УДК 796 : 378

Мартиненко В.В.

БЕЗПЕРЕРВНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

У статті розглянуто питання, що стосуються безперервної освіти в галузі фізичного виховання і спорту, визначені цілі, завдання, програма розробки концепції безперервної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту.

Ключові слова: модель безперервної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту, безперервна підготовка, безперервна освіта, спорт, здоров'я.

В статье рассмотрены вопросы, которые касаются непрерывного образования в области физического воспитания и спорта, определены цели, задания, программа разработки концепции непрерывной подготовки специалистов физического воспитания и спорта.

Ключевые слова: модель непрерывной подготовки специалистов физического воспитания и спорта, непрерывное образование, непрерывная подготовка, здоровье.

Questions, touching continuous education in area of physical education and sport, are considered in the article, aims, tasks, program of development of conception of continuous preparation of specialists of physical education and sport, are certain.

Key words: continuous preparation, continuous education, sport, health. В останні роки сфера фізичного виховання стала помітно відставати від інших освітніх напрямків. Комп'ютеризація, освоєння інформаційних технологій, оволодіння природничо- науковими та гуманітарними знаннями не залишають часу дітям, молодим і дорослим людям для занять фізичними вправами. Тому часто суспільство не здатне протистояти стресовим впливам соціуму на принципи здорового способу життя [2; 5; 13; 22].

Разом із цим фізичне виховання та спорт у цей час охоплює широку сферу життєдіяльності людини. Це висуває особливі вимоги до процесу фізичного виховання та спорту [1; 8; 15; 16]. Формування мети роботи Метою дослідження є вивчення структури, розробка моделі безперервної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту, розробка програми, концепції безперервної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту. Результати дослідження За даними управління освіти і науки облдержадміністрацій України, на сьогодні існує гостра проблема забезпечення фахівцями фізичного виховання та спорту освітніх установ і не тільки [3; 9; 17; 21]. Скоротилася кількість дитячих тренерів, серед них майже відсутні молоді фахівці. Зараз існує гостра потреба у фахівцях дошкільних установ. Спостерігається відтік фізкультурних кадрів у недержавних організаціях, а в багатьох їх навіть немає в штатному розкладі. Втрачає престиж професія вчителя фізичного виховання та спорту. Причин цьому декілька, у тому числі й фінансова. Але головна, на наш погляд, причина у тому, що в країні відсутня концепція, і, як наслідок, система безперервної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, яка повинна фінансуватися не тільки за рахунок бюджетних засобів.

Безперервна підготовка фахівців в області фізичного виховання та спорту припускає оволодіння основними знаннями, уміннями, руховими діями, починаючи з дошкільного віку, протягом всього життя, включаючи й самоосвіту [4; 10; 13; 19].

Варто розрізняти безперервну фізкультурну освіту й безперервну професійну підготовку фахівців в області фізичного виховання та спорту, яка також перебуває в рамках довузівської, вузівської і наступній формах підготовки [6; 11; 14; 18].

У сфері педагогічної освіти даний факт набуває особливого значення, тому що вчитель, тренер своїм прикладом прищеплює дітям любов до фізичного виховання та спорту, будучи головною ланкою в ланцюзі безперервної освіти [7; 12; 20; 23]. Безперервна підготовка фахівців в області фізичного виховання і спорту поряд з концептуальними положеннями повинна переслідувати наступні цілі:

створення умов для самоствердження та самореалізації особистості з метою оволодіння професією й включення людини в систему безперервної професійної підготовки;

поглиблене вивчення теоретичних і практичних дисциплін навчальних планів на всіх етапах безперервної підготовки освітньої галузі «Фізичне виховання, спорт, здоров'я людини»;

оволодівання, підвищення та збереження рівня фізичної підготовленості на всіх етапах безперервної підготовки. Формування інтересу до професійної діяльності;

забезпечення наступності в навчальних планах на всіх щаблях безперервної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту;

впровадження в навчальний процес інноваційних технологій.

У цей час можна стверджувати, що провідним компонентом у підготовці фахівця в широкому значенні слова є придбання не тільки вмінь, навичок, методик їхнього застосування, але й накопичення наукових знань.

Не розуміючи сутності явища, особливо на початкових етапах безперервної підготовки, не може бути й ціннісного відношення до нього.

Безперервна освіта в області фізичного виховання та спорту вирішує наступні завдання:

Визначення перспективних напрямків підготовки й перепідготовки кадрів в області фізичного виховання та спорту, здоров'я людини.

Інтенсифікація навчального процесу, створення спадкоємних науково-методичних основ навчання.

Удосконалювання наукової організації та методичного забезпечення навчально- виховного процесу, поширення передових форм і методів навчання.

Удосконалювання змісту освіти й напрямків підготовки відповідно до професійних потреб.

Поглиблення інтеграції фізкультурно- спортивної освіти, науки та виробництва.

Неперервна освіта неможлива без процесу формування інформаційної культури майбутнього фахівця. Темпи розвитку соціуму, інтереси людей, потреби, що постійно змінюються, створюють передумови для фахівців сфери фізичної культури опановувати все новими знаннями, новітніми спортивними й оздоровчими технологіями.

Сучасний ринок праці диктує необхідність постійного підвищення кваліфікації, оновлення фахових знань. До такої постановки питання готові лише фахівці, що уміють добувати нову інформацію й ефективно її використовувати в педагогічній і управлінській діяльності. У зв'язку з цим доцільно говорити про вибудовування моделі інноваційної неперервної фізкультурної освіти. Дана модель повинна містити етапи навчання професії. На першому етапі вибудовуються взаємозв'язки предметних знань і професійних технологій, формується інноваційне мислення. На другому етапі структуруються нові знання й уміння, вивчаються інноваційні технології, що впливають на підвищення якості навчання. На третьому етапі вивчається наукова й інноваційна методологія з подальшим її застосуванням на практиці. Дуже