В процесі формування професійної компетентності майбутнього фахівця можна виділити наступні сфери особистості викладача та студента, у яких відбувається первинний контакт: мотиваційно-ціннісна, операційно-когнітивна, емоційна та вольова. Врахування взаємодії «викладач - студент» дає можливість представити внутрішню структуру процесу формування професійної компетентності майбутнього фахівця так: потреби, мотиви, переконання, інтерес, воля, сприйняття, мова, невербальні системи. Таке представлення дає змогу більш конкретно говорити про критерії сформованості професійної компетентності.

Ми вважаємо, що для визначення рівнів сфор- мованості професійної компетентності майбутніх економістів доцільно робити аналіз показників:

в операційно-когнітивній сфері: розумова активність, самостійність, критичність мислення, сформованість пізнавальних та професійних умінь, тощо;

мотиваційно-ціннісній сфері: емоційні прояви студентів у процесі професійного навчання, ціннісні орієнтири, мотивація;

вольовій сфері: вольове напруження, зосередженість уваги, поведінка при трудно - щах, прагнення до завершеності професійних дій, тощо.

Даний підхід до визначення показників сфор- мованості професійної компетентності, опираючись на зроблений вище теоретичний аналіз, дає можливість визначити такі рівні професійної компетентності економіста:

Низький рівень, репродуктивний - фахівець уміє застосовувати теоретичні знання для вирішення «найпростіших» або «елементарних» професійних завдань. Виявляється у репродуктивній діяльності, коли досвід професійної діяльності накопичується через досвід іншого. Майбутній фахівець позитивно ставиться до тих завдань, які він виконує, хоч це іноді вимагає переборювання небажання. В такій діяльності мета, завдання, засоби діяльності запропоновані, але сама особа виявляє енергійність, наполегливість, що і забезпечує інтенсивність діяльності. Все це дає змогу говорити про старанність, добросовісність. На репродуктивному рівні сфор- мованості професійної компетентності виконання завдань може бути мотивованим та не мотивованим - зовнішнім.

Середній рівень, реконструктивний - фахівець уміє застосовувати теоретичні знання при вирішенні стандартних професійних завдань (або іншими словами використовує вміння, сформовані при рішенні професійних завдань репродуктивного рівня в вирішенні завдань реконструктивного рівня, коли відомий метод вирішення і т. п.). Передбачає значно більшу самостійність при виконанні завдань. Припускає не лише копіювання виконання того, що запропоновано, а й вибір засобів діяльності, використання відомих знань, прийомів дій і в інших ситуаціях. На цьому рівні потрібно сформулювати завдання та самому знайти засоби його виконання.

Високий рівень, творчий - фахівець уміє застосовувати теоретичні знання при вирішенні «нестандартних» професійних завдань (завдань, для яких немає стандартного методу вирішення або завдань, вирішення яких не може бути послідовністю; завдань репродуктивного або реконструктивного рівнів, для вирішення яких, можливо, потрібен елемент евристики). Є найвищим рівнем професійної компетентності, оскільки і саме завдання може ставитися

майбутнім фахівцем, а шляхи його розв' я- зання обираються оригінальні. Показниками творчого рівня є інтерес, ініціатива, активність, самостійність у визначенні мети, завдань, засобів розв'язання, характер діяльності (новизна, своєрідність, ламання традицій та ін.), оптимальність діяльності (скорочення кількості дій, операцій).

При цьому формування професійної компетентності фахівця відбувається через вирішення професійно орієнтованих навчальних завдань із досліджуваної предметної області на базі компе- тентностей кожного рівня за допомогою технології перетворення теоретичних знань у конкретні уміння. Визначення рівнів дає змогу уявити ідеал професійно компетентної особистості: всебічний, тривалий характер активності у всіх видах професійної діяльності, позитивна мотивація, прагнення до творчої діяльності.

В цілому розв'язання завдання формування професійної компетентності майбутніх фахівців можливе шляхом ціленаправленого педагогічного управління оптимізацією навчального процесу, докорінного змінення технології отримання нового знання та становлення майбутнього економіста на базі використання інноваційних освітніх технологій.

Науково-методичне забезпечення професійного навчання не встигає за швидким розвитком інформаційних технологій у сфері економічної діяльності та освіти, що вимагає модернізації професійної підготовки економістів. Потребує подальшого дослідження виявлення факторів та умов формування професійної компетентності економістів засобами мережевих технологій, що базуються на впровадженні в професійну освіту економістів дистанційного навчання на базі новітніх інформаційних технологій. 

ЛІТЕРАТУРА

Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті: Навч. Посіб. - Вид. 2-ге, доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 298 с.

Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа комптентностного подхода в образовании. Авторская версия. - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. - 42 с.

Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. - К.: К.І.С., 2003. - 296 с.

Педагогика: Большая современная энциклопедия / Сост. Е.С. Рапацевич. - Мн.: Современное слово, 2005. - 720 с.

Морева, Н.А. Педагогика среднего профессионального образования: Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений / Н.А. Морева. - М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 272 с.

Дубчак О., Покладова В., Стефаненко Н. Психологічні умови формування «гнучкої» особистості // Нові напрямки творчого розвитку особистості школяра. Матеріали доповідей та повідомлень науково-практичної конференції. - К., 2004. - С. 20-21.

Овчарук О. Ключові компетентності: Європейське бачення // Управління освітою. - 2004. - № 2. - С. 6-9.

Баловсяк Н.В. Формування інформаційної компетентності майбутнього економіста в процесі професійної підготовки / Автореферат дис. ... канд. наук. 13.00.04, Київ, 2006. - 27 с.

Батышев С.Я. Энциклопедия профессионального образования. Т. 2. - М.: РАОАПО, 1998. - 440 с.

Оскарссон Б. Базовые навыки как обязательный компонент высококачественного профессионального образования // Оценка качества профессионального образования. Доклад 5 /Под общ. ред. В.И. Байденко, Дж. Ван Зантворта. - М.: Европейский фонд подготовки кадров, 2001. - 218