У рамках сучасного цілісного підходу проектна діяльність розглядається не з різних позицій у залежності від видів об'єктів проектування (що характерно для традиційного підходу, який вивчає процеси проектування конкретних об'єктів у конкретній сфері), а з позицій спільності таких об'єктів, що відображається у наступних визначеннях проектної діяльності:

діяльність із здійснення змін в оточуючому середовищі [7];

процес створення задуму, описання об'єкта, який ще не існує [3];

розгорнуте у часі вирішення проблеми, спрямоване на розробку концептуальної моделі із створення чогось у майбутньому, що має новизну, соціальну значущість, прогресивність [5].

Вивчення педагогічної літератури з проблем проектної діяльності (Н.В. Матяш, Т.Ю. Подобєдова, Д. Фрид-Бут та інші) [12; 14; 17 та інші] свідчить про її актуальність для вітчизняного та зарубіжного психолого- педагогічного знання. У педагогічній літературі проектна діяльність розглядається в двох аспектах: як педагогічне проектування та проектна діяльність учнів.

Педагогічне проектування — це діяльність, спрямована на розробку освітніх проектів, які передбачають оформлені комплекси

інноваційних ідей в освіті, у соціально- педагогічному руху, в освітніх системах та інститутах, у педагогічних технологіях (В. Беспалько, Т. Подобєдова та інші) [2; 14 та інші].

Проектна діяльність учнів реалізується в системі загальної освіти (К. Бабій, В. Гузєєв, І. Чечель, Д. Фрід-Бут та інші) [1; 6; 15; 17].

У контексті нашого дослідження ми зосереджуємося на проектній діяльності учнів, яка характеризується деякими рисами професіональної проектної діяльності, але й має якісні особливості. У працях сучасних дослідників проектна діяльність учнів

аналізується з різних позицій: педагогічних закономірностей [6; 15 та інші], психологічних особливостей [12], методичного забезпечення [17; 18]. Проектна діяльність учнів розглядається як:

форма навчально-пізнавальної активності учнів. що полягає у мотиваційному досягненні свідомо поставленої мети із створення навчального проекту, забезпечує єдність різних боків навчального процесу і є засобом розвитку особистості суб'єкта навчання [12];

специфічна теоретико-практична діяльність учнів, яка реалізується в роботі над проектом у відповідності до алгоритму проектування: від ідеї до її втілення у реальність [15];

творча діяльність учнів, спрямована на створення суб'єктивно (іноді об'єктивно) нового продукту, в процесі якої відбувається розвиток продуктивного уявлення, творчого мислення, рефлексії, формування творчих здібностей [5].

Теоретичне обгрунтування розвивального потенціалу проектної діяльності старшокласників передбачає визначення сутності цієї діяльності й виокремлення суттєвих ознак, які сприяють формуванню особистості учнів. їх відповідального ставлення до навчання на факультативних заняттях.

Розгляд проектної діяльності як ефективного засобу формування відповідального ставлення старшокласників до факультативних занять передбачає, як вже було зазначено, виокремлення її суттєвих ознак, які забезпечують розвиток означених компонентів відповідального ставлення до навчання: мотиваційного, змістовного та прак-тично-діяльнісного [16, с. 135]. Аналіз педагогічної літератури (Н. Матяш, І. Чечель, Р. Райб, Д. Фрід-Бут та інші) дозволив визначити найбільш суттєві з них: соціальний, творчий, інтерактивний характер проектної діяльності, а також самостійність учнів на всіх етапах здійснення проекту [13; 15; 17; 18 та інші].

Творчий характер проектної діяльності розглядається дослідниками [1; 17] у зв'язку із її спрямованістю на вирішення проблеми, яка не має однозначного рішення. Це вимагає складного інтуїтивно-логічного пошуку оптимального вирішення проблеми проекту, застосування оригі-нальних способів вирішення теоретичних та практичних завдань.

Суттєвою ознакою проектної діяльності з огляду на її розвивальний ефект у формуванні відповідального ставлення до навчання є самостійність учнів на всіх етапах здійснення проекту. У педагогічній літературі самостійність розглядається у двох взаємопов'язаних аспектах: самостійність як характеристика діяльності учнів, що означає досягнення мети без сторонньої допомоги [13], і самостійність як якість особистості, що проявляється у здібності учнів самим організовувати свою пізнавальну діяльність й здійснювати її для вирішення нової пізнавальної проблеми [10].

У проектній діяльності учень самостійно здійснює пошук та аналіз проблемної ситуації, визначає мету та завдання проекту, необхідні джерела інформації, засоби і матеріали, що забезпечує розвиток самостійності як якості особис-тості. Участь у проектній діяльності надає учням досвід оволодіння знаннями й способами діяльності без безпосередньої допомоги, що дозволяє і надалі самостійно планувати та здійснювати свої життєві проекти, у тому числі в професіональній діяльності.

Проектна діяльність учнів має інтерактивний характер, оскільки передбачає співробітництво учасників проекту з оточуючим соціумом на певних етапах проектування. Пошук оптимального рішення особистісно й соціально значущої проблеми стимулює взаємодію учнів з учителями, батьками, більш обізнаними однолітками, спеціалістами з різних галузей знань.

Соціальний характер проектної діяльності обумовлений взаємодією учнів з оточуючою соціальною середою в процесі створення проекту й забезпечує встановлення важливого зв'язку школи й соціальних інститутів (родина, виробництво та інше). Саме завдяки соціальному характеру проектна діяльність має переваги серед інших форм пізнавальної діяльності, оскільки спирається на життєвий досвід учнів (набутий не лише в результаті спеціально організованого навчання, айв процесі позашкільної життєдіяльності), сприяє активні участі дітей у соціальному житті.

Організація проектної діяльності старшокласників під час факультативних занять дозволяє вирішити ряд задач, які не досить успішно вирішуються на шкільних заняттях в урочний час. Мається на увазі, зокрема, проблеми єдності освіти та виховання, теорії та практики у навчально-виховному процесі. Ідеологія проектного навчання передбачає значне використання дос-лідницьких та проблемних методів, застосування отриманих знань у роботі над проектом у спільній чи індивідуальній діяльності, розвиток не лише самостійного творчого мислення, а й культури спілкування, вміння виконувати різні со-ціальні ролі в спільній (груповій, колективній) діяльності.

Старшокласники з великим задоволенням