намагаються подолати відчуженість студента від викладача, характерну для традиційної системи освіти. Він необхідний для перетворення переважаючого в навчальних закладах соціоцентричного за направленістю й авторитарного за характером процесу навчання й виховання студентів.
Мова йдеться про створення умов для розвитку індивідуально-особистісних здібностей студентів, їх суб'єктивного досвіду.
До основоположних ідей особистісно орієнтованого підходу можна віднести: самоактуалізацію, індивідуалізацію, творчість та успіх. Їх сутність полягає в тому, щоб, по- перше, спонукати й підтримати устремління студентів до прояву та розвитку своїх природних і соціально набутих можливостей і, по-друге, створити умови, щоб студент жив, навчався й виховувався в умовах постійного вибору змісту, форм і способів навчання, поведінки, мотивів.
Організація навчально-виховного процесу як особистісно орієнтованого навчання базується на знанні фізіологічного, творчого, особистісного, інтелектуального потенціалу студентів, а також морально-психологічних умов, створених у ВНЗ. Саме це й забезпечує гармонійний розвиток студента й викладача як особистостей.
Нам уявляється, що головним основоположним принципом у навчально- виховній роботі зі студентами повинен бути принцип поваги до особистості виховуваної людини. Цей принцип був проголошений і взятий на озброєння вже давно, але на практиці повно не реалізовувався. У зв'язку із цим сьогодні особливо гостро відчувається потреба в раціоналізації знань про людину, культуру та їх взаємозв'язок.
Вирішальна роль у формуванні в студентів морально-етичних принципів відводиться гуманітарній складовій навчально-виховного процесу. Проблеми організації суспільства, розумне використання його потенціалу, соціальні аспекти економічного й екологічного розвитку виявились недоступними "гуманітаріям" і "технарям". Це області, що межують одна з одною й вимагають сполучення гуманітарної та природничої культур, а їх розробка збагачує як одну, так і іншу. Гуманітарна спрямованість викладання всіх дисциплін, максимальне використання їхнього ціннісного потенціалу стають невід'ємним елементом освітнього простору.
Справжні моральні цінності, такі як гідність, чесність і старанне ставлення до виконання своїх професійних обов'язків, шанобливе ставлення до колег, є універсальними й повинні бути притаманними кожному випускнику вищого навчального закладу.
Як ніколи раніше суспільство потребує елітних фахівців, тих, що вміють мислити "по- новому". ВНЗ покликаний готувати й виховувати таких фахівців, які б своєю діяльністю створювали й розвивали умови, що допомагають утверджувати моральні принципи в повсякденному житті.
Особливе місце у формуванні моральних принципів належить таким значним моральним принципам, як повага й відповідальність. Вони становлять серцевину універсальних цінностей, усієї моралі й об'єктивно свідчать про те, наскільки все добре й порядне переважає у людині та в суспільстві. Нова епоха, в яку вступило людство, диктує свої нові вимоги й вимагає розуміння суспільних процесів, що розвиваються з наростаючою швидкістю, вимагає відповідного росту відповідальності.
Відповідальність можна визначити як якість, що характеризує ступінь напруженості та часу участі людини в духовному житті суспільства. Саме відповідальність визначає місце особистості на соціальних щаблях. Суспільство потребує відповідальних особистостей, бо повноцінна участь у суспільному житті ґрунтується саме на відповідальності.
людства, це шлях у глухий кут.
У моральному формуванні особистості студента велике значення мають мотиви, що збуджують його до поведінки, яка б відповідала моральним нормам. Без освіти, стійкої моральної мотивації як внутрішньої основи поведінки студента, воно залишається ситуативним, піддається випадковим впливам, коли не можна бути впевненим у тому, що особистість без підказки з боку оточення вчинить належним чином при будь-якому збігові обставин. Саме наявність стійких моральних мотивів слугує головним критерієм досягнутих результатів, а суспільство отримує нове покоління, здатне його розвивати, брати участь у його перетвореннях на підставі цих цінностей.
Таким чином, викладені вище міркування дозволяють дійти висновку, що розвиток студентів як інтелектуалів, які за родом своєї професійної діяльності повинні будуть приймати рішення, значно підсилює значимість їх моральної освіти.
Повага й відповідальність - це ті основні моральні цінності, виховання яких у кожного студента мають виключно важливе значення.
Технічні досягнення сучасності переконали нас у тому, що технократичне суспільство без гуманної та моральної основи є згубним для
ЛІТЕРАТУРА
Лаврентьева А.А. Особенности воспитательной работы с будущей элитой и формирование ее нравственно-этических принципов // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно- технічної еліти: Збірник наукових праць / За редакцією Л.Л. Товажнянського та О.Г. Романовського. - Вип. 4. - Харків, 2002.
Энциклопедический словарь. - М., 1984.
Анциферова Н.И. К психологии личности как развивающейся системы. Психология формирования и развития личности. - М., 1981.
Бех І.Д. Дві експериментально-виховні стратегії - два етапи розвитку педагогічної науки // Педагогіка і психологія. - К., 2000. - № 3.
Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М., 1992.