Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 37

УДК 37. 022

Федчишин Н.О.,Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти, м. Тернопіль

Федчишин Надія Орестівна - старший викладач кафедри німецької філології Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти. ЄДНІСТЬ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ У ПОГЛЯДАХ Й.Ф. ГЕРБАРТА

У запропонованій статті аналізується один із принципів навчання - виховуюче навчання, зокрема у педагогічних поглядах Й.Ф. Гербарта, та його значення в теорії та практиці навчання. Розглядаються основні напрямки теорії, аналізується зміст принципу виховуючого навчання та окреслюється його вплив на розвиток світової педагогічної думки.

This article concerns one of the principles of teaching, upbringing teaching in particular in J.F. Herbart's view as well as its importance for the theory and practice of teaching. The main trends of the theory are considered, the content of the principle of upbringing teaching is analyzed and its influence on the development of pedagogical thought is described. Постановка проблеми. На сучасному етапі докорінного реформування національної освіти важливим є процес визначення оптимальних шляхів освітньої діяльності. Для успішного вирішення стратегічних завдань освіти, науки та виховання доцільно ретельніше вивчати світове надбання минулого та розвиток європейської педагогічної думки з метою їх творчого використання, врахування і практичного застосування. Державна програма "Освіта" (Україна XXI ст.) орієнтує педагогічну галузь на реалізацію системи безперервного навчання і виховання. Одним із вирішальних чинників системи освіти є комплексний підхід до навчання, тобто реалізації важливої умови формування особистості - єдність її навчання і виховання [11, c. 317].

Великі мислителі та педагоги минулого, узагальнюючи практику навчання та освіти, вказували, що навчання завжди було тією чи іншою мірою виховуючим. Вони звертали увагу на те, що правильне навчання водночас і виховує. Відчуття і бажання можна збудити за допомогою уявлень, закріплюючи чи видозмінюючи їх. На основі цього визначається ставлення навчання до виховання. Навчання є частиною виховання, мета якого полягає у вдосконаленні людини [10, с. 56].

Аналіз останніх досліджень. У зв'язку з цим важливо наголосити на вагомому внеску дидактиків Німеччини у традиційні системи навчання та акцентувати на доробку одного з представників німецької класичної педагогіки Иоганна Фрідріха Гербарта. До даного питання у доробку И. Гербарта зверталися зарубіжні та вітчизняні вчені (В. Асмус, Ю. Бабанський, А. Баумгартен, Б. Беллєрате, Д. Беннер, И. Бласс, Ф. Блєтнер, Г. Бунк, А. Бусс, К. Вайлєр, Т. Вільгельм, X. Ґазельманн, Е. Ґайслєр, Г. Ґізекке, А. Ґляйхман, И. Дольх, Г.-М. Ельцер, Ф. Зайденфаден, Г. Зайлєр, В. Клафкі, Е. Кольманн, В. Кравець, Е. Кьоніх, Г. Лаусберг, М. Левківський, Р. Леманс, Р. Лохнер, Т. Мейєр, К. Менце, Я. Мут, Г. Ноль, П. Підкасистий, І. Підласий, Ф. Пфеффер, А. Pax, А. Ребле, Г. Рот, В. Рус, Е.-Х. Трап, О. Флігель, Г. Фрогліх, Б. Швенк, Ш. Штрассер, які зазначають, що центральне місце в педагогічній системі И. Гербарта займала теорія навчання та наголошують, що німецький педагог присвятив велику частину своїх досліджень проблемі виховуючого навчання (Erziehender Unterricht). Метою нашої публікації є аналіз принципу виховуючого навчання у педагогічних поглядах И.Ф. Гербарта, його значення в теорії та практиці навчання. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання: проаналізувати зміст принципу виховуючого навчання та окреслити його вплив на розвиток педагогічної думки.

Виклад основного матеріалу. "Хто хоче заглибитися в педагогіку И.Ф. Гербарта, - зазначав И. Бласс, - повинен мати особливу підготовку". Причина цього полягає не у важкій та складній системі розуміння німецького педагога. Це тому, що сучасна педагогіка знаходиться під впливом традиційного, переданого спадково розуміння і сприйняття, які розглядали однобічно різні сторони педагогіки И. Гербарта [7, с. 11] або скоротили її. Німецькі дослідники вважають, що до сьогоднішнього дня в колах практикуючих педагогів И.Ф. Гербарт і його вчення спотворені. Е. Ґайслєр підводить до розуміння того, що педагоги, які працюють над систематизацією вчення про виховання та навчання, не можуть у своїх дослідженнях пройти повз И.Ф. Гербарта. "Те, що вдалося И. Гербарту, ніхто не зможе ні повторити, ні зрівнятися у завершеності та повноті його вчення про навчання і виховання" [10, с. 11]. Незважаючи на це, погляди німецького педагога довший час однобічно інтерпретувалися та зазнавали реформістсько-педагогічної критики. На думку вітчизняних та зарубіжних дослідників, И.Ф. Гербарт створив таку систему навчання, яка панує не тільки в теоретичній, але й практичній педагогіці Європи і тому заслуговує на детальний розгляд та Ґрунтовний аналіз.

И. Гербарт почав вживати термін "виховуюче навчання", не незалежно від педагогічних традицій, оскільки його початковому тлумаченню передувало науково-історичне спрямування. Як стверджують німецькі дослідники И. Бласс, Е. Ґайслєр, В. Клафкі, Е.-Х. Трап та ін., И. Гербарт відшукав результат орієнтовного пояснення виховуючого навчання в колі поглядів Руссо і Локке. Він критикував розуміння Руссо, вважаючи його педагогіку однобічною. Такі заперечення наближали його до поглядів Локке: "Тільки в суспільстві дитина добре орієнтується, а, відповідно, і виховується". Німецький педагог, підмітивши суперечливість обох позицій, - те, що забороняло виховання Руссо, було можливим у Локке, - доводив, що у виховному процесі суспільство та природа нерозривно пов'язані одне з одним [7, с. 115]. Водночас погляди И. Гербарта на педагогічні проблеми дуже нагадують ідеї Руссо та Песталоцці: Як реагують підлітки на вплив і певні


Сторінки: 1 2 3 4