та прагнення до модних сьогодні в молодіжному середовищі шлюбних стосунків (а це передбачає і народження дітей). Якраз студентський вік є тим віком, в якому молоді необхідні знання про репродуктивне здоров'я, про репродуктивний потенціал організму, методи планування сім'ї, сексуальну культуру як метод профілактики порушень репродуктивного здоров'я (не ізольовано, а як частини загального здоров'я людини). Підготовка до сімейного життя та свідомого батьківства - ось ті реалії, що дозволяють формувати жорстку мотивацію до збереження та зміцнення свого здоров'я. Яка інша навчальна дисципліна може це продемонструвати?
Таким чином, протягом усього курсу навчання здоров'я розглядається не як самоціль, а як засіб для досягнення інших більш важливих цілей, що мають зв' язок із самореалізацією особистості. Важливо, щоб просвітницька інформація була корисна студентам, а також цікава (тобто її треба емоційно підсилити), саме такою, що викличе бажання формувати здоровий спосіб життя. При цьому важливо продемонструвати, що здоров'я - це особисте та державне надбання. Якщо перше - особисте - це запорука повноцінного життя (здорова людина може навчатись, оволодівати будь-якою професією, повністю розвинути, відкрити свої здібності, працювати з великим навантаженням, народити та виростити дітей), то друге - державне - це регулювання народонародження, боротьба зі старінням суспільства, захист країни.
Зазначимо, що наш практичний досвід викладання курсу "Валеологія" підтверджує доцільність впровадження у практику формування навичок здорового способу життя, зменшення факторів ризику та посилення факторів захисту (цей підхід у літературі має ще назву "модель факторів ризику і захисту" і пропонується як один з найперспективніших).
Проте робота по формуванню здорового способу життя не може дати миттєвий результат. У вузі ще не сформована система моніторингу індивідуального здоров'я всіх студентів, яка б дозволяла зафіксувати можливі віддалені результати цієї роботи. Та все ж під час валеологі- чного навчання досить чітко можна простежити зміни у відношенні студентів до свого здоров' я від байдужого до активно-діяльного.
Всі студенти, що пройшли валеологічну підготовку, вважають здоров' я необхідною умовою повноцінного життя (на відміну від 60-87% студентів до навчання). Помічено, що вивчення валеології збільшує кількість студентів у спортивних секціях, підвищує зацікавленість до фізичних навантажень на заняттях з фізичного виховання, формує звичку та потребу у студентів (на жаль, не у всіх) кожного дня збагачувати своє здоров'я хоча б однією хорошою справою - фізичними вправами, дихальною гімнастикою, масажем, різноманітними водними процедурами, дбайливим ставленням до моральності, до здоров'я оточуючих людей, управлінням своїми емоціями.
На жаль, однак, відсутність миттєвого результату відштовхує деяких студентів (особливо старшокурсників) від подальшого систематичного вдосконалення свого здоров' я через корекцію способу життя, а керівникам вузу дає підставу скорочувати навчальний час, відведений для вивчення валеологічної науки, або зовсім виключати цю дисципліну з навчального плану.
Таким чином, треба зазначити, що:
ми повністю впевнені, що валеологічна освіта студентів, майбутніх фахівців різного профілю, важлива і необхідна в сучасних умовах, тому що валеологія - це наука виживання людства;
відсутність валеологічної підготовки студентів деяких вузів міста, а також скоро- чення навчальних годин і контингенту, що вивчає валеологічну науку, ми вважаємо непродуманими та недоцільними; це може бути підтверджене різноманітними скринінговими дослідженнями (відношення до свого здоров' я, наявність шкідливих звичок та ін.) серед студентів, які вивчають або не вивчають валеологію;*
для формування установок здорового способу життя як необхідного фактора збереження здоров'я студентів потрібна планомірна, щоденна, копітка, ретельна праця різних фахівців вузу, об' єднаних розумінням валеологічної структури особистості.
ЛІТЕРАТУРА
Апанасенко Г.Л. Наука о выживании человечества // Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології", Одеса, 9-10 червня 2005 р.
Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье. - М.: Физкультура и спорт, 1990.
Вишневский В.А. Здоровьесбережение в школе (педагогические стратегии и технологии). - М.: Изд-во "Теория и практика физической культуры", 2002.
Казначеев В.П. Основы общей валеологии. - М.: Воронеж, 1997.
Кісельов А.Ф., Кулаков Ю.Є., Тахтарова І.К. та ін. Демографічна ситуація Миколаївщини // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Стан і проблеми природного та соціально- економічного середовища регіонів України". Луганськ, 20-22 травня 2003 р.
Козак Л.М., Белов В. М. Психическое здоровье: определение и характеристика // Материалы научной конференции "Здоровье человека: технология формирования здравостроителя в системах образования и здравохранения Украины". Днепропетровск, 31 мая - 2 июня 1995 г. Сб. научн. трудов. - Вып. 2. - Днепропетровск, 1995.
Соковня-Семенова И., Семенова Ф. Подросток уверен: жизнь вечная. Здоровье в системе представлений подростков и юношества // Основы безопасности жизнедеятельности. - 1999. - № 7.
Стальков Е.А., Панин В.А. Валеология: От идеи спасения жизни к идее сохранения здоровья: Современные научные представления о здоровье нации (на основании публикаций ученых и собственных исследований в области валеологии). - Калининград: ФГУИПП "Янтар. Сказ", 2001.