УДК 378.147:[796.011.3 + 371.22.5:34]

Вербицький В. А., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Професійно-прикладна фізична підготовка студентів факультету "Правознавство"

Стаття присвячена деяким аспектам організації та проведення професійно-прикладної фізичної підготовки студентів факультету „Правознавство " з урахуванням особливостей педагогічного процесу у гуманітарному закладі освіти.

This article is devoted to aspects of organization and professional physical training of law department students taking into consideration the pedagogical process features in humanitarian educational institution. Розвиток юридичної освіти - одна з необхідних умов побудови демократичного суспільства в нашій країні. Спеціальність "Правознавство" - порівняно молодий напрямок у системі гуманітарних вузів України. Її необхідність продиктована часом і обумовлена розвитком міжнародних відносин, що вимагають підготовки висококваліфікованих фахівців у всіх галузях права. Широке співробітництво між державами, участь нашої країни в міжнародних організаціях і проектах, розкриття кримінальних, економічних злочинів, боротьба з тероризмом сьогодні вимагають від правознавця досконалих знань законів, норм права й особливостей національних традицій. Від того, наскільки професійний він у своїх знаннях, багато в чому залежить авторитет нашої держави. У цьому зв'язку поняття "якість фахівця" набуває особливого статусу і диктує нові підвищені вимоги до рівня професійної підготовки юриста. Цілеспрямованість і ефективність її визначається не тільки знаннями загальних гуманітарних, правових, соціально- економічних дисциплін, але і психофізичною готовністю майбутнього фахівця до трудової діяльності.

Професійно-прикладна фізична підготовка (I IIІФП) як складова частина процесу фізичного виховання входить у цикл необхідних дисциплін, вивчення яких гарантує якісну підготовку майбутнього фахівця. Її зміст залежить від специфіки обраної професії і від тих вимог, які ставляться до рівня розвитку психофізичних якостей, професійно-прикладних знань, рухових умінь і навичок.

Проблема професійно-прикладної фізичної підготовки перебуває в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних дослідників. Пошук шляхів підвищення ефективності формування психофізичних здібностей є пріоритетним напрямком фізичного виховання. Така увага обумовлена тим, що 111 ІФП є однією з форм підготовки студентів до майбутньої трудової діяльності. Вивченню цілеспрямованого впливу фізичних вправ, прикладних видів спорту, їх елементів на формування професійних якостей і властивостей особистості присвячені роботи В.І. Ільїніча [18], В.А. Волкова [3], Н.В. Решетникова, Ю.А. Кислицина [15], В.М. Видріна, Б.К. Зикова, А.В. Лотоненка [19]. Основи спеціальної фізичної підготовки з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності закладені в навчальних посібниках М.Я. Віленського, Р.С. Сафіна [2], М.І. Ануфріє- ва, С.Є. Бутова, О.Ф. Гіда, С.М. Решко [11]. Вагому практичну цінність мають наукові дослідження Л.К. Кожевникової [6], О. А. Зарічансь- кого [4]. Цікаві думки, на наш погляд, щодо покращення ефективності спеціальної підготовки викладені у статті О.І. Подлесного [14]. Відзначаючи значний інтерес науковців і практиків до ППФП, разом з тим приходиться констатувати, що це напрямок в системі фізичного виховання вимагає подальшого розвитку та вдосконалення.

Уважно вивчивши програми фізичної підготовки, ми дійшли висновку, що сьогодні професійна підготовка майбутніх правників зорієнтована, головним чином, на оволодіння певною сумою теоретичних знань, загальних практичних умінь і навичок, на забезпечення необхідного стану здоров'я. Значно менше уваги приділяється цілеспрямованому формуванню у студен- тів-правників спеціальних психофізичних якостей. У зв'язку з цим існує необхідність розробити для цієї категорії студентства нову модель дисципліни „Фізичне виховання", яка б враховувала специфіку професії та особливості організації педагогічного процесу в гуманітарному закладі освіти. Мова йде про конкретність професійно-прикладної підготовки в змісті сьогоднішньої програми фізичного виховання.

Мета статті - дослідити питання ППФП студентів факультету „Правознавство", зробити спробу визначити її форму, зміст та знайти раціональні методи її організації.

Професія правника відноситься до категорії особливих. Її важливість обумовлена соціальною функцією, яка полягає в захисті прав і свобод людини, а також законних інтересів держави. Особливість правничої професії полягає в специфіці її об'єкта. Предметом його діяльності є не матеріальні речі, а безпосередня робота з людьми і категоріями закону. Його трудова діяльність відбувається в умовах тривалого емоційного напруження та ускладнена виникненням проблемних ситуацій, вирішення яких вимагають граничної або близької до неї мобілізації психологічних та фізичних ресурсів організму. У зв'язку з цим - і тими високими вимогами, що пред'явлені до рівня фізичної, емоційної, морально-вольової підготовленості, а також до особливостей нейродинаміки і, насамперед, до сили нервової системи. Особливе значення в цій професії мають такі якості, як витримка, врівноваженість, зібраність, спокій, наполегливість, толерантність, мужність, сміливість і рішучість, рівність у динаміці почуттів, справедливість, принциповість та ін. З цими завданнями якнайкраще може справитися ППФП в якості військової направленості.

Практика та наукові дослідження [17; 21] переконують, що формування професійних якостей співробітників МВС найбільш ефективно забезпечується у тих видах навчання і виховання, які найбільшою мірою наближені до складних ситуацій у їх майбутній професійній діяльності. Серед засобів, які доступні для використання з цією метою, особлива роль належить бойовій підготовці. Її ефективність залежить від чіткості визначення змісту, форм і методів організації цього процесу.

Дослідження з питань спеціальної підготовки показали, що в навчальних закладах системи

МВС і МО питанням особистої професійної безпеки (С.Х. Яворський [22], Ю. Кузнєцов [7]), психологічної підготовки (Н.Н. Силкін [16]), формування морально-бойових якостей (Л.С. Узун [17]) приділяється велике значення. Підготовка до рукопашного бою є обов' язковою для всього офіцерського і сержантського складу. Різні види єдиноборств традиційно використовуються в педагогічній практиці як спосіб формування прикладних навичок