УДК 519.876.2/65.0

Драгомиров В.В., кандидат технічних наук, професор, Миколаївська філія Європейського університету, директор, м. Миколаїв, Україна

Казарєзов А.Я., доктор технічних наук, професор, Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, завідувач кафедри економічної теорії і економетрії, м. Миколаїв, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

Розглядається сучасний стан вищих навчальних закладів в Україні. Показані зміни у кількісному та якісному складі осіб, які отримують вищу освіту. Проаналізована відповідність структури спеціальностей випускників вищих навчальних закладів потребам народного господарства. Обґрунтовуються подальші напрямки розвитку вищих навчальних закладів України з урахуванням вимог суспільства.

The modem condition of higher educational institutions of Ukraine is examined in the article. Changes in quantitative and qualitative structure of young people who graduate from higher educational institutions are shown. Accordance of the structure of specialities necessary for national economy is analyzed. The further directions of the development of higher educational institutions in Ukraine from the viewpoint of the requirements of the society are grounded. Постановка задачі. В Україні існує велика кількість вищих навчальних закладів, які мають різні рівні акредитації та форми власності, здійснюють підготовку фахівців з багатьох спеціальностей. У роботі проаналізовані зміни, що відбуваються у вищій школі під дією вимог суспільства та прогнозований подальший розвиток вищої освіти в Україні.

Маючи прогноз розвитку вищих навчальних закладів на майбутнє, кожен навчальний заклад може планувати власну стратегію розвитку. Тому необхідність статистичної оцінки, аналізу та спрогнозу стану вищої школи в Україні є актуальною проблемою як для суспільства в цілому, так і для більшості вищих навчальних закладів [1, 2].

Аналіз стану питання. Процеси, які зараз відбуваються у вищій школі, є, з певним лагом, відлунням тих процесів, що відбуваються у суспільстві починаючи з моменту набуття незалежності Україною.

Погіршення економічного стану більшої частини населення, аварія на Чорнобильській атомній станції, наслідки Другої світової війни негативно вплинули на демографічні процеси в Україні.

Зменшення виробництва та як наслідок - збільшення безробіття викликало зростання бажаючих подовжити освіту у вищій школі.

Комерціалізація суспільства обумовила появу приватних вищих навчальних закладів та розгортання комерційної діяльності державних вищих навчальних закладів.

Відкритість суспільства та перехід на світові стандарти привели до того, що в Україні одночасно існують старі, радянські, та нові, європейські, рівні освіти випускників вищих навчальних закладів.

Ціль даної роботи - на підставі статистичних даних з'ясувати сучасний стан освіти у вищих навчальних закладах та виявити подальші тенденції з метою планування стратегії розвитку вищими навчальними закладами.

Викладення основних результатів. Існуюча тенденція до скорочення наявного населення в Україні негативно позначається на розбудові вищої освіти. Якщо припустити лінійне зменшення наявного населення України, то у найближчі роки буде відбуватися щорічне зменшення населення на 0,45 млн осіб, згідно з тенденцією, наведеною нарис. 1.

в багатьох країнах чисельності населення. Так, за даними ЮНЕСКО, у 203 країнах світу за період з 1960 по 2005 роки кількість студентів зросла з 13 до 111 млн осіб [1].

Процес збільшення відносної кількості осіб, що навчаються у вищій школі, притаманний і Україні. Показник у 578 студентів на 10 тис. наявного населення, досягнутий в Україні станом на 2006/07 навчальний рік, перевищує показник у 542 студенти на 10 тис. наявного населення, притаманний США, та набагато перевищує цей показник для таких розвинених держав, як Німеччина (262), Данія (357), Норвегія (419), Фінляндія (537) [1, 3, 4].

На даний момент часу зростання кількості тих, хто вчиться у вищих навчальних закладах України, припинилось. У найближчі роки в Україні слід очікувати зменшення відносної та абсолютної кількості студентів, що підтверджується зміною кількості випускників середніх шкіл, яка графічно наведена на рис. 3. Динаміка чисельності осіб, зарахованих на навчання до вищих навчальних закладів, залежно від рівня акредитації, як це зображено на рис. 2, також підтверджує попередньо визначену тенденцію.

У 2005 році в Україні до вищих навчальних закладів зараховано 396 тис. осіб, а закінчили середню школу в 2005 році 477 тис. осіб [3, 6]. Чисельність тих, хто вступив до вищої школи, склала 83% від випуску середньої школи. Внаслідок надмірної кількості студентів, що припадає на 10 тис. наявного населення, та низького рівня вимог до абітурієнтів знижена якість навчання як у державних, так і в приватних вищих навчальних закладах.

Кількість осіб, що подали заяви про бажання навчатися у вищих навчальних закладах України, по відношенню до кількості зарахованих на навчання більша у 1,29 раза для навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації та у 1,57 раза - для навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації, незалежно від форм власності закладів [5, 7]. На вступних іспитах певна частина абітурієнтів була відрахована. Таким чином, після вступних іспитів до вищих навчальних закладів України були зараховані майже всі, хто успішно склав іспити, і конкурсного відбору практично не було.

Тому вища школа в Україні поповнюється вступниками з низьким рівнем знань, особливо серед тих осіб, які навчаються за власні кошти як у приватних, так і в державних закладах освіти.

У 1996/97 навчальному році у закладах 1-2 рівнів акредитації знаходилося 37,9% від загальної кількості студентів, а в закладах 3-4 рівнів акредитації - 62,1%. У 2006/07 навчальному році у закладах 1-2 рівнів акредитації кількість