Від величини перетворювальності залежить те, як людина діятиме як "перетворювач" інформації. Перетворювальність визначає число можливих асоціацій. Чим більшу перетворювальність має людина, тим легше вона асоціює велику кількість інформації будь- якого роду, а як наслідок - вищий можливий для одержання ступінь досконалості процесів мислення.

Відтворювальність означає легкість і швидкість запам' ятовування будь-якої інформації. Чим більша відтворювальність людини, тим більша її здатність запам'ятовувати інформацію, а як наслідок - вищий можливий для досягнення ступінь досконалості перцептивних і мнемічних процесів.

Чим більший талант людини в якійсь сфері, тим швидше і на довше вона запам'ятовує інформацію (рід якої відповідає таланту) і з більшою легкістю її асоціює, а в результаті може досягнути вищого ступеня досконалості у сфері діяльності, що відповідає цьому таланту.

Риси у сфері міжособистісних відносин визначають міжособистісні вміння, впливають на міжособистісні стосунки, безконфліктність яких зараз цінується, вважається особливо важливою рисою майбутнього суспільства.

В інформаційному суспільстві домінує отримання інформації, її сортування, перетворення, асоціювання, передача, відбір, застосування, а також створення власної інформації. Інформація буде "розпливатися" як лавина, поширення і доступ до неї будуть ставати щоразу вільнішими, оскільки при передачі іншим жодна з них не втрачається, на противагу до енергоматерії (на здобування, вироблення, перетворення, передачу (продаж) якої спиралося функціонування промислового суспільства), коли якась її частина, будучи власністю, при передачі іншим людям означала втрату цієї частини.

Зміни, пов'язані з утворенням інформаційного суспільства, ставлять перед освітою завдання:

- вчити самостійно й активно здійснювати

Від чого залежить результат, одержаний у процесі реалізації цих завдань? З точки зору системних концепцій відповідь буде така: отримані конкретними учнями уміння самостійно й активно здійснювати пошук інформації та оперувати нею будуть залежати від їхніх сталих індивідуальних рис особистості у сфері інтелектуальних функцій, тому що ці риси визначаються властивостями людського мозку, який є "інструментом", що дозволяє перетворювати й створювати нову інформацію. На практиці кожна людина має свої специфічні риси особистості у сфері інтелектуальних функцій (всі мають ті самі риси, але в різній кількості). З цієї причини найкращих результатів досягнуть ті учні, в яких велика перетворювальність і відтворювальність, а також наділені великим талантом у якійсь сфері (чи сферах), якщо спрямований на них педагогічний вплив буде індивідуалізований, враховуючи ці риси.

пошук інформації;

- вчити самостійно й активно її оцінювати, аналізувати, впорядковувати, порівнювати, асоціювати, систематизувати, використовувати для розв'язання проблем і т.д.

samodzielnych. - Warszawa, 1966.

de Rosnay J. Makroskop. Pr6ba wizji globalnej. - Warszawa, 1982.

Pachocinski R. Oswiata XXI wieku. Kierunki przeobrazen. - Warszawa, 1999.

Wilsz J. Mechanizmy samoregulacji w systemie ksztalcenia. - Cz^stochowa, 1996/97.

Wilsz J. Edukacja humanistyczna w swietle koncepcji stalych indywidualnych cech osobowosci // Pedagogika jako kierunek studi6w / Pod red. A. Gofron. - Cz^stochowa, 1998.

Wilsz J. Funkcjonalna struktura systemu stenjcego jako podstawa dzialalnosci decyzyjnej przy projektowaniu nowego systemu edukacji // Wychowanie Techniczne / Pod red. K.Tubielewicz, J.Wilsz. - Cz^stochowa, 1999. - № 3.

Wilsz J. Przemiany edukacyjne z punktu widzenia podejscia systemowego i koncepcji stalych indywidualnych cech osobowosci czlowieka // Ksztalcenie zawodowe: pedagogika i psychologia / Pod red. T. Lewowickiego, J. Wilsz, I. Ziaziunia і N. Nyczkalo. - Cz^stochowa; Kij6w, 1999. - № I.

Wilsz J. Psychologizowana wersja koncepcji stalych indywidualnych cech osobowosci і jej wykorzystanie przy wyborze zawodu // Ksztalcenie zawodowe: pedagogika i psychologia / Pod red. T. Lewowickiego, J. Wilsz, I. Ziaziunia і N. Nyczkalo. - Cz^stochowa; Kij6w, 2001. - № III.

Wilsz J. Mechanizmy zwi^kszaj^ce samosterownosc czlowieka w procesie edukacji og6lnotechnicznej // Nauki techniczne. Dydaktyka techniki / Pod. red. W. Furmanka, W. Walata. - Rzesz6w, 2002. 

ЛІТЕРАТУРА

Вільш I. Проблеми реформування шстеми навчання з позицій cтрyктyри функціональної управлiнcькoї системи // Матеріали Міжнародної конференції: "Концепція гуманізму в становленні та розвитку національної профеciйнoї ocвiти". - Одеса, 1998.

Вільш І. Сталі індивідуальні риси особистості як задатки здібностей // Матеріали III з'їзду Товариства психологів України "Творча спадщина Г.С. Костюка та сучасна психологія". - Київ, 2000.

Вільш I. Концепція сталих індивідуальних рис особистості як засіб удосконалення освіти // Неперервна професійна оcвiтa: теорія і практика. - Вип. I. - Київ, 2001.

Вильш И. Выбор профессий на основе концепции устойчивых индивидуальных качеств личности // Профессиональное образование. - Москва, 2001. - № 1.

Analiza systemowa - podstawy і metodologia / Pod red. W. Findeisena. - Warszawa, 1985.

Banathy B.H. Projektowanie system6w edukacji. Podr6ze w przyszlosc. - Wroclaw,1994.

von Bertalanffy L. Og6lna teoria system6w. Podstawy, rozw6j, zastosowania. - Warszawa, 1984.

Kozielecki J. Psychotransgresjonizm. Nowy kierunek psychologii. - Warszawa, 2001.

Laszlo E. Systemowy obraz swiata / Tlum. zang. U. Niklas. - Warszawa, 1978.

Mayor F. Przyszlosc swiata. - Warszawa, 2001.

Mazur M. Cybernetyczna teoria uklad6w