УДК 371.314.6+371.51

Шиян Т.В., Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського 

Формування відповідального ставлення старшокласників до факультативних занять у проектній діяльності

У статті розкривається сутність проектної діяльності старшокласників як ефективного засобу формування відповідального ставлення старшокласників до навчання на факультативах.

In the article the main idea of the high-school students' project work activity as an effective means of forming their responsible attitude towards learning at the optional courses is revealed. Факультативні заняття, як невід'ємна частина навчально-виховного процесу в середній школі, є ефективною формою удосконалення загальноосвітньої підготовки старшокласників і забезпечують поглиблене оволодіння знаннями та практичними вміннями у відповідності до інтересів та уподобань учнів.

Факультативні заняття для старшокласників - це невеликі за обсягом спеціальні курси, що знайомлять учнів із деякими сферами сучасного знання й мають свої особливості. По-перше, факультативний курс являє собою систему декількох тем, які пов'язані між собою та співвідносяться з основними предметами інваріантної частини шкільної освіти. Для здійснення такого зв'язку необхідно

систематизувати матеріал (факультативна тема має вивчатися після матеріалу основного курсу): створювати умови для самостійного застосування учнями отриманих знань, здійснювати їх перенос у нові умови діяльності, комбінувати відомі способи діяльності. По-друге, існує взаємозв'язок факультативів з іншими формами позакласної та позашкільної роботи, тобто факультативні заняття доповнюють гурткову, клубну роботу новим змістом, новими методами й формами його розкриття.

Метою факультативних курсів у старших класах є розширення інформованості учнів з навколишньої дійсності, задоволення широкого кола їх інтересів, підготовка до олімпіад, сприяння свідомому вибору старшокласниками подальшого шляху здобуття освіти.

Основне завдання середнього закладу освіти - розвиток особистості та її індивідуальності - вирішується на факультативах шляхом розширення й поглиблення знань учнів через узагальнення наявного життєвого досвіду й злиттям його з раніше придбаними знаннями, можливістю застосовувати ці знання у власній життєтворчості.

Звідси, факультативні заняття у середній школі необхідно організовувати з урахуванням особистісних та індивідуальних особливостей, можливостей і потреб учнів, програмуючи не лише навчально-виховний матеріал, а й діяльність учнів. Розуміння діяльності суб'єкта як засобу досягнення мети формування певних якостей та властивостей його особистості [9; 11 та інші] дає нам підстави стверджувати, що відповідальне ставлення до факультативних занять може сформуватися лише як результат власної діяль-ності старшокласників.

Діяльність старшокласників на

факультативних заняттях характеризується активністю та інтенсивністю, адже учні обирають факультатив відповідно до своїх інтересів, життєвих планів, особистісних міркувань. Інтерес учнів до факультативного курсу, у свою чергу, спонукає вчителя добирати найбільш актуальні теми та оптимальні види діяльності, які сприяють розвитку мислення, пам'яті, уявлення, індивідуальних здібностей.

Урок, що залишається основною формою передачі знань й контролю їхнього засвоєння, не вповні задовольняє запити підростаючого покоління, не відповідає загальному технократичному рівню сучасних

старшокласників. Саме тому факультативні заняття необхідно організувати на принципово інших засадах, а саме: орієнтація на різноспрямованість змісту, застосування інтерактивних методів, що сприяє активності учнів, їх самостійності, розвитку пізнавальної мотивації.

Основою формування відповідального ставлення старшокласників до навчання на факультативних заняттях ми вважаємо таке освітнє середовище, у якому старшокласники є активними суб'єктами, які мають реальні можливості інте-лектуальної ініціативи, рівні з вчителем права щодо активності, автономію, що забезпечує їх перехід з позиції реципієнта в позицію діяча. Автономія у навчанні виявляється у здібності думати та діяти незалежно від чужої волі, обставин, самостійно здійснювати вибір й приймати рішення, ставити навчальну мету та виробляти стратегії її досягнення.

Саме тому головною стратегією у формуванні відповідального ставлення старшокласників до факультативних занять ми вважаємо відмову від авторитарних методів, стимулювання саморозвитку, орієнтацію на інтелектуально-пізнавальні інтереси учнів, що робить навчання не тільки обов'язком, а й потребою.

У результаті аналізу різноманітних форм і методів організації освітньо-виховного процесу в сучасній загальноосвітній школі ми дійшли висновку про те, що проектна діяльність є ефективним засобом формування

відповідального ставлення старшокласників до факультативних занять. Проектна діяльність найбільш повно реалізує основні вимоги щодо гуманістичного підходу у формуванні відповідального ставлення, а саме: повага до особистості учня, його гідності, прийняття його цілей, запитів, інтересів, потреб, створення умов для його саморозвитку, само-визначення, самореалізації. Проектна діяльність також інтегрує в собі основні вимоги, що висуваються до змісту навчального матеріалу, організації пізнавальної діяльності, характеру взаємодії учнів та вчителів з огляду на формування відповідального ставлення старшокласників до факультативних занять.

Аналіз літератури з проблем проектної діяльності (В. Гаспарський, Я. Дитрих та інші) вказує на її комплексний міждисциплінарний характер [4; 8 та інші]. Проектна діяльність включає в себе одночасно і задум, і планування, і процес створення проекту, проектування.

Аналіз генезу проектної діяльності у працях зазначених дослідників свідчить, що проектування завжди супроводжувало свідому діяльність людини й спершу мало переважно технічну спрямованість, пов'язану із розробкою в словесній або графічній формі (описання, малюнок, креслюнок, макет, тощо) різних матеріальних об'єктів.

Бурхливий технологічний розвиток, масове виробництво, націлені на задоволення потреб споживача, обумовили виокремлення проектування у середині XX сторіччя в особливу сферу соціальної діяльності, яка керує виробництвом. Це спричинило перехід до соціотехнічного проектування, яке, окрім технологічних та економічних факторів, враховує також фактори соціальні та психологічні.

Соціальне, гуманітарне проектування спрямоване на "об'єкти, наповнені людьми" (організації, програми, системи та інше), охоплює майже всі сфери діяльності людини - матеріальне виробництво, науку, мистецтво, систему соціальних взаємовідношень,

відрізняється динамізмом у порівнянні з проектуванням технічних об'єктів і є