УДК 378.004 

Болюбаш Н.М.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ

Обґрунтовано доцільність використання компетентністного підходу у професійному навчанні економістів. Розглянуто підходи до тлумачень понять «компетентність» і «компетенція», до характеристики рівнів їх сформованості та критеріїв визначення в психолого-педагогічній літературі. Зроблено теоретичне обґрунтування поняття «формування професійної компетентності». Уточнено компонентний склад професійної компетентності фахівців у галузі економіки. Визначено рівні та показники сформованості професійної компетентності економістів.

Ключові слова: компетентність, компетенція, формування професійної компетентності, ключові компетенції, рівень розвитку професійної компетентності.

Обосновано целесообразность использования компетентностного подхода в профессиональном обучении экономистов. Рассмотрены подходы к толкованиям понятий «компетентность» и «компетенция», к характеристике уровней их сформированности и критериев определения в психолого- педагогической литературе. Сделано теоретическое обоснование понятия «формирование профессиональной компетентности». Уточнено компонентный состав профессиональной компетентности специалистов в области экономики. Определены уровни и показатели сформированности профессиональной компетентности экономистов.

Ключевые слова: компетентность, компетенция, формирование профессиональной компетентности, ключевые компетенции, уровень развития профессиональной компетентности.

It is proved expediency of use competitive of the approach in vocational training economists. Approaches to interpretation of concepts «competentity» and «competence», to the characteristic of levels of their formation and criteria of definition in the psychological-pedagogical literature are considered. The theoretical substantiation of concept «formation of professional competentity» is made. It is specified componental structure of professional competence of experts in the field of economy. Levels and parameters of formation of professional competence of economists are determined.

Key words: competence, forming professional competence, key competences, level of development of professional competence. Входження України до світового освітнього та економічного співтовариства, глобалізація світової економіки викликає необхідність змін у характері професійної економічної освіти - у її спрямованості, цілях, змісті - усе більш явно орієнтуючи її на «вільний розвиток людини», на творчу ініціативу, самостійність, конкуренто- здатність, мобільність майбутніх фахівців. Формування інформаційного суспільства, становлення ринкових відносин обумовлюють більш жорсткі вимоги до якості та рівня економічної діяльності підприємств і організацій та професійної підготовки фахівців економічного профілю [1]. Постає питання про отримання суспільством більш повного, особистісно та соціально інтегрованого результату освітнього процесу у вигляді конкурентоспроможного на ринку праці випускника, який має високий рівень професійної компетентності.

Знання нині виступають лише потенціалом, яким має володіти фахівець, головним є результативність діяльності спеціаліста в конкретних умовах, тому одним із напрямів модернізації освіти є запровадження та реалізація компетентнісного підходу в навчанні. Компетентнісний підхід орієнтується на кінцевий результат освітнього процесу та спрямовується на формування у випускника готовності ефективно зорганізовува- ти внутрішні (знання, уміння, цінності, психологічні особливості й т. п.) і зовнішні (інформаційні, людські, матеріальні й т. п.) ресурси для досягнення поставленої мети. Введення компе- тентністного підходу в професійну освіту економістів суповоджується зміною освітньої парадигми (технічних засобів, сукупності переконань, цінностей, тощо) та передбачає певну термінологічну уніфікацію відповідно до європейських стандартів компетентності [2, с. 9; 3].

Питання професійних компетентностей були предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Розвиток досліджень про професійну компетентність має кілька напрямків: від аналізу психологічних основ професійної діяльності викладачів (Л.С. Виготський, А.Н. Леон- тьєв, Д.Б. Ельконін); до розробки основ формування педагогічної спрямованості викладача й розвитку професійно важливих якостей особистості в цілому (А.А. Орлов, Н.В. Кузьміна, І.Я. Лер- нер, М.Н. Скаткін та ін.); і далі до визначення сутності джерел педагогічної творчості (В.І. Андрєєв, Ю.Н. Кулюткин, М.М. Поташник). Окремі аспекти компетентнісного підхіду в професійній освіті досліджують також українські вчені: І. Бех, Д. Гришин, О. Дубасенюк, В. Лозова, Н. Ничкало, О. Подмазін, О. Пруцакова, В. Сєриков, Н.В. Баловсяк та ін.

Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури дозволив виявити, що дослідження з формування професійної компетентності різноманітні, охоплюють багато аспектів цієї проблеми. Однак на сучасному етапі процесу модернізації професійної освіти теоретичне обґрунтування основних понять компетентістного підходу поки ще далеке від свого завершення. Зокрема, серед учених немає однозначного погляду на зміст понять «компетентність», «компетенція» та чіткого уявлення про їх співвідношення, що обумовлює неоднозначність визначення структури професійної компетентності майбутніх економістів. Потребує подальшої теоретичної розробки визначення рівнів розвитку професійної компетентності та критеріїв їх визначення.

Це обумовило мету та основні напрямки дослідження, наукова новизна якого полягає тому, що в результаті зробленого аналізу запропоновано новий підхід до наукового обґрунтування основних понять компетентістного підходу, їх співвідношення та структури. Для досягнення поставленої мети було обрано об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх економістів в університеті; предмет дослідження - формування професійної компетентності майбутніх економістів; завдання: дати наукове визначення понять «компетентність», «компетенція», «професійна компетентність»; запропонувати компонентний склад професійної компетентності майбутніх економістів; визначити рівні і показники сформо- ваності професійної компетентності економістів.

Становлення компетентісного підходу в освіті пройшло декілька етапів у своєму розвитку. На першому етапі (1960-1970 рр.) було введено поняття «комунікативної компетентності» (Д. Хаймс), досліджено різні види мовної компетентності та створено передумови для розмежування понять «компетентність» та «компетенція». На другому етапі (1970-1990 рр.) категорія «компетентність» впроваджується в теорію та практику вивчення мов, вводиться поняття «соціальної компетенції».

Починаючи з третього етапу (1990 р.), поняття «компетентність» стає предметом спеціального всестороннього наукового дослідження. В документах ЮНЕСКО окреслюється коло ключових компетенцій, які повинні стати обов' язковим результатом освіти. У педагогіці ця категорія розглядається як похідний компонент «загальнокультурної