УДК 371.133

Балицький О.І., Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського

Балицький Олександр Ігоревич - викладач кафедри педтехнологій та педагогічної майстерності МДУ ім. В.О. Сухомлинського. Коло наукових інтересів - підготовка майбутнього вчителя до особистісно орієнтованого виховання в ході загальнопедагогічної підготовки, ТРВЗ - педагогіка, ігротехніка.

Підготовка майбутнього вчителя до впровадження технології винаходу нових ігор у процесі загальнопедагогічної підготовки

Опануванню майбутніми вчителями нової виховної технології у процесі загальнопедагогічної підготовки присвячена ця стаття. "Ігротехніка" надає інструменти винаходу нових ігор та включає в себе ознайомлення з технікою їх проведення. За допомогою "Ігротехніки" можна навчитись вигадувати навчальні, виховні та дидактичні ігри до будь-якого предмету.

To the capture by the future teachers of a new educate technology in the process of in general lines pedagogical preparation this article is devoted. "Igrotehnica " gives the instruments of invention of new games and includes the acquaintance with the technique of their conducting. By means "Igrotehnica" it is possible to learn to invent the train, educate and didactic games to any object. Національна доктрина розвитку освіти України, Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти потребують реформування шкільної освіти і виховання, актуальними питаннями якого є розвиток особистості учня, його творчого потенціалу, пізнавальної активності, практичного спрямування теоретичних знань. Втрата інтересу в учнів до навчання - найскладніша проблема навчально-виховного процесу. Тому постає питання впровадження таких форм, методів, прийомів і засобів, які б інтенсифікували навчальний процес, максимально активізували самостійну пізнавальну діяльність учнів у сучасній школі.

Одним з найперспективніших шляхів виховання пізнавальної активності учнів є надання їм технологічних прийомів впровадження різноманітних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають ігри. Для педагога гра стає інструментом виховання, що дає змогу повніше враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Надзвичайно важливе значення для сучасної теорії гри мають думки видатних педагогів. Я.А. Коменський обґрунтував і розробив методику ігрової діяльності у навчальному процесі. Ж.Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці зазначали, що гра привчає дитину до глибокої вдумливості. А. С. Макаренко, запроваджуючи гру в життя колективу, створював життєрадісний, оптимістичний мажорний тон і стиль, що сприяли подоланню труднощів, баченню перспективи. А. Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри - "радістю творчою", "радістю перемоги". В. Сухомлинський гру вважав величезним світлим вікном, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ.

К.Д. Ушинський у свій час наголошував: "...Зробити навчальну діяльність наскільки можливо цікавою для дитини й не перетворити цієї роботи в забаву - це одне з найважчих і найважливіших завдань дидактики". Ці пророчі слова, висловлені майже півтора сторіччя тому, залишаються не менш актуальними для сучасної загальноосвітньої школи.

Блискучий дослідник гри Д.Б. Ельконін каже, що гра соціальна по своїй природі й безпосередньому насиченню й спроектована на відображення світу дорослих. Називаючи гру "арифметикою соціальних відносин", Ельконін трактує гру як діяльність, що виникає на визначеному етапі, як одну з провідних форм розвитку психічних функцій і способів пізнання дитиною світу дорослих.

Техніці проведення гри присвячені роботи О.А. Немежанської , В.М. Книша, С.А. Шмакова, В.П. Киричка та інших.

В. Киричок стверджує: "Для нас сьогодні важливо не стільки наголошувати на значущості гри як форми впливу на розвиток дитини, хоч це також важливо, скільки акцентувати увагу на методиці використання і запровадження гри в урочний і позаурочний час". Сьогодні гру слід розглядати як один із методів активізації мотиваційної діяльності.

Хоча завдяки попереднім дослідженням суспільна, виховна та навчальна значущість гри зараз не викликає сумніву, дослідники теорії гри поки що не звертали достатню увагу на розробку технології створення нових ігор, які б ідеально відповідали сучасним навчальним та виховним задачам. Підготовкою майбутніх вчителів до впровадження технології винаходу нових ігор до цього часу на науковому рівні майже ніхто не займався. В основному розглядались психологічні та технологічні аспекти запровадження власно створених чи вже готових ігор у навчально-виховний процес та систематизація їх за напрямками. Тому ми вважаємо тему нашого дослідження актуальною, необхідною та новою.

Об' єктом нашого дослідження є загальнопедагогічний процес підготовки майбутнього учителя.

Предметом дослідження є підготовка майбутнього вчителя до впровадження "Ігротехніки" - технології винаходу нових ігор.

Виходячи з науково-практичної актуальності даної теми, метою нашого дослідження є ознайомлення з малодосліджуваними аспектами технологічного підходу до винаходу нових ігор та підготовка майбутнього вчителя до впровадження технології винаходу нових ігор у процесі загальнопедагогічної підготовки.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

показати, яким чином відбувається підготовка майбутнього учителя Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського до впровадження технології винаходу нових ігор у процесі загальнопедагогічної підготовки;

висвітлити у дослідженні основні положення про " Ігротехніку" - технологію винаходу нових ігор;

ознайомити дослідників з опрацьованою на кафедрі педагогічних технологій та педагогічної майстерності МДУ ім. В.О. Сухомлинського схемою та основними прийомами винаходу нових ігор.

У процесі загальнопедагогічної підготовки майбутні учителі МДУ знайомляться з технікою проведення ігор під час практичних занять з основ педагогічної майстерності, вивчають технологію винаходу нових ігор у розділі методики виховної роботи в курсі "Педагогіка", під час лекцій, практичних занять та самостійної роботи. Майбутні учителя практично