, наприклад, категорія "симпатія" виявлялася У текстах такими характеристиками персонажів: приписування персонажу "А" моральних якостей (чесність, працьовитість, порядність, розвинене почуття обов'язку, альтруїзм). Персонаж характеризувався як такий, що має багатий внутрішній світ, здатен відчувати глибокі емоції, любити, розуміти себе. Персонажу приписувалася здібність до розуміння, співчуття, любов до оточуючих.
Як показало дослідження (воно проводилося в Миколаївському державному університеті ім. В.О.Сухомлинського) 39% студентів не знали що таке самовідношення, самопізнання, самосприйняття. Навіть ті студенти, які відносно правильно визначили сутність цих понять не знали як їх виміряти у себе, який їх рівень розвитку. Негативне ставлення до себе притаманне 27% студентів, більша ж їх частина ставиться до себе адекватно.
Діагностика переходить в самопізнання, а самопізнання - в самовиховання, якщо здійснюються такі напрямки у роботі зі студентами: розкриття еталонів, зразків професіоналізму як підвалин для їх професійної компетентності і одночасно мотивації навчання та самопізнання; постійна практика оцінювання себе за критеріями професійно-особистісного
ЛІТЕРАТУРА
Адлер А.Индивидуальная психология как путь к познанию и самопознанию человека - // Наука жить. - Киев. - С. 204-230.
Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М., І986. - С. 800 .
Кон И.С.В поисках себя. Личность и ее самосознание. - М., 1984. - С. 207.
Столин В.В., Бодалев А.А. Общая психодиагностика. - М., 1987. - С. 340.
Фромм З. Авторитарная личность // Психология личности. - М.: Изд. дом Бахрам, 2002. - С. 510.
Чеснокова И. И. Самосознание, саморегуляция, самодетерминация личности.